Справа № 367/2562/19
Провадження №1-кп/367/93/2024
Іменем України
02 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018110040002278 від 17.11.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, суд,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018110040002278 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з домашнього арешту в нічний час на тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою для зміни запобіжного заходу з домашнього арешту в нічний час на тримання під вартою обвинуваченому згідно ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким кримінальним злочином, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 , заперечували щодо заявленого клопотання прокурором, просили відмовити у його задоволені, оскільки жодні ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені. Крім того, сторона захисту заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Представник потерпілої юридичної особи в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Суд, заслухавши клопотання учасників процесу, вислухавши думку представника потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 181 КПК України передбачає, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою суду від 06.02.2024 року обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час до 05.04.2024 року, включно.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з 11.11.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, з 11.11.2022 року по 05.04.2023 року з умовою не залишати місце проживання цілодобово, та з 05.04.2023 року по теперішній час, в певний період доби, а саме нічний час. Судом враховується, що за період застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, до суду не надходило відомостей про порушення ОСОБА_8 умов запобіжного заходу, що свідчить про те, що такий вид запобіжного заходу як домашній арешт в певний період доби, може запобігати ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора не містить достатніх підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з домашнього арешту в нічний час на тримання під вартою, та за таких обставин, суд вважає, що для запобігання наявних ризиків достатньо застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, як домашній арешт в нічний час.
Так, суд, заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого, думку представника потерпілої юридичної особи, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, з врахуванням наявності ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують самі матеріали кримінального провадження, зокрема судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, та як вбачається з обвинувального акту інкримінований ОСОБА_8 злочин був вчинений за попередньою змовою групою осіб, які не встановлені під час досудового слідства, відтак є обґрунтовані підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, у разі доведеності його вини, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає за можливе продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме нічний час, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого існує у кримінальному провадженні та такий вид запобіжного заходу буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, із покладанням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому у клопотаннях прокурора та захисника слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 193-203, 331, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання - залишити без задоволення.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_8 :
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодня в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу на це суду, прокурора;
- утримуватись від спілкування з представниками потерпілої юридичної особи, свідками по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до Печерського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд за межі України;
- з'являтись до суду, прокурора на першу вимогу.
Зобов'язати працівників Печерського УП ГУНП у м. Києві поставити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік за місцем домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомити про це суд.
Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обчислювати з 02.04.2024 року до 31.05.2024 року, включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 10 квітня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3