Справа № 359/169/24
Провадження № 3/359/500/2024
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
12 березня 2024 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Мазура М.В. адміністративні матеріали, що надійшли від Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків не встановлено, за ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП та за ст.124 КУпАП.
Відповідно протоколу серії ААД № 103074 від 23.12.2023 слідує що 23 грудня 2023 року о 04 год. 00 хв. в селі Гнідин, Бориспільського району, Київської області по вул. Центральна 92, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан житлового будинку №92 та господарську будівлю по вул. Центральній. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
З даних протоколу серії ААД №103075 від 23.12.2023 слідує, що 23 грудня 2023 року о 06 год. 01 хв. гр. ОСОБА_1 в селі Гнідин Бориспільського району, Київської області по вул. Центральна 92, керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 та після ДТП за його участю вживав алкогольні напої. Від проходження огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат Мазур М.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, що останній вину у вчинені даних адміністративних правопорушень не визнає. Пояснив, що матеріали справи не містять жодного підтвердження, що ОСОБА_1 на момент спілкування з патрульними поліцейськими був водієм транспортного засобу TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, на відеозапису, що долучений до матеріалів справи, відсутній факт керування та зупинки транспортного засобу. На думку захисника, даний відеозапис, який долучений до матеріалів справи, не містить будь-якої інформації про те, що ОСОБА_1 не лише керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а й також те, що він взагалі знаходився за кермом, а транспортний засіб рухався. Також захисник зазначив, що відеозапис не є безперервним, а складається з декількох частин та є проміжки часу коли неможливо встановити послідовність вчинення процесуальних дій працівниками поліції. Крім цього порядок проведення огляду на стан сп'яніння передбачені ст. 266 КУпАП був порушений. ОСОБА_1 жодного разу не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці спілкування. Також матеріали справи не містять пояснень свідків, щодо проведення процедури огляду на стан сп'яніння чи відмови ОСОБА_1 від проходження процедури огляду. Матеріали справи лише містять покази свідка, яка зазначає, що близько 04 год. 00 хв. 23.12.2023 року автомобіль TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 в'їхав в паркан, яким керував невідомий їй водій. Хто саме був водієм особа не зазначає. Тому на думку захисника вищезазначені обставини вказують на недоведеність того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, та вказують на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши думку захисника та дослідивши матеріали справи щодо вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, про порушення водієм ОСОБА_1 зазначених вище вимог ПДР, що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №103074 від 23.12.2023; схемою ДТП, яка сталася 23.12.2023; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, в яких він фактичні обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди визнав.
Встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника, вивчивши пояснення надані на місці складання протоколу, відеозаписи з боді-камер поліцейських та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, судом не встановлений зважаючи на наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу працівника міліції, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижають його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Долучений до матеріалів відеозапис складається з декількох окремих частин. Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. До аналогічних висновків дійшли суди в своїх постановах. Так, як вбачається із постанови Сьомого апеляційного суду від 02.07.2020 року, у справі №686/4414/20, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належними доказами у справі, оскільки вони не відображають відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність... Відео фіксування правопорушення повинно відбуватися з моменту його виявлення і до його завершення. При цьому, переривати відеофіксування процесу розгляду справи не можна, оскільки це є підставою вважати відео та фото докази, як неналежні.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок огляду водія на стан сп'яніння є наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 p. N 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (Далі Інструкція N 1452/735).
Питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння також врегульовується: Кодексом України про адміністративні правопорушення; законами України "Про дорожній рух" та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"; постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" (Далі Постанова N 1103).
Зокрема, огляд на стан сп'яніння (незалежно від того, чи це наркотичне або алкогольне сп'яніння, чи знаходження під впливом лікарських препаратів) має бути проведено на місці з дотриманням таких обов'язкових вимог: на місці зупинки; працівником поліції, який пройшов відповідну підготовку (має відповідний сертифікат); з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові; у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП. п. 1.6 Наказу 1452/735); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння (п. 6 Постанови N 1103).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 2.4 Наказу 1452/735).
Відповідно до вимог Закону (ст. 266 КУпАП) проведення огляду водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я можливе лише в двох випадках: якщо огляд проведений на місці зупинки з дотриманням всіх вище перерахованих вимог, але водій незгоден з результатами огляду і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я; якщо водієві в присутності двох свідків запропоновано провести огляд на місці зупинки, водія попередньо проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, на його вимогу надане свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, але водій відмовився від проходження огляду на місці і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я (ч. 2 ст. 266 КУпАП). Будь-якого іншого порядку проведення огляду Законом не передбачено, а огляд, проведений з порушеннями зазначених вимог, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
При цьому, нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП визначено, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З відео та аудіо запису не вбачається, що відносно ОСОБА_1 проводився якийсь огляд та не вказані які саме ознаки алкогольного сп'яніння були в нього виявлені.
Крім того, з протоколу та матеріалів справи не вбачається, що були залучені свідки, які б підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що він, після вчинення ДТП вживав алкогольні напої.
З огляду на те, що обставини викладені у протоколі не доведені належним способом доказування, приймаючи до уваги те, що на орган, яким складено протокол про адміністративне правопорушення покладено обов'язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, слід дійти висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично з наведених вище підстав.
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даними статтями.
Щодо вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, то враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, матеріали справи, на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 40-1, 124, ч. 4 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків не встановлено, визнати винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок UA488999980313030149000010001; Отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37955989; Банк Отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку МФО - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків не встановлено, судовий збір в розмірі 605грн. 60коп., на користь державного бюджету України за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; Код отримувача (кодза ЄДРПОУ)37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суд у у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________