Справа № 362/2286/24
Провадження № 1-кп/362/429/24
Іменем України
17.04.2024 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12024111140000155 від 01.03.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , дачний кооператив «Джерело», ділянка № НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.
ОСОБА_4 періодично працював без укладення трудового договору з ТОВ ВФ «Санрайс», розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Чехова, 1а, яке здійснює деревообробну діяльність.
Епізод 1. 20.02.2024 близько 18:15 год. ОСОБА_4 перебував у приміщенні цеху, де побачив на столі з інструментами кутову шліфувальну машину «Makita», моделі GA9050. Тоді у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до столу з інструментами, який розміщувався у приміщення цеху ТОВ ВФ «Санрайс», яке розташоване за вищезазначеною адресою, звідки таємно викрав належну ТОВ ВФ «Санрайс» кутову шліфувальну машину «Makita», моделі GA9050, після чого взяв до рук вказану шліфувальну машину та вийшов з приміщення ТОВ ВФ «Санрайс». Потім з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ ВФ «Санрайс», директором якого є ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 4233,33 гривні.
Епізод 2. 22.02.2024 близько 18:30 год. ОСОБА_4 перебував у приміщенні цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив на столі з інструментами кутову шліфувальну машину «Dnipro-M», моделі GS 98 і у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до столу з інструментами, який розміщувався у приміщення цеху ТОВ ВФ «Санрайс», яке розташоване за вищезазначеною адресою, з якого таємно викрав кутову шліфувальну машину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », моделі GS 98, що належить ТОВ ВФ «Санрайз», після чого взяв до рук вказану шліфувальну машину та вийшов з приміщення ТОВ ВФ «Санрайс». Потім з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ ВФ «Санрайс», директором якого є ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 843 гривні.
ОСОБА_4 при його допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. Він повністю погодився з їх кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені у обвинувальному акті щодо місця, часу, способу і викраденого. Пояснив, що викрадене був здав у ломбард, кошти витратив. Щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.
Показання ОСОБА_4 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Потерпілий у судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має. Викрадене майно йому повернуто.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковані за епізодом 1 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за епізодом 2 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, водночас суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та/або у лікаря психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку, не працює, з позитивними характеристиками за місцем проживання, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінальних правопорушень, їх ступеня тяжкості, наявності обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, особи винного, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - у порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійки.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-кутову шліфувальну машину «Makita», моделі GA9050, кутову шліфувальну машину «Dnipro-M», моделі GS 98, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 відповідно до письмової розписки від 25.03.2024, - залишити у його власності;
-оптичний-дик «DVD-R», білого кольору, марки «НР», 4,7 Gb, 120 min, на якому мається рукописний напис «Огляд від 04.03.2024 «Ломбард «Домашній», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1