18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 320/7092/24
адміністративне провадження № К/990/12282/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №320/7092/24 за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту,
Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до суду з заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 заяву позивача про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту передано за підсудністю до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №320/7092/24.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві 29.03.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 заяву позивача про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту передано за підсудністю до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини восьмої ст.283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з ненаданням апелянтом жодних доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та несплатою судового збору. Встановлено термін 5 днів з моменту отримання копії судового рішення для надання належного клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та документа про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №320/7092/24.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 була скерована до електронного кабінету податкового органу в системі Електронний Суд та доставлена 28.02.2024, проте, станом на 14.03.2024, вимоги ухвали суду так і не були виконані.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини восьмої ст.283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.02.2024 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку та документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Слід звернути увагу на те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 23.02.2024 (що підтверджується відміткою на поштовому конверті), тобто з пропуском 10-денного строку на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно.
Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку на апеляційне оскарження та у визначений судом строк не подав обґрунтовану заяву про поновлення цього строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №320/7092/24 за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова