Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" квітня 2024 р. м ХарківСправа № 922/1235/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
Без участі представників,
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98", м. Харків
про стягнення 573 967,70 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" звернулось до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" про стягнення заборгованості за Договором оренди №102/1 від 25.01.2022 в сумі 573 967,70 грн.
Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 8 609,52 грн за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається зокрема на те, що з 2022 року товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі. ТОВ «Харків-Капітал» зареєстроване в ЄДР 20.06.2003 року та здійснює господарську діяльність у відповідності до законодавства України. Основним видом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатації власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), торгівлю, постачання нафтопродуктів не здійснював.
12.05.2022р. ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Київа в межах кримінального провадження № 12020220000001481 від 25.11.2020р, накладені арешти на нерухоме та рухоме майно ТОВ «Харків-Капітал». (справи № 757/10973/22-к; №757/10964/22-к) у вигляді заборони відчуження та розпорядження.
17.05.2022р. ухвалою того ж слідчого судді Печерського районного суду м. Київа в межах вищевказаного кримінального провадження накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «Харків-Капітал» в АТ «ОТП Банк» з забороною використання або будь яким чином відчуження вищевказаного майна, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати (справа №757/11187/22-к).
10.06.2022р. в межах кримінального провадження № 12020220000001481 від 25.11.2020р., Печерським районним судом м. Київа були також винесені ухвали про передачу нерухомого та рухомого майна ТОВ «Харків-Капітал», в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (справи №№757/13153/22-к, 757/13102/22-к).
До теперішнього часу арешти не скасовано, рух коштів, які надходили на рахунки з травня 2022року до ТОВ «Харків-Капітал», здійснюється лише на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження № 12020220000001481 від 25.11 2020р по справі № 757/11187/22-к.
З дня винесення ухвал суду в травні, червні 2022року і до дня подання даного позову, заяви ТОВ «Харків-Капітал» відомості щодо ходу досудового розслідування по кримінальному провадженню №12020220000001481 від 25.11.2020р. не отримував, його запити залишені без розгляду, нема відомостей про проведення АРМА оцінки майна, звернень експертних установ до ТОВ «Харків-Капітал» не надходили, конкурс не проведено, не призначено управляючого, не приймаються заходи щодо вирішення термінових питань подальшого ведення господарської діяльності товариства, збереження його об'єктів, які розташовані на підконтрольній території, на звільнених від окупації територіях так і знаходяться в зоні активних бойових дій, а також щодо виконання ТОВ «Харків-Капітал» зобов'язань перед бюджетом, працівниками, іншими суб'єктами господарювання, заборгованість по яким щомісяця катастрофічно збільшується.
Ці питання не вирішуються також ні прокурором, ні слідчим, відсутні відомості щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, відомості щодо ходу досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020220000001481 від 25.11.2022р., не надаються, відмова у задоволенні клопотання ТОВ «Харків-Капітал» оскаржується.
Як вказує позивач, з моменту початку повномасштабної агресії РФ в Україні для ТОВ «Харків- Капітал» як і для інших суб'єктів господарювання настали пов'язані з введенням в Україні воєнного стану форс-мажорні обставини (лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1), внаслідок чого немає можливості в повній мірі проводити законну господарську діяльність, частково зупинені договори оренди, зокрема, по об'єктам, що знаходились та досі знаходяться в зоні активних бойових дій, від орендарів не надходять чи надходять в неповному розмірі кошти, які необхідні для оплати щомісячних зобов'язань перед бюджетом, контрагентами, працівниками, тобто, ТОВ «Харків-Капітал» не мав і не має до теперішнього часу фінансової можливості виконувати належним чином свої зобов'язання, в тому числі сплачувати судовий збір за подання позовних заяв до господарського суду. Крім того, Позивачу не надана об'єктивна можливість сплати судового збору вищевказаною ухвалою по справі №757/11187/22-к. в межах кримінального провадження.
Так, сумарна заборгованість ТОВ «Харків-Капітал», який з дня державної реєстрації - 20.06.2003року, не мав ніколи заборгованості перед бюджетом, працівниками, станом на 25.01.2024р. становила 33 067 963,93 грн.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.
Відтак з врахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" належний до сплати судовий збір за подання даної позовної заяви складає 8 609,52 грн.
Проте матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 8 609,52 грн до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з відсутністю коштів, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про його безпідставність та відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
При цьому умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
При цьому, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї норми не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали для надання до суду: докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі в сумі 8 609,52 грн (оригінал квитанції або платіжного доручення).
Роз'яснити позивачу, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 17.04.2024.
Суддя Л.В. Шарко