11 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14976/22 пров. № А/857/25596/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Служби безпеки України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (головуючого судді Желік О.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/14976/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 24.10.2022 звернувся в суд з позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із січня 18 січня по 23.03.2021, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із січня 18 січня по 23.03.2021, визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн., щомісячне преміювання у розмірі 775 грн., доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація за березень 2021 року), зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн. індексація за березень 2021 року), визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплату при звільненні ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення грошового забезпечення, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавки підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн., щомісячного преміювання у розмірі 775,00 грн., доплати за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн., індексації в розмірі 216,51 грн.). Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавки підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн., щомісячного преміювання у розмірі 775,00 грн., доплати за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн., індексації в розмірі 216,51 грн.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення частково допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу подано також Управлінням Служби безпеки України у Львівській області, оскільки на його думку судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Сторони своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження та продовжено розгляд справи у зв'язку з витребуванням доказів та воєнним станом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно з витягу з наказу Голови Служби безпеки України від 19.11.2019 №1571-ОС «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України призначено за підпунктом «б» пункту 44 по Управлінню Служби безпеки України у Львівській області підполковника ОСОБА_1 начальником відділу.
Згідно з витягу з наказу Голови Служби безпеки України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України зараховано в розпорядження за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 21.05.2020 до 20.08.2020 включно начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області підполковника ОСОБА_1 за посадою начальника відділу.
Наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України продовжено термін перебування у розпорядженні начальника Управління за пунктом 48 ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Управління, на час його перебування: у частині чергової відпустки за 2020 рік строком на 15 календарних днів до 26.11.2020 включно; на лікуванні строком 37 календарних днів до 02.01.2021 включно; на лікуванні строком 15 календарних днів до 17.01.2021.
Наказом Голови Служби безпеки України від 18.03.2021 № 335-ОС/дск «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» п. 61, підпункту «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Служби безпеки України.
Наказом начальника Управління Служби безпеки у Львівській області від 22.03.2021 №177-ОС/дск «По особовому складу» ОСОБА_1 виключено із списків особового складу із 23.03.2021.
Представник позивача подав до Голови Служби безпеки України адвокатський запит (скаргу в інтересах клієнта), у якому зазначив про виплату позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги при звільненні, компенсацій за невикористані дні основної та додаткової відпусток не у повному обсязі.
Листом Головної інспекції Служби безпеки України №3/3-k-105/1/115 від 05.08.2021 представника позивача повідомлено, зокрема, про те, що за результатами опрацювання адвокатського запиту співробітники Служби безпеки України під час виведення підполковника ОСОБА_1 у розпорядження, проведення заходів щодо його подальшого службового використання, нарахування виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги діяли виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений законами та нормативно-правовими актами України. Порушень вимог законодавства в діях співробітників СБ України не встановлено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу грошового забезпечення, матеріальних допомог та компенсацій у повному обсязі, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційних скарг колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 №2229-ХІІ (далі - Закон №2229-ХІІ) Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №2229-ХІІ кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
У відповідності до частини 1 статті 20 Закону №2229-ХІІ умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Статтею 18 Закону №2229-ХІІ встановлено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.
За приписами статті 27 Закону №2229-ХІІ держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цього Закону, інших актів законодавства.
Статтею 30 Закону №2229-ХІІ передбачено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності
В системі Служби безпеки України порядок проходження військової служби за контрактом особі офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначені Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення).
Підпунктом «б» пункту 48 Положення №1262 визначено, що зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності - до 3 місяців.
За пунктом 48 Положення №1262 військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
Військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було зараховано в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 21.05.2020 до 20.08.2020 за посадою начальника відділу, про що свідчить наказ Голови Служби безпеки України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу».
Згідно наказу Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» термін зарахування ОСОБА_1 в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області було продовжено у строк до 17.01.2021.
Механізм реалізації вимог Положення визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 № 772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі - Інструкція № 772).
У відповідності до пункту 4.9 Інструкції №772, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.
В системі Служби безпеки, Центральне управління СБ України є суб'єктом нормотворення, наділеним функціями видання нормативно-правових актів. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №2229-ХІІ, Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян.
З метою врегулювання виплат грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, відповідно до Закону №2229-ХІІ, Закону №2011-XII, Указу Президента України від 27.12.2007 № 1262 «Про внесення змін до Указу Президента України від 07.11.2001 №1053», постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 «Про види, розмір і порядок надання компенсацій громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Центральним управлінням Служби безпеки України, наказом від 10.04.2018 №515/ДСК, якому надано гриф обмеженого доступу «Для службового користування», затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України (далі - Інструкція 515/ДСК), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №512/31964.
Загальний порядок виплати військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника у межах встановлених законодавством строків, визначений у пункті 2 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК, за змістом якого за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.
Втім, пунктом 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК встановлений спеціальний порядок таких виплат, який підлягає застосуванню саме коли військовослужбовець перебуває у розпорядженні відповідного начальника понад встановлений чинним законодавством строк.
Так, пунктом 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК передбачено, що після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.
Як встановлено судом, протягом часу перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області, у межах строків визначених наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» та наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу», тобто з 21.05.2020 по 17.01.2021 (не включно), йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення зі збереженням раніше встановлених розмірів, за посадою, яку він обіймав до зарахування у розпорядження, що сторонами не заперечується.
ОСОБА_1 з 17.01.2021 перебуває у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області у понад встановлений наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» та наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» та чинним законодавством строк, що і зумовило припинення виплати йому грошового забезпечення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 витребувано у Управління Служби безпеки України у Львівській області інформацію щодо виконання чи невиконання ОСОБА_1 , покладених на нього обов'язків (наданих доручень) у період із 18 січня по 23.03.2021 і якими доказами це підтверджується.
09.04.2024 відповідачем надано суду заяву із документами, які враховані колегією суддів при апеляційному розгляді даної справи.
Колегією суддів враховуються пояснення відповідача, що в матеріалах архівної справи ОСОБА_1 міститься документальні матеріали, що вказують на той факт, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні: строком на 37 днів з 03.11.2020 по 02.01.2020 (довідка на випадок тимчасової непрацездатності №929 від 09.11.2020); строком на 15 днів з 03.01.2021 по 17.01.2021 рік (довідка на випадок тимчасової непрацездатності №1099 від 10 грудня 2020 року). На підставі рапорту ОСОБА_2 від 28.12.2020 року та долучених довідок та відпускного квитка, 05.01.2021 року начальником Управління підписано наказ по особовому складу №4-ОС/дск від 05.01.2021 року щодо продовження перебування у розпорядженні начальника Управління за п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, ОСОБА_1 до 17 січня 2021 року. В матеріалах архівної справи ОСОБА_2 відсутні будь які дані щодо прийняття управлінських рішень керівництвом Служби безпеки України чи Управління щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення після закінчення строку перебування у його розпорядженні. Водночас у відповідача наявні дані санкціонованого доступу ОСОБА_1 на території Управління у період з 18 січня по 23 березня 2021 року, та тривалість його перебування при цьому, як свідчать вказані дані доступу ОСОБА_1 він перебував упродовж нетривалого періоду часу, що вказує про неможливість виконання ним жодних службових обов'язків. Крім того відсутні будь-які дані щодо виконання ОСОБА_1 окремих доручень, вказівок керівництва регіонального органу безпеки в період з 18.01.2021 по 23.03.2021.
Також судом встановлено, що доказів того, що позивач оскаржив наказ Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу», суду не надано. В матеріалах справи також відсутні докази визнання означеного наказу протиправним та скасованим.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що припинення виплати позивачу грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області відбулось у відповідності до норм чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги позивача вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Голова Служби безпеки України, у зв'язку із наданими дискреційними повноваженнями, має право прийняти рішення про виплату військовослужбовцю СБУ грошового забезпечення (видів визначених Інструкцією №515/ДСК) після завершення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні.
Судом встановлено, що начальником Управління Служби безпеки України у Львівській області, у розпорядженні якого перебував ОСОБА_1 , з 17.01.2021 не подавались рапорти до Голови Служби безпеки України щодо продовження виплати йому грошового забезпечення.
Водночас пункт 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК не встановлює імперативного обов'язку начальника, у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець, звертатися із рапортом на ім'я Голови СБ України для виплати грошового забезпечення. Таке рішення про подання/не подання рапорту відповідний начальник приймає з урахуванням порядку проходження військової служби військовослужбовців Служби безпеки України, встановленого Положенням №1262/2007 та Інструкцією №772.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775,00 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн. індексація за березень 2021 року) суд зазначає таке.
Пунктами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 3 частини 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення; виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Зазначеними приписами Закону №2011-XII та Постанови Кабінету Міністрів України №704 законодавцем надано відомствам, які наділені правомочністю нормотворення, повноваження з нормативного врегулювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів порядку, способів виконання та умов застосування законодавчо закріплених норм щодо виплати військовослужбовцям грошового забезпечення.
Приписами пункту 48 Положення №1262/2007 передбачено, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Як вже було згадано вище, відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу IV Інструкції №515 за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу IV Інструкції №515 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 2 пункту 1 цього розділу, здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.
Системний аналіз вищенаведених норм Положення №1262 та Інструкції №515/ДСК, свідчить про те, що військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників або керівників за підставами, передбаченими пунктом 48 Положення №1262 отримують матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, якщо інше не передбачено законодавством. Зокрема, виплата грошового забезпечення припиняється військовослужбовцям, яких відсторонено від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відсторонено від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, оголошено у розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (цілодобово чи протягом дня, що збігається зі службовим часом), виплата грошового забезпечення - з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.
Як встановлено судом, наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» ОСОБА_1 зараховано в розпорядження начальника УСБУ у Львівській області з 21.05.2020 за посадою начальника відділу (яку він обіймав до увільнення з посади).
Таким чином, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 під час перебування у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області повинен обраховуватись із складових грошового забезпечення, визначених станом на травень 2020 року.
На час виведення ОСОБА_1 в розпорядження у травні 2020 року із огляду на архівну відомість особистої картки грошового забезпечення за 2020 рік його грошове забезпечення складалося з: посадового окладу у розмірі 7750,00 грн.; окладу за військовим званням у розмірі 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 3664,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн.; надбавка підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн.; щомісячне преміювання у розмірі 775,00 грн.; доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн.; індексація у розмірі 216,51 грн.,
Відповідні надбавки, доплати, винагороди та премія, із огляду на архівну відомість, мали постійний характер, а отже складали на час виведення в розпорядження місячне грошове забезпечення у розмірі 24 418,37 грн.
Судом також встановлено, що у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 зі списків особового складу, йому було нараховано: 1) одноразову грошового допомогу при звільненні в розмірі 70532,00 грн. за 11 календарних років служби (у подальшому здійснено донарахування такої допомоги в сумі 38472,00 ще за 6 років служби); 2) грошову компенсацію за 40 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік в розмірі 17098,80 грн.; 3) грошову компенсацію за 84 не використаних днів додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 35907,48 грн.
Водночас, як вбачається з розрахунку розміру вихідної допомоги при звільненні, розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки полковнику ОСОБА_1 , звільненого з військової служби 23.02.2021, який перебував у розпорядженні по 17.01.2021, обчислення розміру такої допомоги та компенсацій здійснювалось з урахуванням надбавок: посадовий оклад (7750,00 грн.), оклад за військовим званням (1410,00 грн.), надбавка за вислугу років (40% - 3664,00 грн.). Всього грошове забезпечення на 23.03.2021 - 12824,00 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн., щомісячне преміювання у розмірі 775 грн., доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація в розмірі 216,51 грн.), а з метою ефективного захисту порушених прав позивача у цій частині судом першої інстанції правомірно зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація в розмірі 216,51 грн.), доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь допомогу на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення суд зазначає таке.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до глави 16 розділу III Інструкції-515/ДСК-2018 військовослужбовцям на підставі відпускного посвідчення або за мотивованим рапортом один раз на рік виплачується допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Системне тлумачення вищенаведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення нараховується та виплачується військовослужбовцям СБ України на підставі відпускного посвідчення або мотивованого рапорту.
Судом встановлено, що до моменту закінчення перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління УСБУ у Львівській області, визначеного наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» - 17.01.2021, позивачем не подавався рапорт про нарахування та виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік. Також позивач на підставі наказу начальника УСБУ у Львівській області від 28.01.2021 №57-ОС/ДСК у період з 26.01.2021 по 19.02.2021 перебував у відпустці, що ним не заперечується, а тому виплата матеріальної допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватись на підставі відпускного посвідчення, яке отримав позивач при виході у вказану відпустку.
При цьому суд звертає увагу на те, що на момент видачі наказу та вибуття ОСОБА_1 у відпустку, термін перебування у розпорядженні з виплатою грошового забезпечення закінчився, що вже було встановлено судом вище. Відтак, враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до складу грошового забезпечення а рішення Голови СБ України щодо продовження строку виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення не приймалось, суд не вбачає підстав для нарахування та виплати на його користь грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, що не спростовано апелянтом-позивачем.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Служби безпеки України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №380/14976/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.П. Нос
Повний текст постанови складено 16.04.2024