Справа № 362/152/24
Провадження № 2/362/1037/24
18 квітня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонний суд Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування вимог якого зазначив, що 28 квітня 2021 року відповідач уклав із ним договір про споживчий кредит № 1543405 за яким товариство надало відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000 гривень 00 копійок на 30 днів.
Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за наведеним кредитним договором не виконує та у нього виникла заборгованість за кредитом, що порушує права позивача, останній просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 30 000 гривень 00 копійок (а.с. 1 - 4).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи, разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за відомою суду останньою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судове повідомлення вручено відповідачу належним чином (а.с. 42, 43, 49, 50).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
28.04.2021 року між сторонами в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 1543405 за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (а.с. 15 - 20).
Відповідно до п. 1.4. договору товариство перерахувало суму позики на банківський рахунок вказаний позичальником, що підтверджується інформаційною довідкою № 272/12 від 26.12.2023 року (а.с. 31).
Тобто, позивач виконав умови укладеного між сторонами договору про споживчий кредит.
Згідно із п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:
- 1,8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень 00 копійок за перший день користування позикою;
- 1,8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього Договору.
При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Також, у зв'язку із укладанням вказаного договору правовідносини між сторонами врегульовано Правилами надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ «Веллфін» (а.с. 8 - 14).
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за вказаним кредитним договором.
Із наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.12.2023 року відповідач має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 30 000 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 000 гривень 00 копійок і заборгованість по відсоткам 20 000 гривень 00 копійок (а.с. 21 - 30).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені наведеним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за вказаним кредитним договором.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача (а.с. 5).
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274 - 279 ЦПК України,
Задовольнити позов.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 18 квітня 2024 року.