18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №380/3903/20
адміністративне провадження № К/990/3942/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/3903/20
за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівська міська рада, про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Гудим Л. Я., Затолочний В. С., Качмар В. Я.) від 24 січня 2024 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівська міська рада, про стягнення податкового боргу в розмірі 164 382,48 грн.
2. Водночас ОСОБА_1 подав зустрічний позов, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 9110/2-5113-1303, № 9110/1-5113-1303, № 9110-5113-1303 від 01 березня 2019 року та податкову вимогу № 112955-51 від 16 травня 2019 року.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги задоволено.
4. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, вказане рішення доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 04 квітня 2023 року о 10:59.
5. Головне управління ДПС у Львівській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням 03 травня 2023 року через систему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року залишено без руху у зв'язку з порушенням пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
6. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на 30 днів. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначав, що у встановлений судом строк не має можливості виконати вимоги ухвали, зважаючи на введення воєнного стану на території України.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20 червня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».
8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 380/3903/20 повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 30 червня 2023 року о 17:33.
9. 14 грудня 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області через систему «Електронний суд» вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року та клопотанням про поновлення строку на його оскарження.
10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення.
11. На виконання ухвали суду від 11 січня 2024 року Головне управління ДПС у Львівській області 17 січня 2024 року надіслало через електронний суд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року пов'язаний з карантином, запровадженим з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
12. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 380/3903/20.
13. Не погодившись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, Головне управління ДПС у Львівській області 30 січня 2024 року через електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
15. 04 квітня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
18. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
19. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що апелянтом вже подавалася апеляційна скарга на оскаржене рішення. Однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду вказану скаргу залишено без руху, у зв'язку з не сплатою судового збору. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Відтак враховуючи дату повернення первинної апеляційної скарги, 30 червня 2023 року, та дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, 14 грудня 2023 року, скаржником не було повторно подано апеляційну скаргу у найкоротший термін.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
21. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана у межах визначеного строку, а за подання вдруге поданої апеляційної скарги було сплачено судовий збір. Зазначає, що зволікання у сплаті судового збору було пов'язано із відсутністю бюджетного фінансування.
22. При цьому скаржник наголошує на тому, що КАС України не передбачено строків для повторного подання апеляційної скарги, а тому на його переконання апеляційна скарга може бути подана повторно протягом року з дня складення повного тексту судового рішення.
23. Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
25. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
26. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
27. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
28. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
29. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
30. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
31. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
32. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
33. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
34. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
35. При цьому право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Разом з тим, повторно відповідач звернувся із апеляційною скаргою поза межами встановленого строку.
36. Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.
37. Вказані обставини відповідачем були оцінені судом апеляційної інстанції як неповажні, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
38. Сама по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
39. Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
40. У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
41. У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду від 05 червня 2023 року, відповідач лише зазначав, що повернення первісної апеляційної скарги відбулось через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, що, в свою чергу, не повинно позбавляти його можливості на оскарження судового рішення суду першої інстанції.
42. У постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
43. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
44. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
45. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
46. Оскільки викладені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
47. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
48. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 380/3903/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов