Справа № 365/242/24
Номер провадження: 3/365/131/24
іменем України
18 квітня 2024 року с-ще Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу за адміністративним матеріалом, який надійшов від Відділу поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
20.03.2024 року о 21 год. 16 хв. по вул. Лісова в с. Стара Оржиця, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Audi 100» д.н.з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, хитка хода, почервонені обличчя та очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився під відеозаписом портативного відеореєстратора «Tecsar» № 18150169016/96, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненому не визнав та пояснив, що дійсно 20.03.2024 року у вечірній час керував автомобілем «Audi 100» д.н.з НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції. Підстав для його зупинки не було, а тому поліцейські не мали пропонувати йому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Додатково зазначив, що послуг захисника він не потребує та буде представляти свої інтереси сам. Складу суду довіряє, підстав для відводу судді не вбачає.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 182131 (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, або перебування під впливом лікарських препаратів, яким зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (а.с. 7);
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, яким зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах медичного закладу охорони здоров'я(а.с. 8);
- відеозаписами портативного відеореєстратора «Tecsar» № 18150169016/96 та бодікамери, якими зафіксовано керування ОСОБА_2 транспортним засобом, наявність у останнього ознак алкогольного сп”яніння та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в умовах закладу охорони здоров'я (а.с. 6);
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 суддя сприймає як неспроможні, оскільки з наданого відеозапису встановлено керування ОСОБА_2 транспортним засобом, наявність у працівників поліції підстав для зупинки останнього, наявність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп”яніння та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В свою чергу, обов'язком водіїв є дотримання вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема Правил дорожнього руху.
Статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами повністю доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчиненні відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, наявність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, а також його відмова від проходження у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в умовах медичної установи повністю підтверджується відеозаписом портативного відеореєстратора «Tecsar» № 18150169016/96 та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_2 доведена «поза розумним сумнівом».
В судовому засіданні було встановлено, що дане правопорушення було вчинено ОСОБА_2 , який винен в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, майнова шкода не заподіяна, посвідчення водія не вилучалось.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_2 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Р. В. Хижний