П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33479/23
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2023р. ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до ВЧ3056 Національної гвардії України, в якому просила:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2022р. по 17.08.2022р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1.01.2022р. по 17.08.2022р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 31.05.2019р. по 17.08.2022р. вона проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу №181 від 17.08.2022р. позивачку 17.08.2022р. було звільнено з військової служби у зв'язку з сімейними обставинами.
При звільненні з військової служби позивачці було виплачено: - грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік; - грошову компенсацію за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік; - грошову компенсацію за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022 роки.
22.09.2023р. позивачкою направлено заяву до відповідача з проханням надати відомості про виплачене грошове забезпечення, зокрема, інформацію про застосований розмір прожиткового мінімуму при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням.
У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що виплата грошового забезпечення у період з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. проводилась із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 1.01.2018р..
При цьому, позивачка вважає, що при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. відповідачем мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом станом на 1.01.2020р., 1.01.2021р., 1.01.2022р..
Позивача вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася в суд із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2022р. по 17.08.2022р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022 роки, з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1.01.2022р. по 17.08.2022р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022рік, грошової компенсації за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправними.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 31.05.2019р. по 17.08.2022р. ОСОБА_1 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом №181 від 17.08.2022р. ОСОБА_1 17.08.2022р. звільнено з військової служби у зв'язку з сімейними обставинами.
Вказаним наказом при звільненні з військової служби позивачу наказано виплатити: - грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік; - грошову компенсацію за невикористані 20 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік; - грошову компенсацію за невикористані 56 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2022 роки.
22.09.2023р. позивачкою було направлено заяву до відповідача з проханням надати відомості про виплачене грошове забезпечення, зокрема, інформацію про застосований розмір прожиткового мінімуму при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням.
У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що виплата грошового забезпечення у період з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. проводилась із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 1.01.2018р..
На підставі вказаного, позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. прожиткового мінімуму станом на 1.01.2018р., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом станом на 1.01.2020р., 1.01.2021р., 1.01.2022р., звернулася в суд із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991р. №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р..
Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704).
Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103).
Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р..
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704.
З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідний рік).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 30.01.2020р. по 17.08.2022р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р. є протиправними.
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому, судова колегія зазначає, що згідно ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018р. встановлено на рівні 1 762грн..
При цьому, відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2020р. - 2 102грн..
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами - з 1 січня - 2 270грн..
Вказане свідчить, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262 у 2020 році та в 2021р., 2022р. є більшим ніж в 2018р..
При цьому, у відзиві на адміністративний позов та в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що розрахунок грошового забезпечення здійснювався саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб станом на 1.01.2018р..
Отже, судова колегія вважає, що посилання ВЧ НОМЕР_1 на відсутність підстав для застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня календарного року, є протиправними та такими, що порушують соціальні права позивача на отримання грошового забезпечення в розмірі встановленому законом.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко