18 квітня 2024 року ЛьвівСправа № 460/16995/23 пров. № А/857/21503/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові клопотання Приватного підприємства «Теплогазбут» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду у справі №460/16995/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Теплогазбуд" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Приватне підприємство "Теплогазбуд" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8545069/32300672 від 31 березня 2023 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" податкову накладну №10 від 10 жовтня 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №8545069/32300672 від 31 березня 2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної податкової накладної №10 від 10 жовтня 2022 року. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" №10 від 10 жовтня 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" судовий збір в розмірі 1342,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" судовий збір в розмірі 1342,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №460/16995/23 - без змін.
Приватне підприємство "Теплогазбуд" у відзиві на апеляційну скаргу заявило клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Колегія суддів в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає заяву без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та заяву позивача щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Приватного підприємства "Теплогазбуд" про розподіл судових витрат шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн необхідно задовольнити частково та прийняти додаткове судове рішення з цього приводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Лавренчук Т. В. на підтвердження підстав факту понесення та розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи надала суду копії таких документів: рахунок про надану правову допомогу від 11 січня 2024 року у розмірі 3000,00 грн, звіт про надану правову допомогу адвокатськи бюро «Миколи бляшина» ПП «Теплогазбут» у справі №460/16995/23 від 11 січня 2024 року, у якому зазначено вид правової допомоги, а саме: аналіз апеляційної скарги контролюючого органу та підготовка відзиву тривалістю 3 год.
Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.
Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, колегія суддів враховує, що вартість написання відзиву на апеляційну скаргу сторони оцінили у 3000 грн, при цьому тривалість написання відзиву зазначено 3 год, при цьому, на думку колегії суддів, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, колегія суддів вважає, що написання відзиву не потребувало тривалості 3 год, тому оплата адвоката за написання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3000 грн є завищеною, відтак таку необхідно зменшити.
Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що витрачений адвокатом час на розгляд цієї справи не відповідає співмірності заявленої суми, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, тому заяву необхідно задовольнити частково.
Положення ст.139 КАС України передбачають, зокрема, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 252, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Клопотання Приватного підприємства «Теплогазбут» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду у справі №460/16995/23 задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи №460/16995/23.
Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш