Справа № 276/2357/23
Провадження по справі №2/276/37/24
15 квітня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
при секретарі судового засідання Дашенко Д.А.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача-1 ОСОБА_2 ,
відповідача-2 ОСОБА_3 ,
відповідача-3 ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_6 . Після смерті діда відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що є спадкоємцем за правом представлення після смерті діда, так як його батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Нотаріусом йому в усному порядку було розяснено, що так як на момент смерті ОСОБА_6 (його діда) булла жива ОСОБА_8 (дружина його діда, його баба), спадщина переходить до неї і він як спадкоємець за законом має подати заяву про прийняття спадщини вже після смерті баби. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_8 , він є спадкоємцем 1 черги після її смерті, також спадкоємцем по закону після померлої ОСОБА_8 є її син ОСОБА_3 . Під час оформлення спадщини позивач дізнався, що його баба ОСОБА_8 не оформлювала своїх спадкових прав, а відповідачем ОСОБА_2 було поновлено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда, про що нотаріусом 02.10.2023 заведено спадкову справу за 3140/2023. Позивач зазначає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були подружжжям, постійно проживали разом, однак були зареєстровані за різними адресами. Встановлення факту постійного проживання померлої баби ОСОБА_8 разом з померлим дідом ОСОБА_6 безпосередньо впливає на оформлення спадщини після смерті баби, а саме на об'єм спадкового майна, яке має право успадкувати позивач.
Позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 28.11.2023 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість та відсутність права у останнього на звернення до суду з позовом.
Представник позивача 13.12.2023 подав відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити повністю, на спростування доводів відповідача ОСОБА_2 зазначив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Представник позивача - адвокат Мариніна М.О. в судовому засіданні позов підтримала, з підстав наведених у позові, зазначила, що факт постійного проживання діда та баби позивача на момент смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується письмовими доказами та показаннями родичів померлих - їх сина ОСОБА_3 та невістки ОСОБА_9 , які підтвердили, що подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_8 проживали і будували будинок разом, вели спільне господарство.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, зазначили, що ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_6 у 2013 році стала проживати у свого сина ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 .
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бугайов М.В., будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
При цьому відповідач ОСОБА_2 не заперечувала щодо проведення розгляду справи без участі її представника.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, підтвердила викладенні в ньому фактичні обставини щодо постійного проживання подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_10 , а в подальшому ОСОБА_8 ще близько півтора року проживала сама у цьому будинку, після чого переїхала проживати до відповідача ОСОБА_3 , де проживала останні два роки до своєї смерті у 2017 році.
Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Статтею 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції положень Закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Вказані висновки щодо розмежування фактичного місця проживання та місця його реєстрації викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19.
Також, у постановах Верховного Суду від 26.05.2021 року у справі № 175/891/19, від 25.09.2023 року у справі № 641/5425/21 зазначено, що належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії
НОМЕР_1 (а.сп. 12).
8 травня 1954 року виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (а.сп. 25).
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у смт. Нова Борова Хорошівського району Житомирської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.сп. 13).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є дітьми подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.сп. 16, 159).
Разом з тим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Монголії, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.сп. 14).
Позивач ОСОБА_5 є сином ОСОБА_7 та відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем за правом представлення (а.сп. 15).
Також встановлено, що до майна померлого у 2013 році ОСОБА_6 приватним нотаріусом 2 жовтня 2023 року заведено спадкову справу №140/2023 на підставі заяви онуки померлого - ОСОБА_2 , якій рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.08.2023 по справі №276/1279/23 визначено додатковий строк терміном в один місяць про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті її діда ОСОБА_6 (ас.п. 39 - 52).
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_4 від 25.07.1960 року ціле домоволодіння по АДРЕСА_3 (в подальшому адреса змінена на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 (а.сп. 17, 23, 24).
Після смерті ОСОБА_8 Хорошівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №95/2017. Згідно матеріалів вказаної спадкової справи, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_4 , а спадкоємцями за законом - позивач ОСОБА_5 (онук померлої за правом представлення свого батька) та відповідач ОСОБА_3 (син померлої) (а.сп. 18, 100 - 185).
Постановою державного нотаріуса від 1 березня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 баби ОСОБА_8 на частки житлового будинку АДРЕСА_1 (до перейменування - ОСОБА_12 ), який належав ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що не можливо встановити чи є ОСОБА_8 спадкоємицею після ОСОБА_6 (а.сп. 239-240).
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно положень ч.1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Прийняття спадщини може бути здійснено двома способами: шляхом подачі заяви до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України) та шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч.3 ст.1268 ЦК України).
У постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 404/2163/16-ц, від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, від 01.07.2020 року у справі № 222/1109/17 вказано, що відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З довідок Новоборівської селищної ради №495/08-10 від 17.10.2023 та №496/08-10 від 18.10.2023 вбачається, що з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 за шість місяців до його смерті, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 та на протязі шести місяців після смерті, разом з ним проживала його дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала за даною адресою без реєстрації (а.сп. 20-21).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.10.2023, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ та отримувала пенсію за віком за місцем проживання через поштове відділення (а.сп. 22).
Обставини постійного проживання ОСОБА_8 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердили в судовому засіданні і всі відповідачі.
При цьому допитаний як свідок ОСОБА_3 пояснив, що його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 самі будували будинок в АДРЕСА_1 та постійно в ньому проживали і вели спільне господарство, він також там проживав з народження десь до 1995 року, а потім переїхав проживати окремо в АДРЕСА_2 , а батьки і надалі проживали в АДРЕСА_1 до смерті батька ОСОБА_6 у 2013 році, хоча його мати ОСОБА_8 і була зареєстрована за іншою адресою, спочатку у м. Києві, а потім за його місцем проживання по АДРЕСА_4 . Десь у лютому 2014 року вже після смерті батька, оскільки його мати ОСОБА_8 хворіла, то він забрав її проживати до свого житла в АДРЕСА_2 , де вона проживала до своєї смерті у 2017 році.
Аналогічні показання в судовому засіданні надала свідок ОСОБА_9 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_3 .
Зі змісту позовної заяви, відповіді на відзив та наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача вбачається, що позивачу з метою оформлення спадщини після смерті його бабусі необхідно встановити факт, що його бабуся - ОСОБА_8 постійно проживала разом із своїм чоловіком - ОСОБА_6 на день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , що впливає на його спадкові права, а саме на об'єм спадкового майна, оскільки його бабуся ОСОБА_8 не оформлила своїх спадкових прав на вказаний вище житловий будинок після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 .
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини та дослідженні на їх підтвердження докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач 3: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Повний текст рішення складено 18.04.2024.
Головуючий суддя: Д.О. Бобер