про відмову у відкритті касаційного провадження
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа №600/6225/23-а
адміністративне провадження № К/990/12896/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року
у справі №600/6225/23-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 заборгованості перерахованої пенсії в сумі 197009,53 грн та компенсації втрати частини доходів, згідно статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходив у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), за період з 01 квітня 2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість перерахованої пенсії на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №600/3939/21-а, в сумі 197009,53 грн, та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, згідно зі статтею 55 Закону №2262-XII, Закону №2050-III, Порядку №159, в тому числі, але не виключно, за період з 01 квітня 2019 року по вересень 2023 у сумі 300009,87 грн ((197009,53 грн (сума боргу) + 103000,34 грн (інфляційне збільшення за період з 01 квітня 2019 року по 17 вересня 2023 року) = 300009,87 грн)).
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Цику Неля Василівна , 03 квітня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З огляду на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
У практиці Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Аналогічних висновків щодо застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України та умов застосування зазначеної норми права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №9901/432/18 та Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №340/869/19, від 30 січня 2020 року у справі №2а-161/11, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 26 травня 2020 року у справі №805/1963/17-а, від 16 липня 2020 року у справі №182/3773/15-а.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_3 мотивовані тим, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №600/3939/21-а, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням виплачених сум, однак пенсійний орган протиправно не виплачує недоотриману пенсію за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 191848,35 грн.
Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, не погоджуючись з виконанням рішення суду у справі №600/3939/21-а, звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода позивача з діями та бездіяльністю пенсійного органу щодо виконання рішення суду в іншій справі в частині нарахування/виплати пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 року, що враховується для перерахунку пенсії починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням виплачених сум. Судами зазначено, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача, вчинених (допущеної) при виконанні рішення суду в іншій справі, проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. З огляду на викладене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Таким чином Суди дійшли висновку, що оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому за правилами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.
Крім того, суди дійшли висновку, що зазначений у даній позовній заяві спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Так, колегією суддів встановлено, що у справі №600/3939/21-а ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЖ17158 від 22 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці для обчислення та перерахунку розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок, нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЖ17158 від 22 червня 2021 року виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII у відповідності до вимог Закону № 2262-XII, нарахувати та виплачувати пенсію з врахуванням наступних складових: посадовий оклад 5220,00 грн; оклад за військовим званням - підполковник -1410,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 50% - 3315,00 грн; надбавка за ОПС 65% - 6464,25 грн; надбавка за службу в УРО 15% - 783,00 грн, премія 35% - 1827,00 грн, всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 19019,25 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області негайно здійснити виплату всієї суми недоплаченої частини розміру перерахованої та нарахованої пенсії ОСОБА_1 однією сумою.
За результатами розгляду зазначеної справи Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 15 вересня 2021 позов задовольнив частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 року, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05 березня 2019, починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини адміністративний позову відмовлено.
Крім того судами встановлено, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем у листопаді 2021 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року, що підтверджується копією протоколу перерахунку пенсії позивача.
З листопада 2021 року нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється в новому розмірі, а різниця пенсії, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року, складає 197009,53 грн.
При цьому не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати суми заборгованості, яка виникла внаслідок здійсненого перерахунку за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року, позивач звернувся до суду з позовними вимогами, у яких позивач просить суд, зокрема, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на свою користь заборгованість з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 197009,53 грн.
Закриваючи провадження у частині позову у дані справі, суди дійшли висновку про те, що позивач лише не погоджується із діями пенсійного органу, здійсненими на виконання рішення суду у справі №600/3939/21-а, щодо невиплати йому нарахованої суми пенсії, тому визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача - пенсійного органу, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №600/3939/21-а, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права. Якщо ОСОБА_1 вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю пенсійного органу на виконання судового рішення у справі №600/3939/21-а порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виконувати судове рішення (рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №600/3939/21-а) шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення (про виплату суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі №600/3939/21-а), оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
У касаційній скарзі позивач зазначає, що спір у даній справі стосується невиплати різниці між нарахованою та отриманою пенсією, тобто, конкретна заборгованість з недоотриманої пенсії в сумі 197009,53 грн, за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року. При цьому предмет спору у справі №600/3939/21-а стосувався права на перерахунок та переліку складових, які слід враховувати для пенсійного забезпечення, а не певних сум чи їх розміру. В наведеному рішенні надана оцінка правовідносинам, предметом яких являється дата перерахунку і виплати пенсії, а також перелік складових для такого перерахунку пенсійного забезпечення з урахуванням оновленої довідки, яка надана роботодавцем за попереднім місцем роботи (служби).
Порівнюючи вимоги у даній справі з вимогами, які розглядалися у справі №600/3939/21-а, колегія суддів з'ясувала, що позивач фактично не погоджується з невиплатою пенсійним органом суми пенсії у зв'язку зі здійсненим перерахунком, за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року (день фактичного перерахунку пенсії) на підставі довідки №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 року, при цьому підставою для повторного звернення до суду стало лише неналежне виконання відповідачем судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої і апеляційної інстанцій про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення у справі №600/3939/21-а, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки №ХЖ-17158 від 22 червня 2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням виплачених сум, оскільки право позивача на виплату недоотриманої пенсії у зв'язку з проведеним перерахунком у розмірі 197009,53 грн за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 вже захищено судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторне звернення з аналогічними вимогами є недопустимим.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідач належним чином не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, то належним способом захисту порушеного права позивача може бути лише звернення до суду в порядку статей 382, 383 КАС України, тобто із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та/або визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №600/6225/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа