18.04.2024 Суддя Клименко А. М.
Справа № 643/13395/23
Провадження № 2/644/1685/24
Іменем України
18 квітня 2024 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі одноособово судді Клименка А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і просить встановити факт проживання позивача та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю в період з вересня 1962 року по січень 1973 року, як падчерки та мачухи.
В обґрунтування позову зазначає, що встановлення факту необхідно позивачу для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю даних, що підтверджують родинний зв'язок позивачки зі спадкодавцем.
Ухвалою суду від 19.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено строк для усунення вказаних недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Копія вказаної ухвали направлялась позивачці 19.03.2024 та 09.04.2024, однак повернута на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «за заявою відправника/адресата».
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення направленою поштою судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Спеціальний порядок вручення повісток передбачений також профільними нормативно-правовими актами.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №2-4159/12.
У відповідності до п.6 ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність.
Тобто дії учасників судового розгляду повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Пунктом 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, що однією із загальних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ч.3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
ОСОБА_1 рухом справи не цікавиться, станом на 18.04.2024 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 19.03.2024 про залишення позовної заяви без руху, не усунуті, жодної заяви з цього приводу до суду не надходило.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, неподаною та повернути її позивачу.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю - вважати неподаною і повернути.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: