17 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 752/6166/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М.
у справі № 752/6166/17
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі
за позовом ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Київгума" арбітражного керуючого Кудляка Є. В.
до: 1) державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" Коровайко Оксани Сергіївни, 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_2 , 6) ОСОБА_5 , 7) ОСОБА_6 , 8) ОСОБА_7 , 9) Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
про визнання протиправними та скасування рішень,
26.03.2024 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024, якою прийнято відмову Закритого акціонерного товариства "Київгума" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кудляка Є. В. від позову; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021; закрито провадження у справі № 752/6166/17.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 752/6166/17 визначено колегію суддів у складі: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду між суддями від 02.04.2024.
09.04.2024 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17.
Заява мотивована тим, що колегія суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. вже розглядали справу № 752/6166/17 та ухвалили постанови Верховного Суду від 07.09.2023 та від 18.12.2023 у цій справі. При цьому заявник вважає, що ухвалюючи, зокрема, постанову від 18.12.2023 судді перевищили надані Господарським процесуальним кодексом України повноваження та умисно допустили розширене тлумачення норми частини 4 статті 304 вказаного Кодексу, що є істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя. За твердженням ОСОБА_1 , вказана колегія суддів без достатніх підстав дослідила чинну та ніким не оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 про відкриття апеляційного провадження у справі № 752/6166/17, тому, на думку заявника, вийшла за межі касаційного оскарження та створила перешкоди у реалізації наданих йому процесуальних прав. Заявник вважає, що таку поведінку вказаної колегії суддів можна розцінювати як тиск на суд апеляційної інстанції, у зв'язку з чим ОСОБА_1 подав до Вищої ради правосуддя скаргу щодо дисциплінарного проступку суддів Картере В. І., Жукова С. В., Огородніка К. М.
Заявник вважає, що вказані обставини свідчать про те, що зазначена колегія суддів прямо зацікавлена в результаті розгляду цієї справи, адже у Вищій раді правосуддя на розгляді знаходиться дисциплінарна скарга, яка пов'язана саме з діями суддів у цій справі, і вказана колегія суддів буде приймати рішення на підтримку своєї попередньої позиції.
В ухвалі від 15.04.2024 у справі № 752/6166/17 Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17; матеріали справи № 752/6166/17 передав на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17 визначено суддю Верховного Суду Багай Н. О.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність" в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому особиста безсторонність суду як суб'єктивний критерій презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для його відводу, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу під час об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи заявника щодо перевищення колегією суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. наданих їм Господарським процесуальним кодексом України повноважень зводяться до незгоди із судовим рішенням (постановою Верховного Суду від 18.12.2023 у справі № 752/6166/17) та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді, чи обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас Верховний Суд звертає увагу заявника, що згідно із частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо аргументів заявника про заінтересованість у результаті розгляду цієї справи вказаної колегії суддів з тих підстав, що ОСОБА_1 була подана дисциплінарна скарга до Вищої ради правосуддя на суддів Картере В. І., Жукова С. В., Огородніка К. М. Верховний Суд зазначає, що сам по собі факт подання такої скарги не свідчить про заінтересованість, упередженість чи необ'єктивність судді, та не є підставою для відводу цієї колегії суддів відповідно до чинних норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість, необ'єктивність чи особисту заінтересованість колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. заявник не навів, а Верховний Суд не установив.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Картере В. І. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М. у справі № 752/6166/17 відмовити.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай