Справа № 273/415/23
Провадження № 2/273/77/24
16 квітня 2024 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Муравської М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
01.03.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Баранівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву мотивує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу з 15.10.2011 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично з початку 2022 року сторони не підтримують шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть. Причиною розпаду сім'ї є те, що сторони мають різні погляди на подружнє життя, не розуміють один одного, і у зв'язку з цим між ними регулярно виникали сварки. За таких обставин позивачка прийшла до висновку, що сім'я розпалася і шлюб необхідно розірвати.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Васильчук О.В. від 24.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2023 № 870/0/15-23 суддя Васильчук О.В. звільнена з посади судді у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 головуючим суддею визначено Самойленко Л.М.
Ухвалою від 26.02.2024 суддею Самойленко Л.М. справу прийнято до свого провадження та ухвалено справу розглядати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М. від 16.04.2024 заяву позивачки ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної вимоги щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина задоволено.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, 16.04.2024 року направила до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підтримала повністю, оскільки з відповідачем не проживає. Також просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 16.04.2024 року направив до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає та просить їх задовольнити, так як вони з позивачкою не помирились.
З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 жовтня 2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 75, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.10.2011 р.(а.с.4).
Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.2012 року (а.с. 9).
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що спільне життя сторін не склалося через протилежні погляди на подружнє життя, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки буде шкодити їх інтересам.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З урахуванням досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них, а тому позов законний, обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст.1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Частиною 3, 4 ст.56 СКУкраїни передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.110 СКУкраїни позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином вимоги позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, при подачі позову до суду позивачкою було сплачено судовий збір 1073,60 грн згідно квитанції № 9295-1615-2118-5547 від 30.01.2023 року.
Отже, взявши до уваги визнання відповідачем позову та вимоги ст. 141, 142 ЦПК України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", суд стягує з відповідача на користь позивачки 50 відсотків судового збору, що становить 536,80 грн. Разом з цим, решту судового збору, а саме 50 відсотків, суд повертає позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 76-81, 141-142, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 15.10.2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 75, - розірвати.
Залишити позивачці шлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, тобто стягнути 536 грн. 80 коп.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно квитанції № 9295-1615-2118-5547 від 30.01.2023 року, тобто повернути 536 грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО