Справа № 161/4768/24
Провадження № 2/161/2111/24
(заочне)
12 квітня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого-судді Крупінської С.С.
секретаря Федорової В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
11.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 який на сьогоднішній день розривається. В шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що він самостійно займається вихованням дітей, піклується про їх фізичний та духовний розвиток, а також купляє продукти харчування та одяг. Відповідач не бере участі в утриманні їхніх дітей, не займається вихованням, не цікавиться їх станом здоров'я. Діти потребують особливої уваги та значних коштів на їх утримання, належного харчування, покращення здоров'я та розвитку, купівлі шкільного приладдя, одягу тощо.
На підставі викладеного, просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подання заяви в суд та досягнення дітьми повноліття.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7,8).
Діти проживають разом з батьком.
З інформації КЗ «Луцький ліцей № 23 Луцької міської ради» від 27.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 6-Д класі ліцею. Батьки офіційно не розлучені, дитина проживає з батьком. Мати, ОСОБА_2 на даний момент з сім'єю не проживає, в навчально-виховному процесі дитини в школі активної участі не бере. З 5 класу мати жодного разу не відвідувала шкільні свята та батьківські збори. Батько ОСОБА_1 бере активну участь у навчально-виховному процесі сина в ліцеї, постійно спілкується з вчителями, цікавиться успішністю та поведінкою дитини (а.с.11)
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, сторони у справі як батьки двох неповнолітніх дітей зобов'язані утримувати їх до досягнення ними повноліття.
Малолітні діти сторін проживають з з батьком ОСОБА_1 , відповідач матеріальну допомогу на утримання своїх дітей не надає.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дитину можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Між сторонами немає домовленості про спосіб, розмір і порядок сплати аліментів на утримання двох малолітніх дітей.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище відповідача, а також те, що вона є працездатною, відомостей про наявність у неї інших утриманців не має, а також враховує і стан здоров'я дітей, їх матеріальне становище, потреби дітей в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, і те, що обов'язок утримувати дитину рівною мірою покладається як на матір, так і на батька, та приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі, про який просить позивач, тобто 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 11 березня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно із ст. 192 СК України, розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах стягнення суми платежу аліментів на утримання дітей за один місяць належить допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України та з огляду на те, що позивачка при подачі позову до суду від сплати судового збору звільнена, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 10-13, 77-81, 141, 263-265, 280. 281, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 11 березня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в межах стягнення суми платежу аліментів на утримання дітей за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) ггрн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 12 квітня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С.Крупінська