Справа №155/577/24
Провадження №2-ві/155/1/24
18.04.2024 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Санакоєва Д.Т., за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В., розглянувши в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сметани Василя Миколайовича у цивільній справі №155/577/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,
В провадженні судді Горохівського районного суду Волинської області Сметани В.М. перебуває цивільна справа №155/577/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна.
16.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Сметани Василя Миколайовича у цивільній справі №155/577/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна. На обґрунтування вказаної заяви зазначає, що суддею вже неодноразово розглядалися цивільні справи з тими ж сторонами. 03.07.2023 суддею було ухвалено рішення у справі №155/812/23 про розірвання шлюбу, а 25.10.2023 - рішення у справі №155/1263/23 про стягнення аліментів. Тому, на думку відповідача, у судді є упереджене ставлення до нього та позивача, що викликає сумнів щодо неупередженості судді при розгляді даної справи.
Ухвалою від 16.04.2024 року суддею Сметаною В.М. вказану заяву відповідача про відвід визнано необґрунтованою та постановлено заяву про відвід судді - передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024, заяву про відвід судді передано на розгляд судді Санакоєву Д.Т.
Відповідно до ч.7,8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Таким чином, вказаною нормою визначено, що розгляд заяви про відвід суддею, який не входить до складу суду, вирішується без повідомлення учасників справи, крім того, на думку суду, немає необхідності у розгляді даної заяви за участю відповідача.
Частиною 2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сметани Василя Миколайовича у цивільній справі №155/577/24 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо : 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.2, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року).
Згідно з пунктом першим ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Зі змісту заяви про відвід головуючого Сметани В.М. вбачається, що заявник просить задовольнити відвід у зв'язку із тим, що суддею ухвалювались рішення за участю тих самих сторін у цивільних справах про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а тому відповідач має сумніви щодо неупередженості судді.
Однак, дані обставини не свідчить про упередженість судді у розгляді даної справи.
Разом з тим, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Враховуючи, що зазначені мотиви та обґрунтування заяви про відвід судді не містять підстав для відводу судді, що передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України, мотиви відводу надумані і нічим не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях і власних міркуваннях відповідача, тому суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, а розгляд даної справи продовжити в тому ж складі суду.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сметани Василя Миколайовича у цивільній справі № 155/577/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т. Санакоєв