Справа № 158/1045/24
Провадження № 3/0158/266/24
17 квітня 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, -
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
01.04.2024 року о 12 год. 48 хв. ОСОБА_1 , в смт. Цумань по вул. Шевченка, повторно протягом року, керував мопедом марки «Хонда», без номерного знаку, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини та , в порушення вимог п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про визнання вини та розгляд справи у його відсутності. Крім того, просить розстрочити йому суму штрафу на 12 місяців.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у повторній протягом року відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, тобто у повторній протягом року відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 074248 від 01.04.2024 року, ОСОБА_1 цього ж числа о 12 год. 48 хв. ОСОБА_1 , в смт. Цумань по вул. Шевченка, повторно протягом року, керував мопедом марки «Хонда», без номерного знаку, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини та , в порушення вимог п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування транспортним засобом та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, стверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.04.2024 року, відеозаписом із бодікамери поліцейського, постановою про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 344722 від 01.04.2024 року, постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.11.2023 року та довідками ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області (а.с. 5, 7, 8-9, 10, 11, 12- робоча копія відеозапису).
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» у зв'язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні виду стягнення, суд вважає за доцільне застосувати штраф, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.02.2024 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Таким чином, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо заяви ОСОБА_1 про розстрочення суми штрафу, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положення, що регулює питання розстрочення штрафу. Водночас, подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України. Так, згідно ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення Правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження у праві керування автомобілем, («Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), п.182).
Враховуючи, що санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу розміром 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, вказана справа про адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Таким чином, становище правопорушника не може бути гіршим, ніж засудженого, бо інакше право на справедливий суд для людини забезпечити неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , яке є нестабільним, розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та, який, в свою чергу, є достатньо великим у порівнянні з встановленим в Україні мінімальним прожитковим мінімумом, суд вважає, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, а тому, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 4 ст. 53 КК України, приходить до висновку, що заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення та вважає за можливе призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами на дванадцять місяців.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 304 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф слід сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Волинська обл./Волинська обл. 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA588999980313050149000003001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
В разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення стягнення, штраф стягнути у подвійному розмірі.
Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на строк дванадцять місяців з внесенням оплати штрафу по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 34 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу та судового збору зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч