справа № 619/2752/24
провадження № 2-а/619/19/24
18 квітня 2024 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Соколова Іллі Робертовича про скасування постанови серії ЕНА №1867978 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.04.2024, -
Так, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до до інспектора ВП №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Соколова Іллі Робертовича про скасування постанови серії ЕНА №1867978 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.04.2024.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам КАС України.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 в позовні заяві просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ч.5 ст.288 КУпАП.
Проте, пункт 5 частини першої статті 288 КУпАП виключено на підставі Закону України № 2342-III від 05.04.2001.
Розглядаючи зазначене клопотання, суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з положеннями частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів, надати належні та допустимі докази на підтвердження майнового стану, зокрема докази, які свідчать про відсутність у нього джерел доходів або наявність скрутного фінансового стану, або сплатити судовий збір та надати документ про його сплату.
Вказані висновки також наведені в ухвалі Верховного Суду від 02 березня 2020 року по справі №160/7204/19.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла до висновку про те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження скрутного фінансового стану обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви позивачем не зазначено та доказів суду не надано.
З огляду на викладене, наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви cуд не вбачає.
Відповідно до пункту 1.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір, виходячи зі ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Разом з тим, у постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Така позиція визначена у постанові суду від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, в якій Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить - 3028,00 грн.
Тобто, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову позивачем до суду не надано.
Відповідно до ч.3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.161,169 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВП №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Соколова Іллі Робертовича про скасування постанови серії ЕНА №1867978 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.04.2024 - залишити без руху для виконання вимог статей 160 і 161КАС України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Л. В. Калиновська