Справа № 289/99/24
Номер провадження 3/289/473/24
16.04.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надішли з відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП " ОСОБА_2 ",
- за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.01.2024 року серії ВАД №088322, 02.01.2024 року, за адресою м. Радомишль по вул. Соборний майдан, близько 01 год. 45 хв., ОСОБА_1 , виражався нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_3 , погрожував фізичною розправою, внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, що стверджується довідкою про доставку повістки в його електронний кабінет та телефонограмою. Надав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому окрім іншого зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП.
З метою перевірки обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні були допитані свідки.
В судовому засіданні, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в той вечір та ніч він з 18 год. 00 хв. до 08 год 00 хв., як працівник територіальної оборони знаходився на чергуванні в "пункті незламності", який знаходився на Соборному майданні м. Радомишль, почувши крики він вийшов з палатки і побачив знайомого йому ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та виражався нецензурною лайкою. На зроблене останнім зауваження, зокрема щодо перебування в громадському місці під час коменданської години, ОСОБА_1 не реагував, а продовжував виражатися нецензурною лексикою та погрожувати фізичною розправою гр. ОСОБА_3 . В подальшому свідок викликав з приводу даної події свого керівника ОСОБА_4 , який і викликав поліцію та інших своїх колег, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Потім працівники поліції забрали і відвезли ОСОБА_1 в лікарню на освідування щодо стану сп'яніння. Через деякий час останній знову прийшов до "пункту незламності" з погрозами та замахами на їх побиття, тому вони знову викликали поліцію, а свідок через погіршення стану свого здоров'я на підставі отриманого нервового стресу поїхав до дому. Своїми діями, ОСОБА_1 зірвав роботу "пункту незламності" май же на годину.
На уточнюючи запитання суду свідок ОСОБА_3 відповів, що даний адміністративний протокол було складено в його присутності, а також те, що ОСОБА_1 йому погрожував побиттям і ображав нецензурними словами.
Свідок ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що він є командиром добровольчого формування Радомишльської територіальної громади та гр. ОСОБА_3 є членом даного формування. На момент вказаної події, яка сталася в ніч з 01.01.2024 року на 02.01.2024 року, ОСОБА_3 перебував на чергуванні в "пункті незламності" із забезпечення громадського порядку. Під час свого чергування ОСОБА_3 зателефонував до свідка ОСОБА_4 та повідомив, що до пункту незламності прийшов гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та спричинив йому тілесні ушкодження, а також виражався нецензурною лайкою. Після цього свідок ОСОБА_4 разом з іншими працівниками зазначеного формування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до місця події. Пересвідчившись, що гр. ОСОБА_1 знаходився в неадекватному стані, виражався нецензурними словами в приміщені "пункту незламності" на адресу всіх хто там знаходився, він викликав поліцію. В подальшому працівники поліції відвезли останнього в лікарню на медичне освідування щодо стану його сп'яніння. Через деякий час, приблизно через 30 хв. ОСОБА_1 знову прийшов до "пункту незламності" і продовжуючи виражатися нецензурною лайкою почав кидатися битися до вище вказаних працівників, тому вони змушені були його стримати та знову викликали поліцію. Коли працівники поліції виводили останнього з пункту незламності, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йшли позаду них, як в цей момент гр. ОСОБА_1 розвирнувшись почав кидатися битися до свідків, в результаті чого зачепив ОСОБА_3 , якому стало зле і йому викликали швидку допомогу.
На уточнюючи запитання суду свідок ОСОБА_4 відповів, що під час вказаної події сторонніх осіб в пункті не було, але роботу "пункту незламності" було зірвано гр. ОСОБА_1 .
На уточнюючи запитання суду свідок ОСОБА_3 доповнив, що в результаті даної події йому були завдані незначні легкі тілесні ушкодження, тому він з даного приводу звертався з заявою до поліції. Але пізніше останній забрав заяву, так як гр. ОСОБА_1 попросив вибачення.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали суду аналогічні свідчення з приводу вказаної події, підтвердивши, що ОСОБА_1 в громадському місці виражався словами нецензурної лайки порушуючи громадський порядок та зірвав роботу "пункту незламності" майже на годину.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Реалізація цього принципу тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії характеризуються умисною формою вини та мотивом явної неповаги до суспільства.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та необхідність закриття провадження по справі, у зв'язку з закінченням строків накладення стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №088322 від 02.01.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 02.01.2024, які повністю узгоджуються з поясненнями наданими останніми в судовому засіданні; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.01.2024, з яких вбачається, що останній має відео як доказ, що свідками по вкакзаній справі було скоєно на нього напад, але дане відео ОСОБА_1 не долучено до матеріалів зазначеної справи, тому суд був позбавлений можливості дати оцінку вказаному доказу; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №3 складеному о 23 год. 50 хв. 01.01.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та який повністю узгоджується з показами свідків наданими в судовому засідані.
Доводи викладені ОСОБА_1 в клопотанні про закриття адмінстративного провадження не спростовують наявність протиправних дій останього.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, його вина є доведеною.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та показів свідків, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення в ніч з 01.01.2024 на 02.01.2024 року. Судом неодноразово вживалися заходи щодо належного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Однак, ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, а його явка при розгляді даної справи згідно зі ст. 268 КУпАП є обов'язковою, привід ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені по зазначеній справі, працівниками поліції не здійснено (відповідно до рапортів поліцейських встановити місце перебування останнього не представилось можливим; двері квартири ніхто не відчинив, на телефоні дзвінки не відповідав). Надісланий ОСОБА_1 судовий виклик за вказаним у протоколі його місцем проживання повернувся до суду не врученим із відміткою за відсутністю адресата за вказаною адресою. Таким чином, на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, тому провадження по справі за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 38, 173, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК