Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/78/23
"18" квітня 2024 р. смт. Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з секретарем ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі у кримінальному провадженні, внесеному 06.12.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060500000318 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу,
На розгляді в Народицькому районному суді Житомирської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр судових розслідувань за №12022060500000318 від 06.12.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 27 січня 2023 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою до 06.03.2023 року.
Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 29.03.2024 року.
Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , було продовжено до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто до 18.05.2024 року, включно.
18 березня 2024 року прокуроромКоростенської окружної прокуратури подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження є необхідність продовження запобіжного заходу, оскільки заявлені раніше ризики, а саме, що обвинувачений перед загрозою покарання може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, не зменшилися та виправдовують продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, та зазначив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, носять формальний характер.
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечував, мотивуючи це тим, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, належним чином не обґрунтовані, крім того на його думку на даній стадії розгляду справи є підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого на менш тяжкий злочин, а тому просив відмовити в його задоволенні.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримі-нального провадження, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Правилами статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно пунктів 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Фра-нції» від 26.06.1991 року особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Обмірковуючи правомірність та обґрунтованість клопотання прокурора, суд зважає на осо-бу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних тяжких злочинів, має непогашену судимість, не має постійного джерела прибутку, обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Також, судом при вирішенні питання щодо клопотання прокурора, враховано те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мало місце під час дії ухвали Народицького районного суду Житомирської області від 26.05.2022 року про встановлення адміністративного нагляду щодо останнього, що свідчить про те, що обвинувачений своїми діями становить значну суспільну небезпеку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ні обвинуваченим, ні його захисником не було повідомлено про наявність обставин, які свідчили б про те, що перестали існувати ризики, які були враховані судом при обрані запобіжного заходу та його продовженні, а також враховуючи доведення прокурором наявності обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні, не зменшилися та існують на даний час, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 181, 184, 194, 201, 331 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , 23 лютого 1997 року народже-ння, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.
Ухвала суду закінчує свою дію о 16 годині 00 хвилин 17 червня 2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий - суддя : ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3