П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 513/205/24
Перша інстанція: суддя Рязанова К.Ю.,
повний текст судового рішення
складено 06.03.2024, м. Сарата
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
при секретарі -Абович Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 06 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00016980 від 22.01.2024 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.;
- закрити провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що висновок відповідач про перевищення транспортним засобом позивача загальної маси у 40 т є помилковим, оскільки в даному випадку транспортний засіб -тягач- MAN TGX 26.480 у зчіпці з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) KOEGEL SN 24, переобладнаним для перевезення контейнеру типу 1А або доопрацьованого (обрізаний до 2200 мм, з/без тенту) контейнеру тип 1А, як кузова власного виготовлення для перевезення насипного вантажу у тому числі, зернових культур, згідно особливих відміток в Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, здійснював перевезення одного з видів контейнера відповідно до особливих відміток в Свідоцтві. Таким чином, вказана у оскаржуваній постанові маса транспортного засобу MAN TGX 26.480 43,74 т (40 т + 9,35% = 40 т + 3,74 т) є дозволеною для такого типу транспортних засобів та в межах норми. Позивач вважає, що його протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06.03.2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивач є власником транспортного засобу марки MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач.
Також згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 позивач є власником спеціалізованого напівпричепу KOEGEL SN 24, державний номер НОМЕР_4 , н/пр - контейнеровоз переобладнаний для перевезення контейнерів типу 1А або доопрацьованого (обрізаного до висоти 2200 мм з/без тенту) контейнера типу 1А, як кузова власного виготовлення для перевезення насипних вантажів (у т.ч. зернових культур).
20.01.2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00016980, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн..
Відповідно до вказаної постанови, 20.01.2024 року о 16 год. 31 хв. за адресою М-03, км 81+000, Київська область, зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 9,35% (3,74 тон), за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, складеним з дотриманням норм КУпАП, оскільки позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який є контейнеровозом, але в момент зафіксованих порушень не використовувався як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу позивача повинна була бути не більше 40 тон.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2344-III).
Положеннями ч.12 ст.6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За приписами ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пп.«б» п.22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема:
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).
Так, згідно оскаржуваної постанови 20.01.2024 року було зафіксоване порушення на транспортному засобі марки MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,35% (3,74 т). Кількість вісей транспортного засобу MAN TGX 26.480 - 6 шт., спарені колеса - 3 вісь, загальна маса - 48600 кг. Зазначене також підтверджується інформаційною карткою габаритно-вагового контролю до постанови серії АА №00016980 від 22.01.2024 року.
Позивач в позовній заяві зазначає та підтверджується фото з «Сервісу перевірки адміністративних правопорушень», посилання у оскаржувані постанові, транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є трьохвісним. Спеціалізований напівпричіп марки KOEGEL SN 24, державний номер НОМЕР_4 , також є трьохвісним. Тобто, загальна кількість вісей - 6 шт..
Отже, враховуючи наведене та положення пп.«б» п.22.5 ПДР України, можна дійти висновку, що транспортний засіб позивача з напівпричепом підпадає під одну з наступних категорій:
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).
В Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року №363 (далі - Наказ №363), дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Також Наказом №363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Відповідно до п.п.17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб. м).
Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.
Так, як вбачається з фотознімків за посиланням з оскаржуваної постанови та встановлено судом першої інстанції, вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом перевозив контейнер, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Вказаний предмет не містив маркування та пломбування.
При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того, який вантаж перевозився та у який спосіб.
Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, представник апелянта зазначив, що здійснювалось перевезення зернових.
Як вже зазичено вище, згідно положень Наказу №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, тощо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що перевезення позивачем вантажу не є контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства.
Як зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вказаний транспортний засіб здійснював перевезення контейнеру типу 1А.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 10.06.2019 року №148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01.08.2019 року, зокрема: ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу C. Розміри та загальні вимоги»; ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу A. Розміри та загальні вимоги».
Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», а також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A - Dimensions and general requirements, IDT».
Так, стандарти Європейського союзу, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №9901/636/18, від 03.08.2022 року по справі №910/9627/20.
Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.
Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови які обладнані нижніми фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1А (40') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12410:1999, IDT).
Змінний кузов класу «С» позначає всі змінні кузови які обладнані фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1С (20') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12406:1999, IDT).
Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів EN 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті, зокрема, у відповідності до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».
При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається, що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.
Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави.
Окрім того, Європейським стандартом EN 13044:2000 «Swap bodies - Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.
Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (див. розділу 3, EN 13044:2000).
Отже, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів типу А, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації.
Як вбачається з фотознімків за посиланням з оскаржуваної постанови та встановлено судом першої інстанції, вказаний у оскаржуваній постанові сідельний тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив будь-якого маркування.
Крім цього, позивача не надано доказів того, що перевезення вантажу здійснювалось саме змінним кузовом або контейнером типу А1.
Отже, з матеріалів справи та наведених висновків вбачається, що транспортний засіб позивача з напівпричепом є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, але позивачем не доведено, що в момент фіксації порушення вказаний транспортний засіб використовувався як контейнеровоз, а тому фактична маса транспортного засобу позивача повинна була складати не більше 40 тон, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідає нормам КУпАП, оскільки містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.272, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Саратського районного суду Одеської області від 06 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька