18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 460/25139/23
касаційне провадження № К/990/12953/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Управління економіки і власності Дубенської міської ради на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №460/25139/23 за позовом Управління економіки і власності Дубенської міської ради до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
Управління економіки і власності Дубенської міської ради 04.04.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріалами касаційної скарги підтверджується, що предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 про залишення позовної заяви без розгляду, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024, тобто позивач оскаржує судові рішення визначені у частині другій статті 328 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги скаржником вказано, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 вирішено питання дотримання позивачем строку звернення до суду, що спростовує твердження суду першої інстанції висловлене ним в ухвалі від 12.12.2023, що дане питання при відкриті провадження не було вирішене. Однак ухвалою від 12.12.2023, якою залишено без розгляду позовну заяву, суд фактично вдався до перегляду своєї ж ухвали від 13.11.2023, якою відкрито провадження у справі в частині вирішення питання поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення Рівненським окружним адміністративним судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом не враховано перебування керівника позивача у відрядженні за кордоном. Також, судами не взято до уваги те, що пропуск строку для звернення до суду був незначним з часу повернення керівника з відрядження та отримання усіх необхідних документів для підготовки позову.
В свою чергу, підставою для оскарження таких рішень скаржник вказує частину шосту статті 328 КАС України. Проте, не зазначає жодної з підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.
Доводи касаційної скарги зводяться до висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, проте скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних, на думку скаржника, судових рішень.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Управління економіки і власності Дубенської міської ради повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.І. Бившева