справа № 619/3544/23
провадження № 1-кп/619/92/24
іменем України
19 квітня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі Харківської області, в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, кримінальне провадження №12023221230000130 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дергачі Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, який працює на посаді оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок у ТОВ «Атрім пак Україна», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Судом встановлено, що13.01.2023, приблизно о 07.00, ОСОБА_6 керував працездатним автомобілем «ВАЗ 2108» р.н.: НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , та рухалася по автодорозі на вулиці Малоданилівський шлях у смт. Мала Данилівка Харківського району Харківської області, в напрямку від м. Дергачі до м. Харків.
Під час руху по вказаній автодорозі, а саме поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , водій ОСОБА_6 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), згідно з якими:
- п. 12.1 ПДР України «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, при яких втратив контроль над керуванням автомобіля «ВАЗ 2108» р.н.: НОМЕР_1 , та допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення із зустрічним автомобілем «ВАЗ 21063», р.н.: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок чого пасажиру автомобіля «ВАЗ 2108» р.н.: НОМЕР_1 , - ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження від яких він помер 24.01.2023 у лікарні.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/44-ОКЛ/23 від 11.05.2023, причиною смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала сукупна травма тіла: голови - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді великоуламкового перелому кісток склепіння праворуч з переходом на кістки основи черепа, переломів кісток лицьового черепа, забою головного мозку з формуванням вогнищ контузії в правих лобній, тім'яній та скроневих частках, крововиливів над та під мозкові оболонки та наявністю забійних ран і саден на обличчі; тулуба - розрив брижі тонкої кишки з крововиливом у черевну порожнину; кінцівок - закритий багатоуламковий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків з вторинним неповне пошкодженням нижньої третини поверхневої стегнової артерії зі значним дефектом стінки, яка спричинена внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/11834-ІТ від 14.06.2023, дії водія автомобіля «ВАЗ 2108» р.н.: НОМЕР_1 , ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановив, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно.
При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Згідно з абз.17 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, що надійшла з Харківського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 15.12.2022.
У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого, добровільне відшкодування ним завданого збитку потерпілому, щире каяття, враховуючи думку потерпілої сторони, про що надана письмова заява, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Враховуючи викладене та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, на підставі ст.75 КК України з встановленням іспитового строку, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На період іспитового строку суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області арешт підлягає скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк у виді (трьох) років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч.1 п.1, 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_10 процесуальні витрати: на залучення експертів при проведенні судової транспортно-трасологічної № 14748/18545-18546 від 31.05.2023 в сумі 14338.80 грн.; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/11834-ІТ від 14.06.2023 в сумі 3824 грн.; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 15025/18539-18541 від 19.06.2023 в сумі 19118.40 грн.; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №14939/18542-18544 від 29.06.2023 в сумі 19118.40 грн.; на залучення експертів при проведенні судової транспортно-трасологічної № 14748/18545-18546 від 31.05.2023 в сумі 14338.80 грн.
Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.01.2023 арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 13.01.2023 під час огляду місця події за адресою: біля будинку АДРЕСА_2 , а саме на: транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі 2108 р/н НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі 21063 р/н НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , у спосіб заборони користування- скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1