17 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/18526/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)
до відповідачів:
1) ОСОБА_2 ,
2) ОСОБА_3 ,
3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 ,
5) ОСОБА_6 ,
6) ОСОБА_7 ,
7) ОСОБА_8 ,
8) ОСОБА_9 ,
9) ОСОБА_10 ,
10) ОСОБА_11 ,
11) ОСОБА_12 ,
12) ОСОБА_13 ,
13) ОСОБА_14 ,
14) ОСОБА_15 ,
15) ОСОБА_16 ,
16) ОСОБА_17 ,
17) ОСОБА_18 ,
18) ОСОБА_19 ,
19) ОСОБА_20 ,
20) ОСОБА_21 ,
21) ОСОБА_22 ,
22) ОСОБА_23 ,
23) ОСОБА_24 ,
24) ОСОБА_25 ,
25) ОСОБА_26
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного Банку України
про стягнення 2 679 888 731,86 грн,
1. Фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про солідарне стягнення шкоди (збитків) у розмірі 2 679 888 731,86 грн у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність".
2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Таврика" (далі - Банк), а саме: внаслідок неплатоспроможності та ліквідації Банку у 2012 році залишилися незадоволеними вимоги його кредиторів на суму 2 679 888 731,86 грн; у справі №910/12803/18 суди встановили факт доведення відповідачами Банку до неплатоспроможності, приховування реального фінансового стану банківської установи, а також остаточний обсяг незадоволених вимог кредиторів, який становив 2 679 888 731,86 грн; у задоволенні позовних вимог Фонду було відмовлено через пропуск позовної давності; позов у справі №910/12803/18 було подано у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; позов подавався від імені та в інтересах неплатоспроможного банку; 30.06.2021 прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків", яким доповнено ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), внесено зміни до абз.15 ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Фонду надане право після припинення неплатоспроможного банку пред'являти позови в інтересах його кредиторів.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.05.2023 в задоволенні позову відмовив.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2023 апеляційну скаргу Фонду залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови, а резолютивну частину рішення залишив без змін.
5. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.11.2023:
- закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023;
- повернув без розгляду заяву ОСОБА_28 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023;
- відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_28 та ОСОБА_29 про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- в обґрунтування наявності права на апеляційне оскарження скаржники вказують, що позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Банку, а тому вони мають бути залучені до справи як треті особи, які не заявляють самостійних вимог; проте в цій категорії справ (позови Фонду після припинення банку) Фонд звертається з позовом від власного імені, але в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку (ч.6 ст.53 ГПК), тобто позивачем у справі є Фонд;
- законодавством визначено спеціального суб'єкта, який наділений правом подавати позови до осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, і це ліквідатор; у цьому випадку в ліквідаційній процедурі таким правом наділений Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку; Фонд діє як спеціально уповноважений суб'єкт, на якого Законом покладено обов'язок захищати інтереси кредиторів, чиї вимоги не було задоволено в ліквідації;
- відповідно до абз.2 ч.9 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з пов'язаних (а також інших причетних до заподіяння збитків) осіб, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, в порядку черговості, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків);
- оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для скаржників жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для скаржників будь-яких обов'язків;
- оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржників, суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_27 , ОСОБА_1 та ОСОБА_28 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК;
- заява ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_28 як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору колегією суддів не розглядалась у зв'язку із закриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК;
- щодо заяви ОСОБА_28 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.265 ГПК учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали; оскільки ОСОБА_28 не є учасником справи, а суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_28 , його заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 повертається без розгляду;
- щодо заяв ОСОБА_28 та ОСОБА_29 про залучення до справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: залучення вкладників неплатоспроможних банків до участі у справах за позовами Фонду до пов'язаних осіб цих банків як третіх осіб не є виправданим з точки зору ефективності судового процесу; існують ризики значного затягування розгляду справи через значну кількість вкладників, необхідність надсилання залученим особам документів у справі, обсяг яких є значним, зриву судових засідань через неявку залучених осіб, тощо; невиправдане збільшення учасників судового процесу не матиме жодного позитивного ефекту для справи та не сприятиме поверненню коштів вкладникам банку.
7. 04.01.2024 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024:
- відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023;
- визнав неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023;
- касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №910/18526/21 щодо закриття апеляційного провадження залишив без руху, а в іншій частині скаргу на цю ухвалу суду апеляційної інстанції повернув скаржнику.
9. Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 щодо закриття апеляційного провадження без руху, Верховний Суд керувався ч.2 ст.292 ГПК у зв'язку із тим, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених п.2 ч.2 ст.290 ГПК (відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету), п.6 ч.2 ст.290 ГПК (необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги) та на підставі ч.3 ст.292 ГПК, оскільки наведені скаржницею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними; надав скаржниці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали та роз'яснив, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржниці, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 ГПК.
10. 02.04.2024 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги (подана 01.04.2024 через логістичну компанію "Нова пошта") на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.03.2024.
11. ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків повідомила про відсутність в неї електронного кабінету, уточнила вимоги касаційної скарги, а саме - просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №910/18526/21 про закриття апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12. У заяві про усунення недоліків зазначила, що з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 ознайомилася 15.12.2023 через свого сина, який отримав цю ухвалу засобами поштового зв'язку (на підтвердження цього надала копію конверту, поштове відправлення 0600237444288 та трекінг до нього). Також вказала, що звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу їй копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.
13. Таким чином, скаржниця усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.
14. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
15. Верховний Суд враховує посилання ОСОБА_1 на те, що копію оскаржуваної ухвали вона отримала 15.12.2023 через свого сина ОСОБА_28 , на підтвердження чого надала копію поштового конверта (номер відправлення 0600237444288) від Північного апеляційного господарського суду Зельдічу М.В., трекінг до цього відправлення.
16. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення ухвали, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
17. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:
1) порушення вимог ст.45, ч.6 ст.53, ч.1 ст.254, п.3 ч.1 ст.264 ГПК:
- у ч.6 ст.53 ГПК йдеться про право Фонду звернутись до суду хоча й з позовом, але не в своїх особистих інтересах, а в інтересах усіх кредиторів ліквідованого банку, включаючи і сам Фонд, тому кредитори банку, в силу приписів ч.3 ст.45 ГПК та ч.5 ст.53 ГПК, мають набути статусу позивачів у відповідній справі, відкритій за позовом Фонду;
- новели у законодавстві не створюють правової конкуренції з положеннями ч.3 ст.45 ГПК та ч.5 ст.53 ГПК; в ч.6 ст.53 ГПК так само як і в новелі Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо права Фонду подати позов не йдеться саме про виключне право Фонду бути позивачем у такій справі;
- суди попередніх інстанцій вирішили питання про права, інтереси та обов'язки вкладників Банку, які не були згодні із сумою позовних вимог, що пред'являється Фондом до пов'язаних із банком осіб у рамках цієї справи; Фонд, як особа, яка звернулась до відповідачів саме в інтересах інших осіб, фактично не поцікавився та не був обізнаний про відповідні конкретні інтереси таких осіб; більш того, Фонд відмовився враховувати такі інтереси навіть не підтримавши відповідні клопотання вкладників про вступ до справи №910/18526/21;
2) порушення частин 1, 2, 5 ст.236 ГПК:
- суди фактично розглянули і вирішили спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення були вкладники Банку, але суд не проаналізував правовідносини, що склалися між такими вкладниками, Фондом та пов'язаними з Банком особами; Фонд та вкладники у відповідності до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мають однаковий статус кредиторів неплатоспроможного банку, незважаючи на різні черги;
- суд першої інстанції не навів жодного з власних аргументів, аргументів сторін чи інших учасників справи з обґрунтуванням підстав відмови у залученні до справи вкладників Банку;
3) порушення вимог ч.1 ст.254 ГПК:
- сума розміру шкоди, яка заявлена Фондом до відшкодування (2 679 888 731,86 грн), була визначена під час затвердження реєстру вимог кредиторів і з тих пір не зазнала змін; разом з тим, станом на поточний рік, ця сума не є актуальною, оскільки курс валют виріс в п'ять разів - з 8 грн за долар у 2013 році до 40 грн за долар у 2023 році (і аналогічно у євро), при тому, що вклад, як і певна кількість інших вкладів фізичних осіб були саме в іноземній валюті;
- для належного захисту законних прав та інтересів ОСОБА_1 як вкладника кредитора Банку, чиї акцептовані Фондом вимоги залишились непогашеними, необхідно було збільшити суму позову у цій справі, зокрема, обґрунтувавши та пред'явивши до відповідачів вимоги про відшкодування збитків у іноземній валюті;
- щодо осіб, які мають вклади у доларах і євро, потрібним є збільшення суми відповідних позовних вимог пропорційно зростанню курсу такої валюти; щодо ж до групи гривневих вкладників необхідно застосування індексу інфляції, 3% річних та вжиття інших відповідних заходів; поза рамками справи №910/18526/21 ОСОБА_1 не може захистити свої конкретно визначені права на відшкодування суми вкладу до Банку;
4) порушення вимог ст.45, ч.6 ст.53 ГПК: після завершення процедури ліквідації банку позивачем у справах такої категорії має виступати вже не банк, а Фонд; при цьому, Верховний Суд не зазначав що Фонд є єдиним та виключним позивачем у справах такої категорії, зокрема, і у справі №910/18526/21;
5) порушення ч.2 ст.50, ч.4 ст.75 ГПК: ніщо не заважало суду апеляційної інстанції, як і суду першої інстанції, залучити до справи хоча б тих вкладників Банку, які подали відповідні заяви; відмова вкладникам Банку у реалізації їхнього права на участь у справі №910/18526/21 позбавила їх можливості встановлювати обставини, необхідні їм для захисту їхніх прав, в тому числі, у можливих інших судових провадженнях, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних їм у зв'язку з ліквідацією банку.
18. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
19. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв'язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
20. Згідно з ч.5 ст.301 ГПК перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
21. Згідно ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
22. Разом з тим, скаржниця у касаційній скарзі заявила клопотання про розгляд касаційної скарги за участі її представника без наведення належного обґрунтування такого клопотання.
23. Згідно ч.6 ст.301 ГПК з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
24. Оскільки скаржниця не навела, а касаційний суд не встановив обставин справи, що стали б підставою для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, у задоволенні відповідного клопотання скаржниці необхідно відмовити.
Керуючись статтями 8, 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_30 строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/18526/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
3. Відмовити ОСОБА_30 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
4. Призначити до розгляду справу №910/18526/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у порядку письмового провадження.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.05.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець