Справа № 286/512/24
18 квітня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Овруцька міська рада, про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів: 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , 4. ОСОБА_5 , 5. ОСОБА_6 , в якому просить виділити йому в натурі 1/4 ідеальної частки з спільної часткової власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , наступні приміщення: - тамбур площею 0,5 кв.м, сан.кімнату площею 2,2 кв.м, кухню площею 7,7 кв.м, кімнату площею 12,5 кв.м, кімнату площею 13,1 кв.м, визначити частку - 1/1, припинити спільну власність, мотивуючи тим, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній частковій власності декількох фізичних осіб і належить йому та відповідачам, але через різний статус житлових приміщень співвласники спільно не можуть звернутися до нотаріуса з проханням вчинення нотаріальної дії - посвідчення договору про виділ в натурі частки з спільної часткової власності і відповідно співвласники виділили належні їм частки в окремі частини в судовому порядку.
У встановлений судом строк відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.
Відповідач 1 та відповідач 2 подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.
Інші відповідачі, будучи належно повідомленими, в судове засідання не прибули, заяв не подавали, клопотань не заявляли. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Представник третьої особи - Овруцької міської ради надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечує.
Розглянувши вимоги та доводи позивача, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/8 частина в праві власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2023 року, свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 від 12.11.1997 року, Витягу з Державного реєстру речових прав від 08.09.2023 року.
Відповідачу 1 ОСОБА_2 та відповідачу 2 ОСОБА_3 належала 1/4 частка (по 1/8 частині) - на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.10.2018 року. Відповідачу 3 ОСОБА_4 належала 1/6 частина (1/12 частина - на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 (квартира АДРЕСА_2 ) від 25.12.2007 року, та 1/12 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-198 від 01.02.2011 року), відповідачу 4 ОСОБА_5 - 1/12 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 25.12.2007 року, відповідачу 5 ОСОБА_6 - 1/4 частина на підставі договору дарування частини квартири ( АДРЕСА_3 ) від 19.07.2007 року. Право власності зареєстровано за сторонами у встановленому законом порядку. Інша ж 1/8 частина житлового будинку є не зареєстрованою, та належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 13.11.2023 року у справі № 286/2680/23.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 13.11.2023 року у справі № 286/2680/23 виділено у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі частку спільного майна, що складається з 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 42,1 кв.м, житловою - 12,9 кв.м., яка включає: коридор площею 3,0 кв.м, кухню площею 10,2 кв.м, санітарну кімнату площею 2,9 кв.м, передпокій площею 13,1 кв.м, кімнату площею 12,9 кв.м., визначивши частку 1; виділено у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в натурі частку спільного майна, що складається з 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 154,8 кв.м, житловою - 77,7 кв.м., яка включає: тамбур площею 6,9 кв.м, санітарну кімнату площею 3,4 кв.м, кухню площею 4,8 кв. м, кімнату площею 13,0 кв.м, та кімнату 12,9 кв.м, відповідно до їх частин, а саме: ОСОБА_4 - 2/3 частини, та ОСОБА_5 - 1/3 частину, визначивши частку 1; виділено у власність ОСОБА_6 в натурі частку спільного майна, що складається з 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 35,7 кв.м, житловою - 13,3 кв.м., яка включає: коридор площею 5,0 кв.м, санітарну кімнату площею 2,1 кв.м, кухню площею 2,8 кв. м, передпокій площею 12,5 кв.м, та кімнату 13,3 кв.м, визначивши частку 1.
Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Як встановлено рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 13.11.2023 року у справі № 286/2680/23, відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та інформаційної довідки комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради житловий будинок АДРЕСА_1 чотирьохквартирний та має окремі входи.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Зважаючи, що позивач позбавлений можливості продати свою частину будинку, оскільки в Державному реєстрі речових прав не зареєстровано право власності на земельні ділянки всіх співвласників; будинок має окремі входи, тобто наявна визначена законом технічна можливість виділення в натурі позивачу 1/8 частки в спірному житловому будинку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині виділення в натурі частки з спільної часткової власності на житловий будинок та припинення спільної власності.
Вимога позивача визначити частку 1/1 задоволенню не підлягає як юридично неспроможна, така, що не ґрунтується на законі і суперечить вимозі припинення спільної часткової власності.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3182,45 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Виділити у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) в натурі частку спільного майна, що складається з 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв.м, житловою - 25,6 кв.м., яка включає: тамбур площею 0,5 кв.м, сан.кімнату площею 2,2 кв.м, кухню площею 7,7 кв.м, кімнату площею 12,5 кв.м, кімнату площею 13,1 кв.м., та припинити право спільної власності на виділене майно.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 18.04.2024 року.
Суддя: В. І. Вачко