Постанова від 03.04.2024 по справі 907/749/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/749/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Оніщук В.М.,

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" - Ландовська М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 (колегія суддів: Малех І.Б., Гриців В.М., Орищин Г.В.)

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 (колегія суддів: Малех І.Б., Гриців В.М., Орищин Г.В.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - АТ "Закарпатгаз")

про стягнення 162 163 824,69 грн.

Суть спору

1. 17.12.2015 АТ "Укртрансгаз" та АТ "Закарпатгаз" уклали договір транспортування природного газу. Сторони не підписали додатки 1, 2, 3 до нього.

2. АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом до АТ "Закарпатгаз" про стягнення 162 163 824,69 грн, з яких 152 801 878,31 грн основна заборгованість, 8 621 209,76 грн пені та 740 736,62 грн 3% річних, у зв'язку з невиконанням Договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000735 (далі - Договір транспортування, Договір) в частині оплати добових небалансів за березень, квітень, травень, червень 2019 року.

3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову; додатковою постановою стягнув із відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу. АТ "Закарпатгаз" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи може надаватися послуга врегулювання добового небалансу за умови, що на момент виникнення спірних правовідносин сторони не привели договір у відповідність до редакції, яка передбачає врегулювання щодобових небалансів;

- чи є погодженими умови щодо надання послуг балансування за відсутності підписаних додатків 1 та 2 до договору транспортування природного газу;

- чи входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу встановлення факту вчинення оператором заходів з фізичного балансування;

- чи компенсована вартість природного газу, яку оператор закупив для надання послуги балансування, у тарифі на транспортування природного газу.

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

6. 17.12.2015 АТ "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Закарпатгаз" (замовник) уклали Договір транспортування, відповідно до умов якого:

- оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п.2.1);

- оператор може надавати, а замовник отримувати та сплачувати встановлену договором вартість таких послуг: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - ГТС) (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (далі - балансування) (п.2.3);

- обсяг послуг, що надаються за цим Договором визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору (п.2.4);

- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5);

- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п.2.6);

- оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п.2.7);

- додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи (далі - ГРМ), прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п.2.8);

- оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в ГТС, в порядку, визначеному цим договором (п.3.2);

- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в ГТС, в порядку, визначеному цим Договором (п.4.1);

- порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з ГТС та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору (п.5.1);

- окремим додатком 3 до цього Договору між оператором та замовником, який є оператором ГРМ/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4);

- на кожну фізичну точку входу/виходу до/з ГТС складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п.5.5);

- вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1);

- оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п.7.2);

- тарифи, передбачені п.7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (п.7.3);

- у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу (п.9.1);

- вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х QБГ де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з ГТС, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.9.2);

- базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує на своєму веб-сайті (п.9.3);

- оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п.9.3);

- послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розд.IX цього Договору (п.11.4);

- оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5);

- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п.13.1);

- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.13.5);

- Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1);

- усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін (п.17.2);

- у разі внесення та затвердження Регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (п.17.3).

7. 29.11.2017 сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору з метою приведення умов Договору у відповідність з умовами Типового договору транспортування природного газу, якою внесли зміни в пункти 8.2, 8.4, 9.4, 10.4 Договору та виклали їх у новій редакції.

8. Умови додаткової угоди застосовуються до відносин сторін з 29.12.2016; умовами передбачено, що оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг вказаних у абз.2 даного пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

9. Додатки 1, 2, 3 до Договору сторони не укладали, доказів укладення зазначених додатків сторони до матеріалів справи не надали.

10. Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, склавши в односторонньому порядку акти, щодо врегулювання щодобових небалансів та коригуючі акти за березень 2019 року, всього на загальну суму 152 801 878,31 грн, а саме:

- за березень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 49 985,84 м.куб. (51735344 кВт*год.) на загальну вартість 48 234 256,20 грн;

- за квітень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 600 220,70 м.куб. (62122842 кВт*год.) на загальну вартість 52 572 923,00 грн;

- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 387 418,67 м.куб. (45409783 кВт*год.) на загальну вартість 36 074 767,00 грн;

- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 835 317,60 м.куб. (18995537 кВт*год) на загальну вартість 15 919 932,11 грн.

11. На підтвердження наявності у відповідача небалансів позивач склав односторонні акти: №03-2019-1512000735 та коригуючий акт №03-2019-1512000735-05 за березень 2019 року, №04-2019-1512000735 за квітень 2019 року, №05-2019-1512000735 за травень 2019 року, №06-2019-1512000735 за червень 2019 року, а також надав відповідні рахунки.

12. У зв'язку із виникненням добових небалансів, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 152 801 878,31 грн:

- від 31.03.2019 №03-2019-1512000735 на оплату за добовий небаланс за березень 2019 року на загальну вартість 48 234 256,20 грн (з урахуванням коригуючого акту від 30.05.2019 №03-2019-1512000735-05 за березень 2019 року, згідно з яким скориговано (зменшено) розмір заборгованості на 26 001,38 грн, з 48 260 257,58 грн до 48 234 256,20 грн) - належний строк оплати такого рахунку до 20.04.2019;

- від 30.04.2019 №04-2019-1512000735 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну вартість 52 572 923,00 грн - належний строк оплати такого рахунку до 20.05.2019;

- від 31.05.2019 №05-2019-1512000735 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну вартість 36 074 767,00 грн - належний строк оплати такого рахунку до 20.06.2019;

- від 30.06.2019 №06-2019-11512000735 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну вартість 15 919 932,11 грн - належний строк оплати такого рахунку до 20.07.2019.

13. Обсяги добових небалансів за березень-червень 2019 року підтверджуються Довідками позивача №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідками позивача №2 про добові небаланси відповідача , що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з ГРМ за квітень, травень 2019 року, довідками позивача №3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень травень, червень 2019 року та реєстрами файлів завантаження до інформаційної платформи.

14. Позивач долучив двосторонні акти приймання передачі природного газу за технічною угодою про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях за №2 від 12.02.2013, а саме: акт №10 від 05.04.2019, акт №11 від 05.04.2019, акт №15 від 03.05.2019, акт №19 від 03.06.2019, акт №18 від 03.06.2019, акт №23 від 05.07.2019, акт №22 від 05.07.2019.

15. Відповідач свої зобов'язання, щодо оплати рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року не виконав. Доказів оплати рахунків матеріали справи не містять.

16. Не встановлено факту укладення сторонами актів звірки або оскарження/спростування відповідачем відомостей, викладених в односторонніх актах.

17. В матеріалах справи містяться докази на підтвердження витрат позивача у зв'язку із вчиненням балансуючих дій, зокрема реєстри надходження та використання природного газу за березень-травень 2019 року, договори та акти приймання-передачі природного газу щодо закупівлі природного газу.

18. В матеріалах справи наявні двосторонні акти приймання-передачі природного газу, складені між АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Еру Трейдінг", ТОВ "ДТЕК Трейдінг", ТОВ "Євроенерготрейд", а також ТОВ "Трафігура Юкрейн", згідно яких АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" у спірний період приймав газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

19. Враховуючи перевищення обсягів небалансу, допустиме відхилення та відповідно до п.12 та п.15 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС здійснено розрахунок маржинальної ціни придбання природного газу у спірному періоді:

- ціна закупівлі природного газу, яка сформувалася протягом газового місяця лютого 2019 року (М-1) склала 8 772,35 грн з ПДВ за 1000 куб.м., а тому маржинальна ціна придбання природного газу на березень 2019 року склала 9 649,58 грн за 100 куб.м. (8 772,35 грн + 10%);

- ціна закупівлі природного газу, яка сформувалася протягом газового місяця березня 2019 року (М-1) склала 7 962,66 грн з ПДВ за 1000 куб.м., а тому маржинальна ціна придбання природного газу на квітень 2019 року склала 8 758,93 грн за 1000 куб.м. (7 962,66 грн + 10%);

- ціна закупівлі природного газу, яка сформувалася протягом газового місяця квітня 2019 року (М-1) склала 7 474,99 грн з ПДВ за 1000 куб.м., а тому маржинальна ціна придбання природного газу на травень 2019 року склала 8 222,48 грн за 1000 куб.м. (7 474,99 грн - 10%);

- ціна закупівлі природного газу, яка сформувалася протягом газового місяця травня 2019 року (М-1) склала 8 674,46 грн з ПДВ за 1000 куб.м., а тому маржинальна ціна придбання природного газу на червень 2019 року склала 8 674,46 грн за 1000 куб.м. (8 674,46 грн - 10%).

20. Сторони вчиняли дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема відповідач надсилав повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі; у спірний період на виконання п.2.8 Договору сторони підписували акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності); підписали акти приймання-передачі обсягів природного газу за березень-червень 2019 року.

21. Відповідач як користувач інформаційної платформи створив на ній обліковий запис, що дозволило йому протягом спірного періоду здійснювати надсилання документів позивачу та навпаки шляхом використання вказаної платформи.

22. В матеріалах справи наявні оригінали первинних документів в електронній формі, реєстр файлів, відправлених з інформаційної платформи філії "Оператор газотранспортної системи України".

23. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснював закупівлю самостійно та, відповідно, мав використовувати функціонал інформаційної платформи "створити номінацію"; не встановлено та відповідачем не доведено, що він звертався до оператора із зауваженнями щодо роботи інформаційної платформи у спірний період.

Короткий зміст позовних вимог

24. 05.12.2019 до Господарського суду Закарпатської області надійшов позов АТ "Укртрансгаз" до АТ "Закарпатгаз" про стягнення 162 163 824,69 грн (152 801 878,31 грн заборгованості, 8 621 209,76 грн пені та 740 736,62 грн 3% річних).

25. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за Договором в частині обов'язку здійснити оплату добових небалансів за березень, квітень, травень, червень 2019 року; за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС за березень, квітень, травень, червень 2019 року позивач виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць; обсяги добових небалансів за березень-червень 2019 підтверджуються відповідними актами, довідками, а також реєстрами файлів, завантажених до Інформаційної платформи; добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з ГТС у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до ГТС, несанкціонованих відборів з ГРМ відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 17.11.2021 відмовив у задоволенні позову.

27. Рішення суду першої інстанцій мотивоване відсутністю підстав покладення на відповідача обов'язку з оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу, оскільки у Договорі відсутні положення щодо врегулювання щодобових небалансів та обов'язку відповідача з оплати такого врегулювання; внаслідок змін законодавства позивач мав надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору зі змінами, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 27.12.2017 №1437; не встановлено реальність вчинення позивачем балансуючих дій та понесення пов'язаних з таким балансуванням витрат.

28. Західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

29. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- враховуючи умови Договору на позивача покладено обов'язок з визначення у відповідача (як замовника послуги) наявності негативного місячного небалансу та надання останньому у зв'язку з цим послуг балансування у разі неврегулювання відповідачем негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС;

- позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць;

- на підтвердження наявності у відповідача небалансів позивач склав односторонні акти, коригуючий акт, а також надав відповідні рахунки; відповідач свої зобов'язання щодо оплати вказаних рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року не виконав;

- позивач долучив також двосторонні акти приймання-передачі природного газу за технічною угодою про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях, двосторонні акти приймання-передачі природного газу, складені між АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Еру Трейдінг", ТОВ "ДТЕК Трейдінг", ТОВ "Євроенерготрейд", ТОВ "Трафігура Юкрейн", згідно яких АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" у спірний період приймав газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування;

- не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного; сторони вчиняли дії, спрямовані на виконання Договору;

- факт неприведення умов Договору у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на час надання послуг; з метою приведення умов Договору у відповідність з умовами типового договору транспортування природного газу сторони уклали додаткову угоду від 29.11.2017 №1 до Договору; Договір не ставив у залежність можливість отримання послуги з врегулювання добового небалансу з підписанням додатків №1 чи №2 до Договору;

- згідно закону та Договору достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС на підставі інформації, наданої замовником; зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо; обсяг небалансів відповідача встановлюється на підставі відомостей, які містяться в інформаційній платформі, та вносились до неї відповідачем, а також складених оператором ГТС односторонніх актів; оператор ГТС формує відповідні акти на підставі даних, що містяться в алокаціях, які, у свою чергу, містять дані, подані замовником у відповідних номінаціях/реномінаціях;

- заявлені до стягнення суми пені та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню;

- посилання відповідача на неотримання первинних документів (актів, рахунків) спростовуються оригіналами первинних документів в електронній формі та співставленням часу їх створення і підписання ЕЦП з часом їх відправлення інформаційною платформою; матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснював закупівлю самостійно та, відповідно, мав використовувати функціонал інформаційної платформи "створити номінацію"; не встановлено та відповідач не довів факту звернення до оператора ГТС із зауваженнями щодо роботи інформаційної платформи у спірний період;

- в актах врегулювання щодобових небалансів зазначена ціна природного газу, відповідно до якої зроблений розрахунок вартості добових небалансів та обсяг небалансу; відповідач був належно повідомлений про метод розрахунку маржинальної ціни актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці; безпідставними є твердження відповідача про відсутність доказів про те, яким чином AT "Укртрансгаз" визначив ціну природного газу, яка сформувалася протягом газової доби.

30. Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 03.05.2023 задовольнив заяву представника АТ "Укртрансгаз" та стягнув із відповідача на користь позивача 1 240,50 грн судового збору за розгляд касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

31. 17.05.2023 АТ "Закарпатгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023, у якій просить їх скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

32. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.287, пункти 1, 3 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, зокрема, таке:

- Західний апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 25.08.2022 у справі №914/2351/19, щодо застосування ст.35 Закону "Про ринок природного газу" у зв'язку з чим дійшов неправильного висновку про те, що за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу (п.1 ч.2 ст.287 ГПК);

- Західний апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.07.2022 у справі №914/2718/20 та від 31.05.2022 у справі №904/5697/20, щодо необхідності дослідження змісту та встановлення фактичних обставин, пов'язаних із закупівлею позивачем природного газу для надання відповідачеві спірних послуг з балансування (п.1 ч.2 ст.287 ГПК);

- Західний апеляційний господарський суд в порушення пунктів 2 та 3 гл.3 та гл.5 розд.XIV Кодексу ГТС не перевірив, чи здійснював AT "Укртрансгаз" балансуючі дії; відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування вищенаведених положень глав 3 та 5 розд.XIV Кодексу ГТС у сукупності зі ст.35 Закону "Про ринок природного газу", перевірка та застосування яких необхідні з метою доведення реальності вчинення балансуючих дій та доказів, які б підтверджували їх вчинення, а також понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат пов'язаних із балансуванням (п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

- суд апеляційної інстанції не перевірив доводи відповідача про те, що вартість природного газу, який оператор ГТС закупив відповідно до п.10 розд.XIII Кодексу ГТС начебто для балансування, компенсована позивачу у тарифі на транспортування природного газу та не може бути повторно стягнута, оскільки її стягнення свідчитиме про неправомірне отримання фінансової вигоди, яку AT "Укртрансгаз" згідно п.1 гл.8 розд.XIV Кодексу ГТС не має права отримувати; відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.10 розд.XIII, п.1 гл.8 розд.XIV Кодексу ГТС, пунктів 17, 18, 31 п.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу та п.1 розд.II Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання (далі - Методика) у сукупності зі ст.35 Закону "Про ринок природного газу", які в сукупності свідчать про те, що весь закуплений оператором ГТС природний газ для власної господарської діяльності вже компенсований йому в тарифі на транспортування природного газу (потужності), а отже про відсутність понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат пов'язаних із балансуванням (п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

- Західний апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.05.2021 у справі №904/5807/19, від 15.06.2021 у справі №915/2360/19, від 08.06.2021 у справі №904/5147/19, від 08.06.2021 у справі №903/904/19, від 22.06.2021 у справі №908/3104/19, від 09.06.2021 у справі №926/2479/19, від 22.07.2021 у справі №909/1214/19, про те, що врегулювання добового небалансу як складової послуги транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі та умовах договору транспортування природного газу та помилково послався на висновки Верховного Суду, викладені у справах №922/3303/21 та №918/772/21;

- Західний апеляційний господарський суд, на підставі висновків Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, дійшов помилкового висновку про те, що договір не ставив у залежність можливість отримання послуги з врегулювання добового небалансу із підписанням додатків №1 чи №2 до договору; висновки про те, що відсутність додатків №1 та №2 до договору є однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог містяться у постановах Верховного Суду у справах про стягнення послуг добового балансування на підставі аналогічних договорів, а саме: від 08.06.2021 у справі №904/5147/19, від 01.10.2020 у справі №918/776/19, від 08.06.2021 у справі №903/904/19, від 22.06.2021 у справі №908/3104/19, а також у справах про стягнення послуг місячного балансування, а саме: від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 23.06.2021 у справі №904/2611/18, від 06.09.2021 у справі №922/1381/20, від 28.07.2021 у справі №927/1041/19; суд належним чином не дослідив договірні відносини, не розібрався з нормами матеріального права, оскільки без узгодження точок входу/виходу до/з ГТС, які сторони узгоджують у додатку №1 "Розподіл потужності", неможливо здійснити алокацію, перевірити номінації, визначити обсяг небалансів; відтак посилання на висновки Верховного Суду у справі про стягнення заборгованості за перевищення обсягів замовленої потужності на добу на перед зі справи №921/184/21 є помилковими, а такі висновки до цієї справи не можуть бути застосовані (пункти 1, 2, 3 ч.2 ст.287, ч.3 ст.310 ГПК);

- суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки про безпідставний відбір природного газу AT "Закарпатгаз"; суд не розібрався з нормами матеріального права, згідно яких небаланс і несанкціонований відбір природного газу є різними категоріями, які мають різну правову природу, стосуються різних суб'єктів ринку природного газу (п.4 ч.2 ст.287 та ч.3 ст.310 ГПК);

- Західний апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що обсяги добових небалансів підтверджуються актами приймання-передачі природного газу, не врахував положення п.6 гл.7 розд.III Кодексу ГТС, та не перевірив які саме дані зафіксовані в актах приймання-передачі природного газу;

- Західний апеляційний господарський суд не застосував висновки Верховного Суду у аналогічних справах - №909/1214/19 та №908/3104/19 щодо неналежного функціонування інформаційної платформи;

- Західний апеляційний господарський суд відмовив AT "Закарпатгаз" у проведенні комплексної експертизи; оскільки наявні у матеріалах справи первинні документи є суперечливими, їх оцінку необхідно було здійснювати з призначенням відповідної судово експертизи, однак суд апеляційної інстанції, відхилив доводи AT "Закарпатгаз", не врахував висновки Верховного Суду у справах №904/2334/18, №918/450/20, №914/2351/19, №910/11273/20 та відмовив у задоволенні клопотання товариства (ч.3 ст.310 ГПК);

- суд апеляційної інстанції грубо порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

33. Скаржник також зазначає, що у випадку скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 додаткова постанова від 03.05.2023 також підлягатиме скасуванню.

34. 05.07.2023 надійшов відзив АТ "Укртрансгаз" на касаційну скаргу, в якому просить касаційне провадження з підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, закрити; касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

35. У відзиві, зокрема, вказує:

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі №910/11273/20 зробила системний аналіз ст.35 Закону "Про ринок природного газу", пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС;

- висновки суду апеляційної інстанції у цій справі узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, хоча, враховуючи критерії подібності, ці справи не є подібними;

- АТ "Закарпатгаз" не спростувало обґрунтованість реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за газову добу березня-червня 2019 року; не навело відомостей щодо реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором ГТС; не довело, що спірні дії позивача з врегулювання негативних небалансів є несправедливими, дискримінаційними, непрозорими чи не обумовленими об'єктивними чинниками, не відображають реальні потреби ГТС;

- висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №904/5807/19, від 15.06.2021 у справі №915/2360/19, від 08.06.2021 у справі №904/5147/19, від 08.06.2021 у справі №903/904/19, від 22.06.2021 у справі №908/3104/19, від 09.06.2021 у справі №926/2479/19, від 22.07.2021 у справі №909/1214/19, на які посилається АТ "Закарпатгаз" у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями не є подібними правовідносинам у справі №907/749/19;

- АТ "Закарпатгаз" вказує, що суд апеляційної інстанції хибно послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.08.2022 у справі №922/3303/21 та від 30.08.2022 у справі №918/772/21, проте суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані висновки та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність позовних вимог;

- саме на підставі Договору позивач надавав відповідачу послуги врегулювання щодобових небалансів, в обсягах та вартістю, визначених в актах врегулювання небалансів, які підтверджені доказами та не спростовані відповідачем; всі заперечення відповідача ґрунтуються на власних міркуваннях, перекручуванні фактичних обставин справи та довільному тлумаченні норм Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ, з метою уникнення оплати використаного природного газу та привласнення коштів, сплачених за цей газ споживачами;

- оскільки вибір торгової платформи не був погоджений НКРЕКП, то позивач не міг закупити короткострокові стандартизовані продукти, а закупівля природного газу для врегулювання щодобових небалансів здійснювалася за конкурсною процедурою та за ринковими цінами, як передбачено п.3 розд.XIII Кодексу ГТС (посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 29.06.2022 у справі №906/252/21);

- відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування тих чи інших норм права не свідчить про їх порушення судами попередніх інстанцій та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення (посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22, про те, що встановлення факту існування загрози цілісності ГТС, а також фактів вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу);

- оскаржувана постанова відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21; позивач не повинен доводити вчинення балансуючих дій саме щодо конкретного оператора ГРМ; врахування вартості вчинення балансуючих дій проявляється в першу чергу в порядку визначення ціни надання таких послуг; помилковими є доводи відповідача щодо необхідності здійснювати аналіз тарифу на транспортування природного газу;

- з травня 2019 року почала застосовуватися плата за потужність за добу наперед, що не потребує підписання додатку №1 до Договору та що не ставить в залежність наявність цього додатку та фактичного виконання Договору в частині врегулювання негативних щодобових небалансів (посилається на постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 19.07.2022 у справі №924/1153/19);

- питання щодо відбору природного газу замовником послуг транспортування прямо передбачено положеннями Кодексу ГТС; висновки щодо відбору природного газу відповідачем, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають положенням нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини; незгода відповідача з такою позицією не дає йому право стверджувати про протилежне (посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №914/2579/19);

- оскільки після закінчення строку, встановленого для припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачам, AT "Закарпатгаз" не вжило відповідні заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку розподілу природного газу на об'єкт споживача, алокація фактичного обсягу споживання природного газу такого споживача, на виконання вимог п.5 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС, правомірно була здійснена на AT "Закарпатгаз";

- НКРЕКП на нормативному рівні підтвердила виконання AT "Укртрансгаз" всіх вимог чинного законодавства щодо забезпечення функціонування інформаційної платформи оператора ГТС в умовах добового балансування ГТС, що спростовує вимоги касаційної скарги;

- наявність висновків Верховного Суду у справах №921/184/21, №904/949/21, №913/64/17, №904/5916/19, №918/450/20, №906/184/21, №910/12748/21, №914/2579/19, з урахуванням яких прийнята оскаржувана постанова, дає підстави для закриття касаційного провадження за п.3 ч.2 ст.287 ГПК;

- прохальна частина касаційної скарги не містить вимоги про передачу справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду, як це передбачено у ст.310 ГПК, проте у мотивувальній частині скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на ч.3 ст. 310 ГПК; аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог ст.300 ГПК виходить за межі повноважень Верховного Суду.

36. 09.01.2024 надійшло клопотання АТ "Закарпатгаз" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване, зокрема, таким:

- розгляд касаційної скарги АТ "Закарпатгаз" у цій справі зупинявся до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21;

- АТ "Закарпатгаз" вважає, що висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, є суперечливими, здійсненими вибірково, без врахування всіх спеціальних норм законодавства, які діють на ринку природного газу, суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.11.2022 у справі №910/11273/20 та висновкам Верховного Суду у справі №916/2471/22;

- об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не зробила жодного висновку щодо застосування чи уточнення правових висновків зі справи №910/11273/20 та зробила протилежні висновки;

- оскільки Верховний Суд самостійно зупинив розгляд справи з метою застосування висновків зі справи №918/686/21, а АТ "Закарпатгаз" зазначає про необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду зі справи №910/11273/20, які суперечать одне одному, а також те, що справа №907/749/19 містить виключну правову проблему, наявні підстави, передбачені частинами 3-5 ст.302 ГПК, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду;

- згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11273/20 оператор ГТС зобов'язаний доводити факт понесення ним реальних і обґрунтованих витрат, які підтверджуються відповідно до процедури, визначеної Кодексом ГТС, а саме доказами про закупівлю природного газу для балансування на підставі: або короткострокового стандартизованого продукту, або договору балансування;

- об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №918/686/21 нівелювала необхідність перевірки судами та доведення оператором ГТС умов та порядку стягнення заборгованості, визначення остаточної плати за відповідні небаланси за договором транспортування природного газу та правильності формування розрахунку ціни за відповідний небаланс; АТ "Закарпатгаз" з такими висновками не погоджується та вважає, що їх не можна застосовувати ні до справи, яка переглядається, ні у аналогічних справах;

- оскільки купівля короткострокових стандартизованих продуктів до моменту функціонування торгової платформи неможлива, то єдиними належними та допустимими доказами на підтвердження витрат оператора ГТС, пов'язаних із врегулюванням добових небалансів, є докази закупівлі послуг балансування (закупівлі/продажу природного газу внаслідок отримання послуг балансування за конкретну газову добу на підставі укладеного договору про надання послуг балансування); інші договори купівлі-продажу природного газу не є та не можуть бути доказом на підтвердження факту понесення оператором ГТС витрат; всупереч положенням законодавства висновки об'єднаної палати надали можливість оператору ГТС надавати як докази будь-які договори купівлі-продажу природного газу, зокрема ті, на підставі яких закуповувався природній газ для власного ВТВ, а не балансування; за таких умов неможливо ні перевірити понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат, пов'язаних із балансуванням, ні перевірити ціну та формування плати за небаланси, а отже і суми заборгованостей, які оператор ГРМ не визнає (посилається також на висновки з ухвали Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №916/2471/22);

- зробивши висновок, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду створила правову проблему, оскільки дозволила оператору ГТС протизаконно компенсувати свої витрати на ВТВ (а не балансування) за рахунок оператора ГРМ та отримувати фінансову вигоду; до тарифу на транспортування природного газу включено вартість природного газу, який використовується позивачем при здійсненні своєї господарської діяльності - для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб; враховуючи різні джерела компенсації за понесення витрат оператора ГТС (пов'язаних із необхідністю закупівлі природного газу на потреби ВТВ та пов'язаних із балансуванням), надані позивачем акти, у яких такі обсяги не розділені один від одного, не тільки не підтверджують, а й спростовують понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат, пов'язаних із балансуванням (посилається на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 щодо необхідності перевірки закупівлі природного газу саме для конкретного оператора ГРМ);

- висновки зі справи №918/686/21 про те, що неукладення додатку 1 до договору транспортування не свідчить, що сторони не дійшли згоди щодо усіх необхідних умов стосовно надання послуги балансування, не відповідає нормам Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу (незалежно від їх редакції); без підписаного Додатку 1 відсутні узгоджені точки входу/ виходу до/з ГТС, а отже неможливо перевірити обсяги небалансів; у спірний період 2019 року інформаційна платформа не працювала, весь облік повинен був здійснюватися у точках входу/виходу до/з ГТС, зазначених у Додатку 1; на сьогодні існує правова невизначеність щодо того, яким чином оператор ГТС у 2019 році, без належним чином працюючої інформаційної платформи та укладеного Додатку 1, визначав обсяг небалансів;

- висновки у справі №918/686/21 є суперечливими, створюють нерівні умови для учасників ринку природного газу; висновки у справі №910/11273/20 є неповними та потребують уточнення; при вирішенні питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно врахувати висновки, викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №175/3057/17-к, від 26.03.2019 у справі № 804/15369/13-а щодо обґрунтування підстав для передачі справи, зокрема, у зв'язку із наявністю виключної правової проблеми); справа №907/749/19 містить виключну правову проблему, і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження; на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ; існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм виникатимуть у майбутньому;

- додатковою причиною необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є той факт, що справа №918/686/21 і справа №907/749/19 переглядаються під головуванням судді Кібенко О.Р., а отже існують обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді.

37. 30.01.2024 надійшло заперечення АТ "Укртрансгаз" на клопотання АТ "Закарпатгаз" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у якому, зокрема, вказує:

- відсутні правові підстави для задоволення клопотання, оскільки доводи, які наводить відповідач є суперечливими та взаємовиключними; відповідач не обґрунтував виключну правову проблему при вирішенні спорів про стягнення вартості послуг транспортування природного газу і що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики;

- предметом касаційного оскарження у справі №907/749/19 є постанова Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023; висновки Верховного Суду, викладені у постанові об'єднаної палати від 03.11.2023 у справі №918/686/21 не застосовані і не могли бути застосовані при ухваленні оскаржуваної постанови; натомість висновки, викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду у справі №910/11273/20, були застосовані судом апеляційної інстанції;

- при вирішенні спорів про стягнення вартості послуг транспортування природного газу в судовій практиці уже напрацьований сталий та чітко визначений підхід, сформовано правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спірних відносинах, які не суперечать один одному;

- об'єднана палата виклала уточнюючий правовий висновок щодо доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності ресурсу природного газу та закупівлі вказаних обсягів саме для відповідача;

- Велика Палата Верховного Суду у справі №910/11273/20 виклала правовий висновок щодо права оператора ГТС на коригування попередньої вартості газу в обсязі добового балансування для визначення остаточної плати за добовий небаланс; у справі, що переглядається, у позивача не було підстав для здійснення коригування остаточної плати за добовий небаланс, оскільки вартість плати за добовий небаланс була розрахована відповідно до вартості маржинальної ціни природного газу, яка була опублікована на сайті позивача;

- висновки, викладені у постановах у справі №918/686/21 та у справі №910/11273/20 не суперечать один одному і не є різними за своїм змістом; вони зроблені за різних фактичних обставин;

- оскільки придбання природного газу за короткостроковими стандартизованими продуктами було не можливим та договори закупівлі послуг балансування позивач не укладав, маржинальна ціна природного газу визначена відповідно до приписів п.12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про застосування до спірних правовідносин гл.5 розд.XIV Кодексу ГТС;

- справа №907/749/19 не є подібною до справи №910/11273/20; ці справи різняться змістом правовідносин, предметами та підставами позову, фактично-доказовою базою;

- АТ "Закарпатгаз" не навело доводів про те, у чому саме полягають неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість висновків Верховного Суду, наведених у пунктах 274 та 282 постанови від 03.11.2023 у справі №918/686/21; відповідач не зазначив, у чому саме полягала зміна суспільних відносин у сфері транспортування природного газу; доводи фактично зводяться до незгоди із наведеною позицією Верховного Суду, а також ґрунтуються на власному тлумаченні положень Закону "Про ринок природного газу" та Кодексу ГТС.

38. 02.04.2024 надійшли пояснення АТ "Укртрансгаз", у яких вказує:

- твердження відповідача, що "вартість природного газу, який оператор ГТС закупив відповідно до п.10 розд.ХІІІ Кодексу ГТС, начебто для балансування, компенсований позивачу у тарифі на транспортування природного газу" та що "оператор ГТС у спірний період закуповував газ виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб" ґрунтуються на спотворенні фактичних обставин справи та довільному тлумаченні норм Кодексу ГТС та Методики, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2517;

- відповідно до п.4.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема, здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності; згідно пунктів 7.1-7.3 Договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом; постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу; такий тариф затверджено відповідно до Методики;

- у структурі тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу, які не є предметом спору у справі, не передбачено витрат позивача на балансування системи; встановлення тарифу на транспортування природного газу (розподілу потужності), які встановлюються та затверджуються регулятором, не є предметом спору у цій справі;

- твердження, що позивач спірний період приймав газ виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб спростовується актами приймання-передачі природного газу, складеними між АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Еру Трейдінг", ТОВ "ДТЕК Трейдінг", ТОВ "Євроенерготрейд", ТОВ "Трафігура Юкрейн" у спірний період приймання природного газу в тому числі для забезпечення балансування та/або інших витрат (окрім витрат на виробничо-технологічні витрат), що було враховано судом апеляційної інстанції;

- жодним правовим актом не передбачено заборони чи "виключення" щодо укладання АТ "Укртрансгаз" договорів на закупівлю природного газу одночасно як для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, так і для забезпечення балансування;

- наявні висновки Верховного Суду щодо правової природи договору транспортування природного газу та послуг балансування; зокрема, такі викладені у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/4016/19.

39. 02.04.2024 надійшли пояснення АТ "Закарпатгаз", у яких зазначає:

- відповідно до Кодексу ГТС природний газ для балансування операторів ГРМ закуповується виключно на підставі окремого договору про надання послуг балансування, а не договорів купівлі-продажу природного газу для ВТВ;

- реальні та обґрунтовані витрати оператора ГТС, пов'язані із врегулювання добових небалансів, можуть підтверджуватися виключно доказами про купівлю та продаж короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування;

- оскільки торгова платформа не погоджена регулятором, то єдиними належними та допустимими доказами на підтвердження витрат оператора ГТС є докази, які підтверджують факт закупівлі/продажу природного газу внаслідок отримання послуг балансування за конкретну газову добу на підставі укладеного договору про надання послуг балансування; будь-які інші договори купівлі-продажу природного газу не є та не можуть бути доказом на підтвердження факту понесення оператором ГТС витрат;

- з п.10 розд.ХІІІ "Фізичне балансування" Кодексу ГТС вбачається, що природний газ оператор ГТС може купити для власних ВТВ та власного балансування; зазначена норма не має жодного відношення до операторів ГРМ і закупленого природного газу для балансування операторів ГРМ;

- АТ "Укртрансгаз" не могло закупити більший обсяг природного газу для ВТВ ніж той, який потрібний для господарської діяльності оператора ГТС, оскільки більші витрати не передбачені тарифом;

- до тарифу на потужність (транспортування) природного газу регулятором згідно Методики включена вартість природного газу, який використовується позивачем при здійсненні своєї господарської діяльності - для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб;

- отже, до тарифу на транспортування природного газу включені витрати АТ "Укртрансгаз" на закупівлю природного газу для власних витрат позивача, а обсяги природного газу, які АТ "Укртрансгаз" начебто закупило у спірний період, покриті за рахунок тарифу на транспортування природного газу, та використані позивачем для власних потреб, а не для балансування;

- наявні в матеріалах справи акти купівлі природного газу свідчать про те, що оператор ГТС закуповує/отримує природний газ для виробничо-технологічних потреб, власних потреб, у загальному, як це зазначено у актах приймання-передачі природного газу, обсязі, не розділяючи його окремо за своїм призначенням та за ціною; при цьому, матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував обсяг ВТВ АТ "Укртрансгаз" у вказаний період, а отже неможливо перевірити чи позивач не використав весь закуплений природний газ на власні потреби.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

40. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Закарпатгаз", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 09.08.2023.

41. 07.08.2023 до Верховного Суду від АТ "Закарпатгаз" надійшла заява про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №907/749/19, подана 04.08.2023.

42. Верховний Суд ухвалою від 07.08.2023 відмовив у задоволенні заяви АТ "Закарпатгаз" про відвід судді Кібенко О.Р.

43. Верховний Суд ухвалою від 09.08.2023 зупинив касаційне провадження у справі №907/749/19 до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21.

44. Верховний Суд ухвалою від 09.11.2023 поновив касаційне провадження у справі №907/749/19 за касаційною скаргою АТ "Закарпатгаз", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 13.12.2023; у судовому засіданні 13.12.2023 оголосив перерву до 10.01.2024, у судовому засіданні 10.01.2024 - до 14.02.2024, ухвалою від 14.02.2024 - до 06.03.2024, а ухвалою від 06.03.2024 - до 03.04.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

45. Доводи заявника щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду фактично полягають у:

1) незгоді з висновками, викладеними у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21;

2) доказуванні невідповідності цих висновків висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20 та ухвалі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №916/2471/22, неповноти висновків у справі №910/11273/20 з необхідністю їх уточнення, наявності виключної правової проблеми;

3) наявності сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді Кібенко О.Р., яка є суддею-доповідачем у цій справі та була у суддею-доповідачем справі №918/686/21.

46. Пунктом 1 ч.2 ст.45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

47. Відповідно до ч.4 ст.302 суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

48. Частиною 5 ст.302 ГПК встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

49. Справа за ч.5 ст.302 ГПК може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.

50. Так, незгода з висновками, викладеними у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21 не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частин 3-5 ст.302 ГПК, натомість може бути підставою для передачі справи на розгляд об'єднаної палати відповідно до ч.2 ст.302 ГПК. Однак що скаржник не порушує питання про таку передачу, а колегія суддів не вбачає підстав для передачі з власної ініціативи.

51. Не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в розумінні частин 3-5 ст.302 ГПК також наявність у скаржника сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді Кібенко О.Р. через те, що суддя є суддею-доповідачем у цій справі та була у суддею-доповідачем іншій справі - №918/686/21.

52. Також, відповідно до пунктів 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

53. Таким чином, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.4 ст.302 ГПК у зв'язку із неповнотою висновків у справі №910/11273/20 та необхідністю їх уточнення, заявник має навести належні обґрунтування того, що такі висновки є помилкові, неефективні та/або застарілі.

54. Натомість скаржник лише зазначаючи, що такі висновки є неповними та потребують уточнення, не наводить обґрунтувань щодо того, які саме висновки та яким чином мають бути уточнені, а також не обґрунтовує помилковість, неефективність та/або застарілість будь-яких із висновків, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11273/20.

55. Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, скаржник зазначає, що справа №907/749/19 не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження; при цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.

56. Скаржник просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 12.08.2019 у справі №175/3057/17-к та від 26.03.2019 у справі №804/15369/13-а щодо обґрунтування ознак наявності виключної правової проблеми.

57. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

58. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

59. Виходячи з наведених критеріїв суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

60. Однак скаржник у клопотанні не навів кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

61. Також скаржник не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.

62. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо редакції Договору транспортування

63. Скаржник зазначає, що суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.05.2021 у справі №904/5807/19, від 15.06.2021 у справі №915/2360/19, від 08.06.2021 у справі №904/5147/19, від 08.06.2021 у справі №903/904/19, від 22.06.2021 у справі №908/3104/19, від 09.06.2021 у справі №926/2479/19, від 22.07.2021 у справі №909/1214/19, про те, що врегулювання добового небалансу, як складової послуги транспортування природного газу, може здійснюватися лише на підставі та умовах договору транспортування природного газу та хибно послався на висновки Верховного Суду у справах №922/3303/21 та №918/772/21.

64. Вказує, що транспортування природного газу (а отже врегулювання добового небалансу як складової послуги транспортування природного газу) може здійснюватися лише в межах ГТС, на підставі договору, укладеного з оператором ГТС; цивільні обов'язки можуть виконуватися або на підставі договору, або на підставі норм законодавства; природа правовідносин, які виникають на підставі договору та актів цивільного законодавства є різною; позовну заяву AT "Укртрансгаз" обґрунтував посилаючись на п.2.6 Договору; що свідчить про те, що між сторонами існували договірні правовідносини та, відповідно до положень ст.14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), виключає можливість виконання цивільних обов'язків згідно актів цивільного законодавства; при наявності позадоговірних відносин, за ст.1212 ЦК, товариство змушене було б повернути AT "Укртрансгаз" природний газ, а AT "Укртрансгаз" не мало б право здійснювати нарахування жодних штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, тощо; AT "Укртрансгаз" обрано неправильний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог; предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду (постанова від 07.12.2018 у справі №910/22058/17); п.2.3 Договору врегульовано вичерпний перелік послуг, які позивач може надавати, а відповідач отримувати та сплачувати встановлену Договором вартість таких послуг; на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами не існувало договору в редакції, яка б передбачала врегулювання щодобових небалансів; зміни до Договору транспортування внесені не були, відтак Договір транспортування природного газу з 01.03.2019 року не передбачав надання послуг добового балансування; Договір регулює лише визначення вартості місячного небалансу та порядок його оплати; відсутність на момент виникнення спірних правовідносин договору у редакції, яка би врегульовувала щодобові небаланси, у тому числі щодо оплати за послуги балансування та не внесення відповідних змін, не дає підстав стверджувати про можливість встановлення фактичного використання природного газу відповідачем під час балансування.

65. Скаржник вважає, що хибним є застосування висновків Верховного Суду зі справ №922/3303/21 та №918/772/21, предметом розгляду яких було перевищення замовленої потужності у травні-грудні 2019 року де мало місце відмінне правове регулювання та обставини справи; AT "Укртрансгаз" не мав права надавати AT "Закарпатгаз" послугу, яка останнім не замовлялася, та надання якої не передбачено укладеним між сторонами Договором.

66. Верховний Суд вказані доводи відхиляє з огляду на таке.

67. Відповідно до ч.1 ст.32 Закону "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

68. Відповідно до пунктів 2, 3 гл.1 розд.I Кодексу ГТС Кодекс є регламентом функціонування ГТС та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

69. Договір транспортування - договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл.1 розд.I Кодексу ГТС).

70. Договір транспортування природного газу має бути укладеним між сторонами у відповідності до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

71. Відповідно до пунктів 17.2 та 17.3 Договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін (п.17.2). У разі внесення та затвердження Регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (п.17.3).

72. Верховний Суд в постановах від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, від 30.08.2022 у справі №918/772/21 зазначив, зокрема, таке:

"…за конкретних обставин справи відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на час надання послуг, оскільки у договорі визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором…

Суди без належної оцінки обставин справи щодо реального виконання договору та вчинення відповідачем дій щодо приведення договору у відповідність, порушили принцип рівності сторін, оскільки, не зважаючи на те, що обов'язок привести договір транспортування природного газу покладається на обидві сторони, фактично всі негативні наслідки невчинення таких дій у виді звільнення від обов'язку оплачувати відповідні послуги, були покладені на одну із сторін - позивача у справі.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частини 1 та 2 ст.193 Господарського кодексу України).

Зазначені вимоги повною мірою вимагають від учасників правовідносин діяти не тільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадках за аналогією права (ст.8), за звичаями ділового обороту (ст.7); добросовісно, при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (ст.13 ЦК). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов'язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. При цьому особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст.14 ЦК).

Норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у межах законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи. Порушення цього балансу добросовісної поведінки учасників правовідносин та встановлення судами недобросовісної поведінки може мати наслідком відмову в захисті порушеного права або покладання зобов'язань для відновлення права, порушеного недобросовісною поведінкою (див. mutatis mutandis, з урахуванням відповідних відмінностей пункти 6.30 - 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі у справі №761/36873/18)".

73. Тобто вказані висновки Верховний Суд зробив з огляду на загальні принципи цивільного законодавства, а тому вони є універсальними, що відповідно, спростовує доводи скаржника про їх незастосовність через відмінне правове регулювання та обставини справи, з огляду на те, що предметом розгляду цих справ було перевищення замовленої потужності у травні-грудні 2019 року.

74. Відповідно до умов Договору транспортування оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п.2.1). Оператор може надавати, а замовник отримувати та сплачувати встановлену договором вартість таких послуг: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (балансування) (п.2.3).

75. У той же час, п.1 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС передбачає, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

76. Тобто послуга балансування як складова послуги транспортування була безпосередньо передбачена як Договором транспортування так і Кодексом ГТС.

77. Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 зазначив, що з огляду на те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватись правил визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що Договором не передбачено умов отримання замовником послуг з розподілу потужності на добу наперед.

78. Також, Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21 зазначив:

"Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного".

79. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду та від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.

80. Суд апеляційної інстанції встановив, що сторони вчиняли дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема відповідач надсилав повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі; у спірний період на виконання п.2.8 Договору сторони підписували акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності); підписали акти приймання-передачі обсягів природного газу за березень-червень 2019 року.

81. Також позивач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що він вчиняв дії щодо укладення з AT "Закарпатгаз" договору транспортування природного газу в редакції типового договору зі змінами в частині добового балансування, що підтверджується судовими рішеннями у справі №907/553/18.

82. При цьому позивач посилається на постанову Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №922/3987/19 за позовом АТ "Укртрансгаз" до AT "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", у якій надано оцінку вчиненню позивачем залежних від нього дій щодо приведення існуючих між сторонами договірних умов у відповідність до змін, внесених до Кодексу ГТС, зокрема, в питанні врегулювання добових небалансів.

83. Верховний Суд постановою від 01.06.2022 у справі №922/3987/19 задовольнив касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", скасував оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові, які мотивовані тим, що договір, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не містить положень щодо врегулювання добових небалансів та не встановлює зобов'язання відповідача щодо їх оплати, та направив справу на новий розгляд.

84. Зазначена постанова Верховного Суду у справі №922/3987/19 мотивована, зокрема тим, що пославшись на те, що діючим договором від 17.12.2015 не передбачено оплату за добові небаланси, а врегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами належним чином не було перевірено реальність надання позивачем послуг балансування відповідачу відповідно до вимог Кодексу ГТС; з огляду на наведене для правильного вирішення цього спору, за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування, господарським судам належало встановити обставини, пов'язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС; не перевірив суд і відповідності складених позивачем односторонніх актів щодо послуг балансування підписаним сторонами актам приймання-передачі природного газу; таким чином суд припустився порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків щодо встановлення відсутності підстав для сплати відповідачем спірних сум.

85. Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №922/4016/19, на яку посилається позивач у своїх поясненнях, і яка підлягає врахуванню відповідно до ч.4 ст.300 ГПК, залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, яка була мотивована, зокрема, тим, що в договорі міститься відсилочна норма, яка застосовується у випадку зміни законодавства, що регулює спірні правовідносини, а отже, такий договір є підставою для врегулювання як місячного, так і добового небалансу замовника послуг транспортування.

86. Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №922/4016/19 вказав, що уклавши договір №1512000745, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС, і саме на підставі вказаного договору АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" отримало право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року завантажено інформацію (файли з ЕЦП). Тобто самими своїми діями відповідач підтвердив виконання договору №1512000745, відповідно до положень Кодексу ГТС у редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.

87. Також Верховний Суд звертає увагу, що скаржник посилається на ухвали Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №903/904/19, від 09.06.2021 у справі №926/2479/19, однак відповідно до ч.4 ст.236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не ухвалах.

Щодо Додатків 1, 2 до Договору транспортування

88. Скаржник зазначає, що Західний апеляційний господарський суд, керуючись висновками Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, дійшов хибного висновку про те, що Договір не ставив у залежність можливість отримання послуги врегулювання добового небалансу з підписанням Додатку 1 чи 2 до Договору.

89. Також вказує, що Додатки 1 та 2 до Договору відсутні, що свідчить про неузгодженість істотних договірних умов щодо надання послуг балансування (посилається на справи №927/1041/19, №903/904/19 та інші); обов'язок доказування надання послуги балансування, незалежно від того, чи це місячне, чи добове балансування, покладено на позивача, а отже оператор ГТС мав надати суду не лише односторонні акти та розрахунки, але й докази фактичного надання ним послуг з балансування; суд належним чином не дослідив договірні відносини між сторонами, не розібрався з нормами матеріального права, оскільки без узгодження точок входу/виходу до/з ГТС, які сторони узгоджують у Додатку 1 "Розподіл потужності" до Договору транспортування, неможливо ні здійснити алокацію, ні перевірити номінації, ні визначити обсяг небалансів; у справі №921/184/21, на відміну від справи, яка переглядається, сторони привели у відповідність Договір транспортування природного газу та узгодили можливість замовлення відповідачем як потужності на одну добу наперед (п.8.17 постанови) та врегулювання добових небалансів; відтак, посилання суду на висновки Верховного Суду у справі №921/184/21 про стягнення заборгованості за перевищення обсягів замовленої потужності на добу наперед, є хибним.

90. АТ "Укртрансгаз" у відзиві зазначає, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід 'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. Обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 19.07.2022 у справі №924/1153/19).

91. Також зазначає, що з травня 2019 року вже почала застосовуватись плата за потужність за добу наперед, що не потребує підписання Додатку №1 до Договору та що не ставить в залежність наявність цього Додатку та фактичного виконання Договору в частині врегулювання негативних щодобових небалансів.

92. Верховний Суд відхиляє вказані доводи скаржника, зважаючи на таке.

93. Станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.

94. Зокрема, п.1 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС прямо передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

95. Тобто фактично спірний Договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.

96. При цьому послуги надання доступу до потужності та транспортування мають попередньо замовлятися, однак врегулювання добового небалансу здійснюється оператором ГТС за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та Договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).

97. Як було зазначено, сторони не привели договір транспортування природного газу у відповідність до редакції типового договору зі змінами в частині добового балансування, що не свідчить про відсутність підстав для сплати відповідачем спірних сум за послугу балансування.

98. Пунктом 9.1 Договору транспортування передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

99. У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 зазначено, що за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу (п.9.26).

100. Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п.1 гл.6 розд.ХІV Кодексу ГТС).

101. Тобто обсяг послуг балансування визначається сторонами не на момент підписання Договору та додатків до нього, а вже після того, як оператор ГТС отримає інформацію про обсяги природного газу, фактично відібраного замовником та поданої з/до ГТС - в результаті співставлення алокацій подач/відборів замовником природного газу до/з ГТС.

102. Тому підписання сторонами додатків 1, 2 до Договору транспортування не є обов'язковим для визначення обсягу послуг балансування.

103. При цьому Договір транспортування не встановлює спеціальний порядок визначення вартості щодобового небалансу, яку має сплатити замовник, а також не містить відсилок до жодних додатків до Договору транспортування (зокрема, до додатків 1, 2). Натомість вартість небалансу визначається у порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

104. Так, п.7.1 Договору передбачає, в тому числі, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

105. Відповідно до п.9.2 Договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х QБГ де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з ГТС, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує на своєму веб-сайті.

106. Відповідно до п.7 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

107. При цьому з наведених пунктів 8 - 12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС вбачається, що вартість відповідних послуг не містить прив'язки до даних, наведених у додатках 1, 2 до Договору, а натомість визначається окремо для кожної газової доби з урахуванням реального стану попиту/пропозиції на відповідні стандартизовані продукти.

108. У зв'язку з цим Верховний Суд відхиляє довід скаржника про те, що неукладення додатків 1, 2 до Договору транспортування свідчить про те, що сторони не дійшли згоди щодо усіх необхідних умов стосовно надання послуги балансування.

109. Також Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на відповідні висновки із постанови Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19 та інших. Ці висновки не відповідають правовим висновкам Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що містяться у постанові від 18.02.2022 у справі №918/450/20. У разі розбіжностей між висновками, що містяться у постанові Верховного Суду, ухваленій колегію суддів, та висновками, які містяться у постанові, ухваленій об'єднаною палатою, мають застосовуватися саме висновки об'єднаної палати.

110. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу в розмірі 6 872 942,81 м.куб., на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, склавши в односторонньому порядку акти щодо врегулювання щодобових небалансів та коригуючі акти за березень 2019 року, всього на загальну суму 152 801 878,31 грн.

111. Як було заначено вище, Кодекс ГТС передбачає співставлення оператором ГТС остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з ГТС саме на підставі відомостей, які оператор ГРМ самостійно подає до інформаційної платформи.

112. Наводячи відповідні обґрунтування щодо необхідності укладення Додатків 1, 2 до Договору транспортування та хибності застосування висновків Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, скаржник послався також на підставу касаційного оскарження, передбачену п.2 ч.2 ст.287 ГПК.

113. Разом з тим, скаржник жодним чином не обґрунтував необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права, викладеного у цій постанові Верховного Суду.

114. Більше того, доводи скаржника у цій частині є суперечливими, адже п.2 ч.2 ст.287 ГПК передбачає відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, однак скаржник водночас посилається на неподібність правовідносин у справі, що переглядається, та у справі №921/184/21, у якій, на думку скаржника, на відміну від справи, яка переглядається, сторони привели у відповідність Договір транспортування природного газу та узгодили можливість замовлення відповідачем як потужності на одну добу наперед.

Щодо вчинення балансуючих дій

115. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, Верховного Суду, викладені у постановах від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 25.08.2022 у справі №914/2351/19 щодо застосування положень ст.35 Закону "Про ринок природного газу". Вказана норма передбачає дві імперативні умови, які повинні бути дотримані у сукупності: 1) реальне вчинення балансуючих дій (фізичне та комерційне) оператором ГТС; 2) оператор ГТС повинен понести обґрунтовані та реальні витрати у зв'язку із здійсненням балансування (врегулювання небалансів конкретному оператору ГРМ у конкретний період).

116. В порушення пунктів 2 та 3 гл.3 та положення гл.5 розд.XIV Кодексу ГТС суд не перевірив чи здійснював AT "Укртрансгаз" балансуючі дії. Відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень глав 3 та 5 розд.XIV Кодексу ГТС у сукупності зі ст.35 Закону "Про ринок природного газу", перевірка та застосування яких необхідні з метою доведення реальності вчинення балансуючих дій та доказів, які б підтверджували їх вчинення та понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат пов'язаних із балансуванням.

117. Вказує, що наявність небалансу та здійснення балансування - це не тотожні поняття (постанова від 25.08.2022 у справі №914/2351/19). Наявність негативних небалансів не є безумовною підставою для складання актів врегулювання добових небалансів та пред'явлення рахунків.

118. Балансуючі дії можуть вчинятися або шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, або використання послуг балансування; перелік таких дій є виключним, розширенню не підлягає; AT "Укртрансгаз" підтвердило, що короткострокові стандартизовані продукти не використовувало; жодних договорів про надання послуг балансування AT "Укртрансгаз" не надало, послуги балансування не отримувало.

119. На думку скаржника суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.07.2022 у справі №914/2718/20 та від 31.05.2022 у справі №904/5697/20 щодо необхідності дослідження змісту та встановлення фактичних обставин, пов'язаних із закупівлею позивачем природного газу для надання відповідачеві спірних послуг з балансування.

120. Стверджує, що наявність актів на закупівлю природного газу не підтверджує таку закупівлю для врегулювання добових небалансів AT "Закарпатгаз"; наявність договорів на закупівлю природного газу у позивача, ще не підтверджує самого факту такої закупівлі природного газу з метою вчинення балансуючих дій оператора ГРМ (постанови від 19.07.2022 у справі №914/2718/20, від 31.05.2022 у справі №904/5697/20).

121. Верховний Суд вказані доводи відхиляє з таких мотивів.

122. Пунктом 17 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

123. У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п.2 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

124. Остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п.6 цієї глави (п.4 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

125. Глави 5, 6 розд.ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:

(1) у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.5 розд.ХІІ Кодексу ГТС);

(2) у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.6 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

126. Номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС.

127. Тобто остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

128. При цьому п.6 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

129. Крім того, відповідно до пунктів 11.4, 11.5 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розд.IX цього Договору. Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки. У разі, якщо замовник має обґрунтовані підстави вважати, що дані, викладені в односторонніх актах, не відповідають фактичним обставинам, він може надати оператору відповідні відомості під час звірки розрахунків.

130. У зв'язку з цим Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що складені оператором ГТС односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.

131. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносилися до неї оператором ГРМ, а також складених оператором ГТС односторонніх актів, встановлюється обсяг небалансів АТ "Закарпатгаз".

132. Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).

133. Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

134. Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

135. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

136. Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

137. Відповідно до п.1 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

138. У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз.2 п.2 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).

139. Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

140. Пунктом 6 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

141. З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

142. Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

143. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

144. Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

145. Згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

146. У розд.XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС.

147. Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").

148. Встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.

149. Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд.XIII, а розд.XIV Кодексу.

150. Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

151. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 зробив висновок, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

152. Висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 підлягає врахуванню на підставі ч.4 ст.300 ГПК.

153. Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи наявні двосторонні акти приймання-передачі природного газу, складені між АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Еру Трейдінг", ТОВ "ДТЕК Трейдінг", ТОВ "Євроенерготрейд", а також ТОВ "Трафігура Юкрейн", згідно яких АТ "Укртрансгаз" в особі Філії "Оператор газотранспортної системи України" у спірний період приймав газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

154. У зв'язку з цим Верховний Суд зазначає, що природний газ, придбаний на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, не є короткостроковим стандартизованим продуктом.

155. Однак, оскільки у спірний період закупівля короткострокових стандартизованих продуктів була технічно неможлива, балансування могло здійснюватися на підставі договорів купівлі-продажу, укладених не через торгову платформу.

156. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що акти приймання-передачі газу, підписані з АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Еру Трейдінг", ТОВ "ДТЕК Трейдінг", ТОВ "Євроенерготрейд", а також ТОВ "Трафігура Юкрейн" відображають обсяги природного газу придбаного для балансування ГТС в цілому, а не виключно для вчинення балансуючих дій щодо до АТ "Закарпатгаз", а тому не містять відомостей щодо персонального вчинення балансування.

Щодо тарифу на транспортування природного газу

157. Скаржник зазначає, що суд не перевірив обґрунтовані доводи відповідача про те, що вартість природного газу, який оператор ГТС закупив відповідно до п.10 розд.XIII Кодексу ГТС, начебто для балансування, компенсований позивачу у тарифі на транспортування природного газу та не може бути повторно стягнутий. Відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.10 розд.XIII, п.1 гл.8 розд.XIV Кодексу ГТС, підпунктів 17, 18, 31 п.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу та п.1 розд.II Методики у сукупності зі ст.35 Закону "Про ринок природного газу" які свідчать про те, що весь закуплений оператором ГТС природний газ для власної господарської діяльності вже компенсований йому в тарифі на транспортування природного газу (потужності), а отже свідчить про відсутність понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат, пов'язаних із балансуванням.

158. Вказує, що до тарифу на транспортування природного газу Регулятором включена вартість природного газу, який використовується позивачем при здійсненні своєї господарської діяльності - для забезпечення виробничо- технологічних потреб, власних потреб та інших потреб; AT "Укртрансгаз" не могло закупити більший обсяг природного газу для ВТВ ніж той, який потрібний для господарської діяльності оператора ГТС, оскільки більші витрати не передбачені тарифом. Тому, витрати на балансування є окремим видом витрат; акти купівлі природного газу свідчать про те, що оператор ГТС закуповує/отримує природний газ для виробничо-технологічних потреб, власних потреб, у загальному, як це зазначено у актах приймання-передачі природного газу, обсязі, не розділяючи його окремо за своїм призначенням та за якою ціною був закуплений у конкретний період (день) для себе та кожного окремого оператора ГРМ; чинне законодавство на ринку природного газу встановлює різні джерела компенсації для AT "Укртрансгаз" вартості придбання цього природного газу, якими є: 1) для виробничо-технологічних потреб - тариф на транспортування природного газу, що затверджується НКРЕКП, оплачується учасниками ринку природного газу, 2) для забезпечення балансування - кошти замовників послуг балансування; враховуючи різні джерела компенсації за понесення витрат оператора ГТС пов'язаних Із необхідністю закупівлі природного газу на потреби ВТВ (власної господарської діяльності) та пов'язаних із балансуванням, надані позивачем акти, у яких такі обсяги не розділені один від одного, не тільки не підтверджують, а й спростовують понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат, пов'язаних із балансуванням, як того вимагає ст.35 Закону "Про ринок природного газу".

159. АТ "Укртрансгаз" у відзиві посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21 та зазначає, що оскаржувана постанова відповідає наведеним висновкам, оскільки у цій категорії справ позивач не повинен доводити вчинення балансуючих дій саме щодо конкретного оператора ГРМ, врахування вартості вчинення балансуючих дій проявляється в першу чергу в порядку визначення ціни надання таких послуг; помилковими є доводи відповідача щодо необхідності здійснювати аналіз тарифу на транспортування природного газу; не зрозуміло який саме тариф має на увазі відповідач, оскільки тариф на транспортування природного газу за 1000 м.куб. діяв до 01.05.2019, в подальшому застосовувалась плата за потужність ГTC; щодо вартості врегулювання щодобових небалансів, то вона визначена відповідно до положень Кодексу ГТС та умов Договору.

160. Відповідно до частини 2, 3 ст.35 Закону "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

161. Пункт 10 розд.XIII Кодексу ГТС передбачає, що оператор ГТС для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

162. Згідно п.1 гл.8 розд.XIV Кодексу ГТС оператор ГТС не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат внаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансуючих дій, пов'язаних зі своєю діяльністю з балансування.

163. При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: 17) надавати послугу транспортування природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП згідно з методологією визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу; 18) використовувати кошти, отримані від надання послуг транспортування природного газу, за цільовим призначенням; 31) придбавати енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах (п.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу).

164. Пунктом 1 розд.II Методики визначено формулу, за якою на основі плати за пропускну потужність розраховується прогнозований необхідний дохід від здійснення діяльності з транспортування природного газу на рік.

165. Як було зазначено, позивач закупив газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, для забезпечення балансування, який не є короткостроковим стандартизованим продуктом. Така закупівля могла здійснюватися і здійснювалася на підставі договорів купівлі-продажу, укладених не через торгову платформу, у зв'язку із технічною неможливістю закупівлі короткострокових стандартизованих продуктів у спірний період. При цьому, відповідні акти приймання-передачі газу відображають обсяги природного газу придбаного для балансування ГТС в цілому, а не виключно для вчинення балансуючих дій щодо до АТ "Закарпатгаз", а тому не містять відомостей щодо персонального вчинення балансування.

166. Складовими послуги транспортування є доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; вчинення дій з врегулювання добового небалансу; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).

167. Відповідно до п.5 гл.1 розд.1 Кодексу ГТС плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

168. Пунктом 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

169. Тобто п.7.1 Договору передбачає, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається у порядку, встановленому Кодексом ГТС, натомість послуги розподілу потужності та транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором.

170. Також Договір передбачає, що оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п.7.2). Тарифи, передбачені п.7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (п.7.3). У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу (п.9.1). Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує на своєму веб-сайті (п.9.3).

171. Визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС.

172. Як встановив суд апеляційної інстанції, враховуючи перевищення обсягів небалансу, допустиме відхилення та відповідно до п.12 та п.15 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС було здійснено розрахунок маржинальної ціни придбання природного газу у спірному періоді.

173. Отже, вартість природного газу, який оператор ГТС закупив для надання послуги балансування, розрахована відповідно до положень Кодексу ГТС, як це передбачено положеннями Договору.

174. При цьому, таке визначення ціни природного газу не суперечить положенням частин 2, 3 ст.35 Закону "Про ринок природного газу", п.10 розд.XIII, п.1 гл.8 розд.XIV Кодексу ГТС, п.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, п.1 розд.II Методики, а доводи скаржника зводяться до його особистих міркувань та власного тлумачення зазначених норм права.

175. Верховний Суд також звертає увагу на те, що не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості, і жодна норма чинного законодавства України не надає право використовувати природний газ безоплатно.

Щодо інформаційної платформи

176. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного Суду у аналогічних справах №909/1214/19 та №908/3104/19 щодо неналежного функціонування інформаційної платформи; інформаційна платформа оператора ГТС, на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії, в період до 20.05.2019 року не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до оператора ГРМ; в оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до оператора ГРМ; такі встановлені факти мають преюдиціальне значення та повторному доведенню/спростуванню не підлягають.

177. Позивач у відзиві зазначає, що факт завантаження відповідачем у спірний період до інформаційної платформи форм 2, 3, 4, 5, за повноту і достовірність інформації в яких несе відповідальність виключно відповідач, спростовує необґрунтовані твердження про вплив некоректної роботи інформаційної платформи (що стосується неможливості в незначний період часу завантаження оператором ГРМ номінацій) на достовірність таких доказів; НКРЕКП на нормативному рівні підтвердила виконання AT "Укртрансгаз" всіх вимог чинного законодавства щодо забезпечення функціонування інформаційної платформи оператора ГТС в умовах добового балансування газотранспортної системи, що спростовує доводи касаційної скарги.

178. Верховний Суд вказані доводи відповідача вважає необґрунтованими з огляду на таке.

179. Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

180. Для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом (п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС).

181. Пунктами 2, 3 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

182. Верховний Суд у постановах від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, від 29.03.2023 у справі №914/2579/19 вказав: "Таким чином, з 01.08.2018 Кодексом ГТС передбачено функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб'єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019".

183. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач як користувач інформаційної платформи створив на ній обліковий запис, що дозволило йому протягом спірного періоду здійснювати надсилання документів позивачу та навпаки шляхом використання платформи.

184. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що твердження відповідача про неотримання первинних документів (актів, рахунків) спростовуються поданими до матеріалів справи доказами, зокрема, оригіналами первинних документів в електронній формі та співставленням часу їх створення і підписання ЕЦП з часом їх відправлення інформаційною платформою, визначеному у наявному в матеріалах справи реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи філії "Оператор ГТС України"; твердження відповідача про неналежне функціонування платформи, а саме те, що "особистий кабінет" не містив вкладку "створити номінацію", в зв'язку з чим останній не міг подати номінацію у разі закупівлі природного газу, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснював закупівлю самостійно та, відповідно, мав використовувати функціонал інформаційної платформи "створити номінацію"; не встановлено та відповідачем не доведено, що він звертався до оператора із зауваженнями щодо роботи інформаційної платформи у спірний період.

185. Натомість скаржник посилається на такі висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №909/1214/19 та від 22.06.2021 у справі №908/3104/19: "Щодо постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, колегія суддів бере до уваги, що цією постановою направлено справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням обставин справи, не дослідження актів врегулювання щодобових небалансів, довідки №1 про добові небаланси, а також відсутністю встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, які виникли між сторонами. Водночас у справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надано оцінку актам приймання-передачі природного газу, одностороннім актам, враховано акт НКРЕКП від 19.04.2019 №161 щодо діяльності Інформаційної платформи, встановлено правову природу спірних правовідносин".

186. Отже, із наведеного вбачається, що висновки, яких дійшов Верховний Суд у постановах у справах №909/1214/19 та №908/3104/19, зроблені з урахуванням конкретних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, які є відмінними від справи, що переглядається.

187. У зв'язку із цим необґрунтованими є твердження, що такі встановлені факти мають преюдиціальне значення та повторному доведенню/спростуванню не підлягають.

188. Верховний Суд також відхиляє доводи, що в оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до оператора ГРМ.

189. Такий підхід не відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

190. Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22, зокрема, зазначив, що згідно з п.6 ст.3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як ст.3 ЦК загалом, так і п.6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

Щодо обсягу газу, спожитого ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

191. Скаржник зазначає, що AT "Укртрансгаз" неправомірно в односторонньому порядку у травні 2019 включило до обсягу небалансу AT "Закарпатгаз" 27 828,35 куб.м. природного газу, що спожиті споживачем ДВНЗ "Ужгородський національний університет" на підставі укладеного із постачальником AT "НАК Нафтогаз України" договору; AT "Закарпатгаз" зверталося до AT "Укртрансгаз" щодо врегулювання обсягів небалансів за травень 2019 та віднесення спожитого ВНЗ "Ужгородський національний університет" природного газу у травні 2019 року на постачальника із спеціальними обов'язками AT "НАК Нафтогаз України"; такі листи були проігноровані; НКРЕКП повідомило, що АТ "Укртрансгаз" відповідно до вимог п.3 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС мало зареєструвати ДВНЗ "Ужгородський національний університет" у реєстрі споживачів НАК "Нафтогаз України" та віднести обсяги природного газу, спожиті ДВНЗ "Ужгородський національний університет" у травні 2019 року, в алокацію НАК "Нафтогаз України"; при розрахунку добового небалансу за травень 2019 року позивач безпідставно включив до небалансу обсяг 27 828,35 куб.м. природного газу.

192. Вказує, що суд апеляційної інстанції вищенаведені обставини та докази не перевірив, не розібрався з нормами матеріального права згідно яких небаланс І несанкціонований відбір природного газу є абсолютно різними категоріями, які мають різну правову природу, стосуються різних суб'єктів ринку природного газу, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК та ч.3 ст.310 ГПК.

193. АТ "Укртрансгаз" у відзиві стверджує, що у Господарському суді Закарпатської області на розгляді перебуває дві справи за позовами АТ "Закарпатгаз" до ДВНЗ "Ужгородський національний університет" - №907/861/21 та №90710969/21, отже відповідач компенсує обсяги несанкціонованих відборів споживачів, при цьому застосовуючи коефіцієнт компенсації 2; твердження, що діючим постачальником у травні 2019 року була AT "НАК "Нафтогаз України" не відповідають дійсності (про що свідчить витяг з інформаційної платформи щодо реєстрації споживача з ЕІС-кодом 56XQ000021YN4004 в Реєстрі споживачів постачальника); позивач надсилав відповідачу перелік споживачів, щодо яких необхідно розпочати заходи з припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу за формою №9, затвердженою НКРЕКП; оскільки після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачам, AT "Закарпатгаз" не було вжито відповідні заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку розподілу природного газу на об'єкт споживача, алокація фактичного обсягу споживання природного газу такого споживача, на виконання вимог п.5 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС, правомірно була здійснена на AT "Закарпатгаз".

194. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки він не посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, необхідність відступлення від висновків та/або їх відсутність щодо застосування відповідних норм права.

195. При цьому, згідно ч.3 ст.310 ГПК, на яку посилається скаржник у взаємозв'язку із п.4 ч.2 ст.287 ГПК наводячи відповідні доводи, передбачає, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

196. Отже, вказаний довід обґрунтований виключно недослідженням судом апеляційної інстанції відповідних обставин та доказів без викладення обґрунтувань підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК, що не відповідає вимогам п.1 ч.3 ст.310 ГПК.

197. Скаржник також не наводить обґрунтувань щодо наявності випадків, передбачених пунктами 2-4 ч.3 ст.310 ГПК.

198. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

199. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

200. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій (від якого висновку необхідно відступити/висновок щодо якого питання відсутній) з урахуванням встановлених ними обставин справи.

Щодо відмови у проведенні експертизи

201. Скаржник зазначає, що закупівля природного газу і закупівля газу для ВТВ оператора ГТС покривалася за рахунок різних джерел, в той час як звітні та первинні документи оператора ГТС свідчать про те, що останній закуповував природний газ у загальному обсязі, без виокремлення необхідного природного газу; важливо було дослідити, які обсяги природного газу надійшли до ГТС, які обсяги відібрані, який обсяг ВТВ AT "Укртрансгаз" та перевірити, який обсяг та за рахунок яких коштів був закуплений для балансування кожного замовника послуг транспортування окремо, і який обсяг природного газу, та за рахунок яких коштів такий був закуплений для ВТВ позивача; відсутні звіти алокації оператора ГТС, що є прямим доказом того, що алокацію AT "Укртрансгаз" не здійснював; сторонами не погоджувались точки входу/виходу до/з ГТС, що ускладнювало процес перевірки.

202. Позивач у відзиві вказує, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов такого висновку: "Здійснивши аналіз наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст.86 ГПК, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими та достатніми, відтак відсутні потреби у призначенні заявленої комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи. Крім цього таке клопотання не подавалось в суді першої інстанції". Також звертає увагу, що прохальна частина касаційної скарги не містить вимоги про передачу справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду, як це передбачено ст.310 ГПК.

203. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

204. Відповідно до ч.1 ст.98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

205. Умови, за настання яких суд призначає судову експертизу, визначені ст.99 ГПК.

206. Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

207. Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).

208. Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

209. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

210. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у клопотанні про проведення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, зокрема, вказав, що докази, подані сторонами є зрозумілими та достатніми.

211. Відповідно до ч.1 ст.237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

212. Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

213. За змістом ст.13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

214. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

215. Враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотання щодо призначення експертизи. Крім того, незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що суд допустив у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №910/3600/22, від 10.01.2024 у справі №921/39/23, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

Щодо додаткової постанови

216. Скаржник зазначає, що у випадку скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 додаткова постанова від 03.05.2023 також підлягатиме скасуванню.

217. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини 3, 5 ст.244 ГПК).

218. Отже, додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та є його невід'ємною складовою.

219. Оскільки Верховний Суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 05.04.2023, то необґрунтованими є доводи про наявність підстав для скасування додаткової постанови цього суду.

220. Таким чином, оскільки незгода з додатковим судовим рішенням зводилася виключно до незгоди із первісним рішенням, то залишення без змін первісного рішення є підставою для залишення без змін також і додаткового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

221. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

222. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

223. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

224. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції - без змін, то судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" про передачу справи №907/749/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" залишити без задоволення.

3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі №907/749/19 залишити без змін.

4. Поновити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі №907/749/19.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

В. Студенець