Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1792/23
3-в/291/1/24
Ружинський районний суд Житомирської області
18 квітня 2024 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області, Митюк О.В., розглянувши заяву начальника ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про вирішення питання про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 на інший вид адміністративного стягнення, через неможливість її виконання, -
Згідно постанови судді Ружинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб. Постанова набрала чинності.
До суду надійшла заява начальника ВПД № 2 Бердичівського району Житомирської області, в якій вказується про неможливість виконання постанови суду, оскільки згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_1 24.02.2024 р. був призваний на військову службу за загальною мобілізацією.
Вивчивши заяву та надані матеріали, а також справу про адміністративне правопорушення № 291/1792/23 у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, приходжу до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, постановою судді Ружинського районного суду Житомирської області по справі про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2024 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб та на підставі ст. 40-1 КУпАП стягнуто з останнього на користь держави судовий збір.
Вказана постанова судді не оскаржувалась в апеляційному порядку, набрала законної сили та направлена на виконання до ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області 27.02.2024.
Під час виконання постанови судді встановлено, що ОСОБА_1 26.01.2024 був призваний на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 32-1 КУпАП арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб.
Перелік видів військових адміністративних правопорушень визначений Главою 13-Б Розділу ІІ КУпАП, до яких правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, не відносяться.
Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає такі види стягнень: штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно, санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не передбачає можливість накладення адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті.
Ухвалюючи постанову, суддя враховувала майновий стан ОСОБА_1 , який відповідно до наданих матеріалі був не працюючий, обставину, що обтяжує його відповідальність, а саме повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, а також те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчило про підвищену суспільну небезпеку його дій, тому призначення адміністративного стягнення в виді штрафу суд вважав недоцільним, а виправні роботи людині, яка не працює офіційно, призначити неможливо. Тому, призначено стягнення у виді арешту, бо вважала, що штраф не справить належного виховного впливу на особу, яка не працює.
Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності розпочинається з моменту складення у відношенні неї протоколу про адміністративне правопорушення, продовжується накладенням на таку особу адміністративного стягнення, закінчується виконанням адміністративного стягнення.
В даній справі на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення громадянин ОСОБА_2 не мав статусу військовослужбовця. Проте, на момент виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту, ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця і до нього не доцільно застосовувати даний вид стягнення, проте останній підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
З моменту призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період та його направлення до військової частини для проходження військової служби, до ОСОБА_1 не тільки неможливо застосувати в порядку ст. 326 КУпАП стягнення у виді адміністративного арешту, а і неможливо замінити ОСОБА_1 адміністративний арешт на арешт з утриманням на гауптвахті, оскільки він вчинив правопорушення, яке не відноситься до військових адміністративних правопорушень.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП визначено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови.
Як слідує з ч. 1 ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
В даному випадку підстав для відстрочення постанови судді в порядку ч. 1 ст. 301 КУпАП не має, оскільки ані керівництво військової частини, де проходить військову службу ОСОБА_1 , ані органи Національної поліції, які виконують стягнення у виді адміністративного арешту, приймаючи до уваги Указ Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», не мають підстав прийняти рішення про припинення військової служби ОСОБА_1 з метою відбуття стягнення у виді адміністративного арешту, а тому відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення не вирішить питання, пов'язане з відбуттям ОСОБА_1 адміністративного арешту.
Глава 32 «Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті» Розділу V КУпАП не регулює питання щодо заміни стягнення у виді адміністративного арешту.
В той же час, КУпАП містить норму, яка вирішує питання щодо заміни адміністративних стягнень з більш суворих на менш суворі, зокрема статтею 321-4 КУпАП передбачена можливість заміни громадських робіт штрафом за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу.
При цьому, відповідно до ст. 304 КУпАП суддя зобов'язаний вирішити питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає можливість застосування штрафу, за вищенаведеного, у зв'язку з неможливістю виконання постанови суду в частині покарання у виді адміністративного арешту, суддя вважає, що є всі підстави для заміни визначеного постановою суду адмінстягнення у виді арешту строком на 10 діб, на адмінстягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 173-2 ч.2 КУпАП, в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде становити грошову суму 340 грн., і за цих підстав припинити виконання постанови суду в частині адмінстягнення у виді адіністративного арешту.
Керуючись ч.1 ст. 44, ст.ст. 283, 284, 301, 304, 321-1 КУпАП України,
Заяву Начальника ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області - задовольнити.
Замінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 невідбутий строк адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 діб, призначеного постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 16.02.2024 р, штрафом у розмірі 340 гривень.
Постанова набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Митюк.