П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34575/23
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, за участю третьої особи Південного регіонального управління ДПС України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У серпні 2023р. позивачу виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності у розмірі, передбаченому Постановою КМУ від 21.07.2023р. №754, а саме - 1 000грн.
Водночас, на переконання позивача, така допомога мала б бути виплачена йому у розмірі, визначеному ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІV), тобто, не менше п'яти мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024р. відкрито провадження по даній справі.
В подальшому, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5.03.2024р. провадження зупинено до вирішення по суті справи №440/14216/23 щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особі з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів зауважує, обставини справи №440/14216/23 є подібними до обставин справи, що розглядається, оскільки питання щодо виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій регулюється одним розділом ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: Розділом III «Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту».
Відтак, колегія суддів вважає, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 5.03.2024р. підлягають застосуванню в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Постановою КМУ №754 визначено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності у 2023 році для учасників бойових дій становить 1 000грн., на момент звернення позивача до суду пенсійним органом така виплата йому нарахована та виплачена, відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Представник позивача звернувся до пенсійного органу та до ІНФОРМАЦІЯ_1 (за місцем служби позивача) із запитами від 15.11.2023р. щодо надання інформації про нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році.
Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 28.11.2023р. за №1500-0202-8/168045 повідомлено, що п.3 Порядку №754 встановлено розмір разової грошової допомоги, зокрема, учасникам бойових дій - 1 000грн.. Також зазначено, що разова грошова допомога до Дня Незалежності України ОСОБА_1 органами Пенсійного фонду України не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки він не перебуває на обліку як отримувач пенсії (а.с.17-18).
Листом Південне регіональне управління ДПС України від 23.11.2023р. за №11/8653-23 повідомило, що ОСОБА_1 був включений до списку персоналу ВЧ НОМЕР_2 , які мають статус учасника бойових дій для виплати їм разової грошової допомоги, що був направлений до Пенсійного фонду України в Одеській області за вих. від 6.08.2023р. за №12/5369-23-Вих. Після отримання фінансування від Пенсійного фонду України Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України було здійснене нарахування та виплата ОСОБА_1 разової грошової допомоги відповідно до платіжної інструкції від 29.08.2023р. №1398 (а.с.16).
Вважаючи, що пенсійним органом мала б бути нарахована та виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність дій пенсійного органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до ст.1 Закону №3551-XII цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до ст.2 Закону №3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Частиною 5 Закону №3551-XII зазначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачені ст.12 Закону №3551-XII.
Зокрема, ч.5 ст.12 Закону №3551-XII передбачено виплату особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги.
Така грошова допомога була запроваджена ще з 1.01.1999р. шляхом внесення змін до Закону №3551-ХІІ Законом від 25.12.1998 №367-XIV та доповненням ст.13 частиною четвертою наступного змісту:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.
Зокрема, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023р. внесено зміни до ч.5 ст.12 Закону №3551-XII виклавши норму в наступній редакції «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
На виконання вищенаведених норм, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 21.07.2023р. №754 (далі - Постанова №754).
Постановою №754 відповідно до ч.7 ст.20 Бюджетного кодексу України, ч.5 ст.ст.12-15, ч.1 ст.16 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.3 ст.ст.61-64 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань, затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до п.3 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого Постановою №754, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023р. в такому розмірі:
2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 000грн..
Під час розгляду подібної справи №440/14216/23 Верховний Суд дійшов таких висновків, що є істотними для вирішення спору у даній справі:
1) порівняння редакцій ч.5 ст.13 Закону №3551-XII та Порядку №754 демонструє очевидну різницю в розмірах щорічної разової грошової допомоги, при цьому не на користь допомоги, запровадженої Законом №2983-IX та Порядком №754, яка за розміром значно менша тієї допомоги, яку отримували особи з інвалідністю внаслідок війни до внесення змін до Закону;
2) запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
3) зміна розміру допомоги у зазначений спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною як це передбачає ст.2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також ст.ст.17, 22 Конституції України.
Отже, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі 440/14216/23, судова колегія дійшла висновку, що своєю природою передбачена ч.5 ст.12 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.
Відтак, ОСОБА_1 як учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22).
Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки останній не в повній мірі дослідив обставини по справі та не надав належної оцінки доказам.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким адміністративний позов підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.311,315,317,322 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених коштів.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко