16 квітня 2024 року
м. Київ
справа №990/89/24
адміністративне провадження № П/990/89/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині,
27 березня 2024 року на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, в якій позивач просить визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 145/2023) в частині введення в дію пункту № 99 Додатка № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також позивач просить Cуд поновити строк звернення з цим позовом з огляду на те, що заявник є громадянином Республіки Кіпр, не має на території України життєвих інтересів, бізнес - структур, особистих чи економічних зв'язків. Окрім цього, позивач не ознайомлений із положеннями українського законодавства, не володіє українською мовою та об'єктивно не має змоги відстежувати політичні рішення кожної іноземної держави. Задовго після дати прийняття Указу № 145/2023 у позивача виникли труднощі з обслуговуванням рахунків у країні громадянства. Як надалі стало відомо заявнику, зазначені обставини були пов'язані із накладанням санкцій іноземною державою, а саме Україною.
Верховний Суд ухвалою від 01 квітня 2024 року залишив зазначену позовну заяву без руху, визнав неповажними причини пропуску шестимісячного строку, передбаченого у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог ухвали Суду від 01 квітня 2024 року позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій повторно зазначив про те, що він будучи іноземцем, не мав об'єктивної можливості відстежувати офіційні друковані видання та політичні рішення кожної іноземної держави. Також ще раз вказав про те, що він є громадянином Республіки Кіпр, не має на території України життєвих інтересів, бізнес - структур, особистих чи економічних зв'язків.
Суд звертає увагу заявника, що вказаним доводам вже надано оцінку в ухвалі від 01 квітня 2024 року та визнано їх неповажними.
Окрім цього, позивач посилається на те, що фактично лише з моменту отримання відповіді Офісу Президента України від 17 листопада 2023 року вих. № 45-01/1047 на адвокатський запит від 30 жовтня 2023 року вих. № 2023/30-10-01 він отримав достовірну та офіційно підтверджену інформацію про застосування санкцій щодо нього.
Колегія суддів розглянула доводи, які вказав ОСОБА_1 , та зазначає таке.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, то позиція, якої дотримується позивач, переконуючи у тому, як має обчислюватися цей строк, по суті є повторенням того, про що написано з того самого приводу у позовній заяві.
На думку колегії суддів, доводи обґрунтування позивача щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовом націлені на те, щоб пов'язати відлік цього строку з отриманням відповіді на адвокатський запит, на основі якої, як слідує з аргументації заявника, стало відомо про порушення Указом № 145/2023 прав та інтересів позивача.
Насамперед варто зауважити, що отримання відповіді на адвокатський запит, яку позивач намагається інтерпретувати як подію, з настанням якої заявник дізнався (чи міг дізнатися) про порушення своїх прав, спричинених виданням Указу № 145/2023, не може бути приводом для того щоб змінити (чи замінити) існуючий в Україні порядок доведення до відома актів глави держави.
Отже, Суд не може погодитися з тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту отримання відповіді Офісу Президента України від 17 листопада 2023 року на адвокатський запит від 30 жовтня 2023 року.
Окрім цього, сам ОСОБА_1 у своїй позовній заяві вказав, що про застосування щодо нього санкцій згідно з оспорюваним Указом № 145/2023 він дізнався до 27 вересня 2023 року у зв'зяку з виникненням труднощів з обслуговуванням рахунків у країні громадянства та із мережі Інтернет, причиною чого, за доводами самого позивача, викладеними у позовній заяві, послуговали обставини, пов'язані з накладенням санкцій в Україні.
Водночас, позивач не зазначив конкретної дати коли були порушені його права та коли для нього настали наведені вище несприятлові наслідки, спричинені прийняттям Указу № 145/2023.
Саме наведені вище обставини стали підставою для укладення 27 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «АРЦІНГЕР» договору про надання правничої допомоги, що відповідно виключає процесуальну можливість визнати 17 листопада 2023 року датою, коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що підлягають судовому захисту, та з якої необхідно обчислювати шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Більш того, відповідь Офісу Президента України від 17 листопада 2023 року вих. № 45-01/1047 не містить жодної іншої інформації окрім тієї, яка перебувала у вільному та безоплатному доступі, зокрема, у мережі Інтеренет з моменту офіційного опублікування оспорюваного Указу № 145/2023.
Так у відповідь на адвокатський запит Офісом Президента України надано:
- примірник Указу Президента України від 10 березня 2022 року № 145/2023 ««Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію зазначеним Указом;
- витяг (пункт 99) з додатка 1 до згаданого рішення у частині, що стосується громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_1 .
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що аргументація позивача про дотримання строку звернення з цим позовом до адміністративного суду є безпідставна, позивач грунтується на надуманих (вигаданих) доводах про те, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, які переконують Суд лише у тому, що насправді не існувало об'єктивних обставин, які могли завадити позивачеві та його представнику оспорити Указ № 145/2023 у порядку адміністративного судочинства у межах встановленого для цього шестимісячного строку, якщо вони вважали, що цей акт Президента України справді порушує їхні законні права та інтереси.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які зазначив ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 11 квітня 2024 року, не є поважними, тому немає підстав для поновлення цього строку і позовна заява підлягає поверненню.
За частинами п'ятою, шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 22, 122, 123, 169, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині повернути особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.А. Гончарова
Л.І. Бившева
І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду