18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №440/4814/22
касаційне провадження №К/990/12687/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» (далі - Підприємство) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі за Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Управління), Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне управління) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Підприємство 02.04.2024 звернулася до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023. Також, скаржник порушив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанцій при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права - положення пункту 56.18 статті 56, підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 та пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України. При цьому, на думку скаржника, на теперішній час у судовій практиці відсутні висновки Верховного Суду з аналогічних податкових спорів, які виникли у подібних правовідносинах.
На переконання скаржника, факт повторного звернення до суду платником податків щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, якщо попередньо вже здійснювався судовий розгляд за таким предметом та є судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюють статусу вже узгоджених грошових зобов'язань.
Однак, така позиція скаржника не відповідає правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Аналіз частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
В свою чергу, в обґрунтування доводів, скаржник, фактично, посилається на те, що суд апеляційної інстанції надали неправильну правову оцінку доводам Підприємства, неповно встановили обставини справи та оцінили наявні у справі докази, що не є тотожним тому порушенню, на яке посилається скаржник як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд звертає увагу на те, що якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, що відповідає підставам касаційного оскарження, викладеним у пунктах 1 , 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з цим, Верховний Суд висновувався щодо застосування вказаних Підприємством норм матеріального права. Фактично, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції були неправильно оцінені обставини справи, які і слугували підставою для неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 56.18 статті 56, підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 та пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення її недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору; уточнену касаційну скаргу, зміст та вимоги якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду