справа № 619/2772/24
провадження № 1-кп/619/271/24
іменем України
19 квітня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12023226270000183 від 09.09.2023 відносно обвинуваченої:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нархомівка, Краснокутського району, Харківської області, громадянки України, офіційно не працюючої, заміжньої, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
22.08.2023 близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_2 перебувала біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та почала стукати у залізні ворота вказаного домоволодіння. В цей час із сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , вийшов сусід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та зробив зауваження останній. У зв'язку з чим, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на грунті раніше виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник прямий умисел, спрямований на нанесения ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
В подальшому ОСОБА_2 тримаючи в правій руці ніж за руків'я, стоячи навпроти ОСОБА_5 , нанесла один удар в область лівого плеча та один удар в ділянку лівої половини грудної клітини лезом вказаного предмету.
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку експерта від 13.09.2023, спричинені наступні гілесні ушкодження, а саме: колото-різані поверхневі рани на лівому плечі та в ділянці лівої половини грудної клітини, які утворилися від дії гострого предмету. За ступенем тяжкості колото-різані поверхневі рани на лівому плечі та в ділянці лівої половини грудної клітини (кожна з них) відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вона беззаперечно визнає; згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.
У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Також, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а отже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Суд приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Також, при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зіст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у каятті; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона має на утриманні неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем мешкання характеризується посередньо, відповідно довідки Виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області - скарг та зауважень на ОСОБА_2 від мешканців громади та селища Вільшани до Солоницівської селищної ради не надходило, іншою інформацією селищна рада не володіє, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, що свідчить про її осудність, раніше не судима, інвалідом не являється.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в межах санкції статті.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою - з моменту отримання копії вироку суду.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1