18 квітня 2024 рокуСправа № 300/3363/23 пров. № А/857/22176/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (суддя Панікар І.В., м.Івано-Франківськ), -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови відновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) в редакції чинній на час призначення пенсії довічно;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по даний час здійснити обчислення та виплату, з урахуванням виплаченої суми, пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII, в редакції чинній на час призначення пенсії довічно;
зобов'язати ГУПФ відновити виплату пенсії по інвалідності призначену позивачу у розмірі передбаченому нормами статей 50, 54 Закону №796-XII в редакції чинній на час призначення пенсії довічно, на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, ухвали Івано-Франківського міського суду від 16.05.2011 у справі № 0907/6а-152/2011 про роз'яснення резолютивної частини вказаної постанови суду (далі - Судові рішення), відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 Закону №796-XII, в редакції чинній на час прийняття рішення суду, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV) у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про Державний бюджет;
зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 , обчислення пенсії по інвалідності з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по даний час відповідно до норм, передбачених частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в редакції чинній на час призначення пенсії довічно та на виконання Судових рішень, відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 Закону №796-XII, в редакції чинній на час прийняття рішення суду, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першої статті 28 Закону №1058-IV у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України Про Державний бюджет на відповідний рік та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУПФ в частині визнання дій протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 Закону №796-XII (в редакції від 09.07.2007 згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по 07.12.2022 - залишено без розгляду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУПФ щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 08.12.2022 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статтей 50, 54 Закону №796-XII. Зобов'язано ГУПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до статті 50 Закону №796-XII у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, починаючи з 08.12.2022 з урахуванням проведених платежів.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається, а також конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зазначає, що виключно законом про Державний бюджет на поточний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове призначення.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУПФ, повинно було нараховувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а не «Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210, Постанова №1210 відповідно).
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені без додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.
Згідно довідки МСЕК серії 2-18 АБ № 009429 від 09.07.1997 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково (а.с.32).
Позивач перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду здоров'ю як особа з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 24.03.2023 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила провести нарахування пенсії у розмірі передбаченому статями 50, 54, 67 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення та на виконання вищевказаних Судових рішень у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону №796-ХІІ, в редакції чинній на час призначення пенсії довічно (а.с.34-37).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 3251-2775/С-02/8-0900/23 від 21.04.2023, повідомив позивача, що у ГУПФ немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії з 01.11.2011 по 31.12.2013 і з 03.08.2014 по даний час в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону №1058-IV (а.с.38-39).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону №796-XII (в редакції до 01.01.2008) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону №796-ХІІ (у цій самій редакції) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI), яким розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011
Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745, яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою
Пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (далі - Закон № 4282-VI; набрав чинності 01.01.2012) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
В той же час, Постановою №1210 затверджений Порядок №1210.
Таким чином, з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії мала здійснюватись у розмірі, встановленому Законом №4282-VI та Порядком №1210, оскільки Закон №4282-VI був прийнятий пізніше Закону №796-XII, а на виконання Закону №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону №4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.
Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон №719-VII), «Прикінцевими положеннями» якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ, зокрема 50, 54, передбачено не було.
28.12.2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), який набрав чинності 01.01.2015 року та яким текст статті 50 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції:
«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Крім того, 28.12.2014 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі - Закон №80-VІІІ), пунктом 9 «Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення», зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, визначення порядку і розмірів виплат вказаним категоріям осіб делеговано Кабінету Міністрів України.
При цьому суд звертає увагу на те, що зміни, внесені Законом №76-VIII до статей 50 та 54 Закону №796-XII, рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 року №6-р/2018 неконституційними не визнавались, а тому зазначені статті продовжували діяти у редакції Закону №76-VIII.
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 2 вказаного рішення Конституційного Суду України частина третя статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 вказаного рішення Конституційного Суду України доручено Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №230/96-ВР):
«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» (далі- Закон №2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону №2136-VIIІ, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами Закону №2136-VIII, Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021 року.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону №796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
29.06.2021 Верховною Радою України, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р (ІІ)/2021 було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Закон №1584-ІХ), який набрав чинності 01.07.2021.
Пунктом 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1584-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу I цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 1 липня 2021 року.
Так, пунктом 2 Закону №1584-ІХ частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ викладено в такій редакції:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для І групи інвалідності - 6000 гривень;
- для II групи інвалідності - 4800 гривень;
- для III групи інвалідності - 3700 гривень;
- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-ХІ, який вносить зміни до Закону №796-ХІІ, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин, посилання позивача на той факт, що протягом спірного періоду підлягають застосуванню положення статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР є помилковими.
Водночас, Закон № 1584-ІХ був прийнятий саме з метою виконання рішення Конституційного Суду України, є чинним, неконституційним не визнавався та підлягає обов'язковому застосуванню органами пенсійного фонду.
З матеріалів справи видно, що розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2023 складає 6777,74 в тому числі доплата за ІІ групу інвалідності 4800 грн та 227,76 грн додаткова пенсія інваліду ІІ групи з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для здійснення нарахування та виплати позивачу у спірний період пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону №796-ХІІ, в редакції від 19.12.2006 року з 01.10.2008 із розрахунку 8 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, а додаткової пенсії із розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що такі є суттєвими та свідчать про неправильне застосування (трактування) судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний