Рішення від 10.04.2024 по справі 921/102/24

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

10 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/102/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби

позивача 2 Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", вул. Злуки, 2 "В", м. Тернопіль, 46016

про: визнання недійсною додаткової угоди №3 від 25.02.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020; визнання недійсною додаткової угоди №4 від 26.03.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020; визнання недійсною додаткової угоди №5 від 18.08.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020; визнання недійсною додаткової угоди №6 від 31.08.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020; визнання недійсною додаткової угоди №8 від 29.09.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020; стягнення грошових коштів в сумі 59 916,24 грн.

за участі представників:

прокурора: Вигона І.В. - довіреність;

позивача 1: Стефанів І.І. - довіреність;

позивача 2: Цюх В.В. - довіреність;

відповідача: Мамчур Ю. В.- довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Керівника Тернопільської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 59 916,24 грн.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

У підготовче засідання 10.04.2024 прокурор та представники позивачів прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позову №б/н (вх. №2778) від 08.04.2024, яка у підготовчому засіданні підтримана його повноважним представником.

Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Окрім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

За результатами моніторингу веб - порталу "Prozorro" прокурором з'ясовано, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області проведено закупівлю UA-2020-11-18-003226-b, предметом якої була електрична енергія ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 310 000 кВт/год.

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-18-003226-b від 28.12.2020 у відкритих торгах взяли участь 3 (три) учасники:

- ТОВ "Тернопільелектропостач" з початковою ціною 917 290 грн з ПДВ;

- ТОВ "Енергоносії України" з початковою ціною 965 340 грн з ПДВ;

- ТОВ "Електро-Ресурс" з початковою ціною 1 054 000 грн з ПДВ.

Переможцем зазначеної закупівлі стало ТOB "Тернопільелектропостач" з кінцевою ціновою пропозицією 917 290 грн з ПДВ.

Як наслідок, 28.12.2020 між ТУ ДСА у Тернопільській області (Споживач) та TOB "Тернопільелектропостач" (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №26198838/267-20 (далі - Договір), згідно із п. 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" предметом закупівлі за цим договором є: Електрична енергія (09310000-5) (код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія).

Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором, визначено у Додатку 1 та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у відповідного оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, шляхом укладення додаткової угоди (п.2.3.).

Згідно із п.3.1 укладеного правочину строк (термін) поставки товару: з 01 січня 2021 р. до 31 грудня 2021 р. (включно).

У розділі 5 угоди сторони визначили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії. Так, загальна ціна (сума) договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн. Ціна за одиницю товару визначається у Додатку 2.

Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що оформлюються додатковою угодою, у порядку, визначеному у Додатку 3 до цього Договору. До зміни ціни за одиницю товару Постачальник зобов'язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції. Постачальник повідомляє Споживача про наступну зміну ціни та будь-яких умов договору не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. У разі незгоди із зміною ціни чи інших умов договору, Споживач має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору відповідно до законодавства України та умов цього договору. У разі відмови Споживача від зміни ціни або інших умов договору, що запропоновані Постачальником, а також у разі відсутності відповіді Споживача на таку пропозицію Постачальника протягом 20 днів з дня її отримання, Постачальник має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору відповідно до законодавства України та умов цього договору (п.5.3.).

Згідно із п.5.4 спірної угоди ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання - передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у Додатку 2 до договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяплати на підставі акта приймання - передачі електричної енергії та рахунку Постачальника. Оплата поставленої електричної енергії здійснюється Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період (п.п. 5.5., 5.7. Договору).

Згідно із п.13.1 Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Умови цього Договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання сторонами додаткової угоди. Істотні умови можуть змінюватися у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.13.2 Договору).

Невід'ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 Обсяги та умови постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №1-1 Заява - приєднання; Додаток №2 комерційна пропозиція "Індивідуальна"; Додаток №3 Порядок зміни умов договору та Додаток №4 Договірні (замовлені) обсяги.

У Додатку А до Заяви - приєднання сторони визначили перелік об'єктів Споживача та обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Зазначена вище заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2021.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

В обраній Споживачем комерційній пропозиції "Індивідуальна" (додаток №2 до Договору) контрагенти узгодили, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 2,466 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,31276 грн за 1кВт/год (без ПДВ), тариф послуг оператора системи розподілу, який становить 0,89431 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). У розділі "Спосіб оплати" передбачена оплата за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих Постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. У розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" зазначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Згідно з підпунктом 1.2.2 п. 1.2 та п. 7 Додатку №3 істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема на вимогу Постачальника шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається на таких умовах: надання стороною, яка пропонує зміни документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, передбачених цим підпунктом, сторонами визнаються завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" http://www.oree.com.ua/index.php/main/get_by_id/500.

Крім того, у додатку №4 до Договору контрагенти визначили договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об'єкту (без урахування субспоживачів, якщо такі є) на 2021 рік.

У подальшому, між TOB "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- у Додатковій угоді №1 від 19.01.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.1.1 Договору та викласти його в наступній редакції: "За рахунок коштів загального фонду державного бюджету - 737 290 грн (враховуючи ПДВ - 122 881,67 грн) та за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету - 180 000 грн (враховуючи ПДВ - 30 000 грн);

- Додатковою угодою №2 від 27.01.2021 сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,76461 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Також сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії;

- Додатковою угодою №3 від 25.02.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,890503 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.02.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №4 від 26.03.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Т, контрагенти домовилися внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,973592 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.03.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №5 від 18.08.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1 правочину та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,1189 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.08.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №6 від 31.08.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,2786 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.08.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №7 від 09.09.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,40767 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №8 від 29.09.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 917 290 грн, в т.ч. ПДВ - 152 881,67 грн". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,58318 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для укладення вищезазначених додаткових угод слугували листи-повідомлення ТОВ "Тернопільелектропостач", в яких зазначено, зокрема що:

- №383/12 від 22.01.2021: у відповідності до Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 починаючи з 01.01.2021 тариф на послуги з розподілу електричної енергії становить 293,93 грн/МВт . год (0,29393 грн/кВт.год) без ПДВ;

- №1064/12 від 19.02.2021 : у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 16.02.2021 №121/27, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 16,15%;

- №1694/12 від 12.03.2021: у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 16.02.2021 №121/27, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 16,15%;

- №4966/12 від 10.08.2021: у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 10.08.2021 №121/27, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 47,30%;

- №5102/12 від 11.08.2021:у відповідності до Постанови НКРЕКП від 06.08.2021 №1252 тариф на послуги з розподілу електричної енергії становить 1 340,82 грн/МВт . год без ПДВ;

- №6046/12 від 31.09.2021: у відповідності до довідки, виданої Торгово - промисловою палатою України від 16.09.2021 №2417/08.0-7.3 середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 53,53%.

За даними актів прийому-передачі електричної енергії Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в наступному об'ємі :

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 5706 кВт/год, на суму 1577,96 грн з ПДВ;

- Акт від 01.02.2021, обсяг - 1451 кВт/год, на суму 4813,74 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 1809 кВт/год, на суму 6001,42 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 2736 кВт/год, на суму 9076,76 грн з ПДВ;

- Акт від 01.02.2021, обсяг - 1598 кВт/год, на суму 5301,42 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 691 кВт/год, на суму 2292,42 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 2940 кВт/год, на суму 9753,48 грн з ПДВ;

- Акт від 01.02.2021, обсяг - 595 кВт/год, на суму 1973,93 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 2072 кВт/год, на суму 6848,86 грн з ПДВ;

- Акт від 01.02.2021, обсяг - 1453 кВт/год, на суму 4818,96 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 2039 кВт/год, на суму 6764,93 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 3973 кВт/год, на суму 13180,23 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 4400 кВт/год, на суму 14541,58 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 3098 кВт/год, на суму 9776,53 грн з ПДВ;

- Акт від 01.02.2021, обсяг - 3295 кВт/год, на суму 10931,27 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 2408 кВт/год, на суму 8352,40 грн з ПДВ;

- Акт від 24.02.2021, обсяг - 2920 кВт/год, на суму 9688,07 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1409 кВт/год, на суму 4887,26 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 925 кВт/год, на суму 3208,46 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 2128 кВт/год, на суму 7381,19 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1253 кВт/год, на суму 4346,16 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2021, обсяг - 691 кВт/год, на суму 2292,42 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1538 кВт/год, на суму 5334,71 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 620 кВт/год, на суму 2150,53 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3118,27 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 645 кВт/год, на суму 2139,80 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1201 кВт/год, на суму 4165,79 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1728 кВт/год, на суму 5993,75 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 6498 кВт/год, на суму 22538,99 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 2100 кВт/год, на суму 7284,07 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 1060 кВт/год, на суму 3676,72 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 8133 кВт/год, на суму 28210,15 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2294 кВт/год, на суму 8185,70 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 1283 кВт/год, на суму 4578,40 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2203 кВт/год, на суму 7863,24 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 1311 кВт/год, на суму 4678,06 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2403 кВт/год, на суму 8574,65 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 1234 кВт/год, на суму 4403,29 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 694 кВт/год, на суму 2476,40 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2227 кВт/год, на суму 7946,62 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 630 кВт/год, на суму 2248,03 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3207,91 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 923 кВт/год, на суму 3293,54 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 548 кВт/год, на суму 2052,88 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2035 кВт/год, на суму 7261,51 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 98403 кВт/год, на суму 35112,17 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 2000 кВт/год, на суму 7136,62 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 1000 кВт/год, на суму 3568,31 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2021, обсяг - 5236 кВт/год, на суму 18683,68 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 2627 кВт/год, на суму 9373,96 грн з ПДВ;

- Акт від 27.04.2021, обсяг - 1271 кВт/год, на суму 4535,33 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1338 кВт/год, на суму 4774,40 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1000 кВт/год, на суму 3568,31 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 2134 кВт/год, на суму 7614,78 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1349 кВт/год, на суму 4813,66 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 691 кВт/год, на суму 2465,70 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1488 кВт/год, на суму 5309,65 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 490 кВт/год, на суму 1748,47 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3207,91 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 697 кВт/год, на суму 2487,11 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1281 кВт/год, на суму 4571 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 1520 кВт/год, на суму 5423,83 грн з ПДВ;

- Акт від 05.07.2021, обсяг - 7413 кВт/год, на суму 26451,88 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 2400 кВт/год, на суму 8563,94 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 980 кВт/год, на суму 3496,94 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2021, обсяг - 4022 кВт/год, на суму 14351,75 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 2808 кВт/год, на суму 10019,82 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 1361 кВт/год, на суму 4856,47 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 612 кВт/год, на суму 2183,81 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 695 кВт/год, на суму 2479,98 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 1011 кВт/год, на суму 3607,56 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 734 кВт/год, на суму 2619,14 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 587 кВт/год, на суму 2094,60 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 625 кВт/год, на суму 2230,20 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 565 кВт/год, на суму 2016,10 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3207,91 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 543 кВт/год, на суму 1937,59 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 1828 кВт/год, на суму 6522,88 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 5454 кВт/год, на суму 19461,56 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 1300 кВт/год, на суму 4638,80 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 970 кВт/год, на суму 3461,26 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 4547 кВт/год, на суму 16225,10 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 1697 кВт/год, на суму 6055,43 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 1051 кВт/год, на суму 3750,30 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 600 кВт/год, на суму 2140,99 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 1191 кВт/год, на суму 4249,86 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 580 кВт/год, на суму 2069,62 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 493 кВт/год, на суму 1759,18 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 750 кВт/год, на суму 2676,23 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 440 кВт/год, на суму 1570,06 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3207,91 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 1077 кВт/год, на суму 3843,07 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 2036 кВт/год, на суму 7265,08 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 6906 кВт/год, на суму 24642,76 грн з ПДВ;

- Акт від 07.09.2021, обсяг - 1850 кВт/год, на суму 6601,38 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 823 кВт/год, на суму 2936,72 грн з ПДВ;

- Акт від 30.06.2021, обсяг - 4103 кВт/год, на суму 14640,78 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 1247 кВт/год, на суму 4449,68 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 1216 кВт/год, на суму 4339,07 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 324 кВт/год, на суму 1156,13 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 1150 кВт/год, на суму 4103,56 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 719 кВт/год, на суму 2565,61 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 480 кВт/год, на суму 1712,78 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 474 кВт/год, на суму 1691,38 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 395 кВт/год, на суму 1409,48 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3207,91 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 1520 кВт/год, на суму 5423,83 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 8907 кВт/год, на суму 31782,94 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 2300 кВт/год, на суму 8207,11 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 980 кВт/год, на суму 3496,94 грн з ПДВ;

- Акт від 31.07.2021, обсяг - 8047 кВт/год, на суму 28714,19 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 1418 кВт/год, на суму 5578,86 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 1271 кВт/год, на суму 5000,52 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 400 кВт/год, на суму 1573,73 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 1620 кВт/год, на суму 6373,60 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 630 кВт/год, на суму 2478,62 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 495 кВт/год, на суму 1947,49 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 300 кВт/год, на суму 1180,30 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3536,95 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 570 кВт/год, на суму 2241,28 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 6903 кВт/год, на суму 27158,62 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 2300 кВт/год, на суму 9048,94 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 850 кВт/год, на суму 3344,17 грн з ПДВ;

- Акт від 31.08.2021, обсяг - 8005 кВт/год, на суму 31494,23 грн з ПДВ;

- Акт від 05.10.2021, обсяг - 933 кВт/год, на суму 4011,73 грн з ПДВ;

- Акт від 30.09.2021, обсяг - 432 кВт/год, на суму 1857,52 грн з ПДВ;

- Акт від 05.10.2021, обсяг - 7408 кВт/год, на суму 31853,03 грн з ПДВ;

- Акт від 05.10.2021, обсяг - 830 кВт/год, на суму 3568,85 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2021, обсяг - 661 кВт/год, на суму 2292,74 грн з ПДВ;

- Акт від 05.10.2021, обсяг - 899 кВт/год, на суму 3865,54 грн з ПДВ;

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Тернопільським управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області за електричну енергію з січня по вересень 2021 року сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 917 291,48 грн.

Як зазначає прокурор, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №2 відсоток збільшення ціни на товар склав 12,10% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №3 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,55% від ціни за Додатковою угодою №2 та 17,2% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 2,87% від ціни за Додатковою угодою №3 та 20,58% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,89% від ціни за Додатковою угодою №4 та 26,48% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,12% від ціни за Додатковою угодою №5 та 32,95% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 3,94% від ціни за Додатковою угодою №6 та 38,19% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,15% від ціни за Додатковою угодою №7 та 45,30% від первісної ціни за результатами торгів.

Таким чином, з урахуванням всіх Додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 257 121 кВт/год замість 310 000 кВт/год. за основним Договором.

Отже, відповідач передав позивачу меншу кількість товару, а позивачем внаслідок незаконного укладення Додаткових угод надміру сплатив 59 916,24 грн.

Відтак, на думку прокурора, додаткові угоди №3-8 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь ТУ ДСА в Тернопільській області . Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до положень п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на те, що ціна товару у тендерній пропозиції відповідача під час проведення Судовою адміністрацією закупівлі природного газу могла бути усвідомлено занижена для отримання перемоги у торгах, що робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №-2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

На виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", окружна прокуратура листами №50-86-7448вих-23 від 20.07.2023 та №50-89-1382ВИХ-24 від 15.02.2024 повідомила Західний офіс Держаудитслужби про порушення інтересів держави внаслідок укладення спірних додаткових угод та наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечить інтересам держави. Зазначеними листами також витребувано інформацію щодо заходів із захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

У відповідь Держаудитслужба листами №131913-17/1812-2023 від 31.07.2023 та №131913-17/585-2024 від 19.02.2024 повідомило Тернопільську окружну прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв'язку з відсутністю правових підстав, і вживатися заходи позовного характеру шляхом звернення в суд не будуть.

Однак, з огляду на перелічені вище законодавчі приписи та фактичні обставини, судом критично оцінюються такі твердження органу, котрий уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 1 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

Як визначено у ч.ч. 1-4 ст.151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Державна судова адміністрація України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом. Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя. Правовий статус посадових осіб Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь визначається Законом України "Про державну службу".

Згідно зі ст.154 названого вище законодавчого акта, Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України. Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до п.3 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023 № 229, основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних (далі - суди), з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Як встановлено у підпунктах 3, 4 та 31 пункту 4 Положення Територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні; забезпечує дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, ефективне, результативне і цільове використання коштів державного бюджету, законність використання ресурсів та майна, запобігання порушенням та зловживанням, а також своєчасність вжиття відповідних заходів реагування, зокрема в частині відшкодування заподіяної шкоди (втрат) та притягнення до відповідальності винних посадових осіб; забезпечує в установленому порядку самопредставництво (представництво) територіального управління в судах та інших державних органах через осіб, уповноважених діяти від його імені.

Отже, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області є суб'єктом владних повноважень.

В свою чергу, Верховний Суд, у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 щодо подібних правовідносин вказав на те, що нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.

На виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", окружна прокуратура листами №50-86-7449вих23 від 20.07.2023 та №50-89-1383вих-23 від 15.02.2024 повідомила Територіальне управління про існування порушення інтересів держави від укладених додаткових угод і про наявність підстав для визнання їх недійсними. Зазначеними листами також витребувано інформацію щодо заходів із захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

У відповідь Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області листами №02-614/23 від 04.08.2023 та №02-336/24 від 19.02.2024 повідомило окружну прокуратуру, що поділяє позицію щодо необхідності пред'явлення позову до постачальника природного газу. Разом з тим, управління зазначило, що є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок державного бюджету, а також враховуючи особливості, пов'язані з фінансуванням держустанов та організацій з державного бюджету, в т.ч. в умовах воєнного стану, відсутність бюджетних коштів, призначених для сплати судового збору.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у такій справі може бути будь-яка особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тому, звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області суд також вважає обґрунтованим.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд вважає підтвердженими підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді за поданим у даній справі позовом згідно визначених позивачів.

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні, добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що ТОВ "Тернопільелектропостач" під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону , збільшено ціну електроенергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод. Жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на електричну енергію на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).

Як зазначалось вище, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов Договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, що призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №2 відсоток збільшення ціни на товар склав 12,10% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №3 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,55% від ціни за Додатковою угодою №2 та 17,2% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 2,87% від ціни за Додатковою угодою №3 та 20,58% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,89% від ціни за Додатковою угодою №4 та 26,48% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,12% від ціни за Додатковою угодою №5 та 32,95% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 3,94% від ціни за Додатковою угодою №6 та 38,19% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,15% від ціни за Додатковою угодою №7 та 45,30% від первісної ціни за результатами торгів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24 січня 2024 року вирішено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від первісно встановленої ціни в договорі та, зокрема, зазначено про таке.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 18 вересня 2019 року, яким Закон було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Очевидно, що зміни, внесені законодавцем у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Поряд із наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду, слід також звернути увагу на те, що і при розгляді інших справ Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду в складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21)).

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, за висновками касаційної інстанції, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшений обсягів поставленої продукції.

Варто також звернути увагу учасників спору на те, що правова норма щодо зміни ціни за одиницю товару застосовується лише в тому разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В той же час, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

При цьому суд вважає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупівлі товару. Тому, на момент укладення договору від 28.12.2020, ТОВ "Тернопільелектропостач" було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції.

Водночас, Товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукаючи в подальшому ТУ ДСА України в Тернопільській області до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

В свою чергу, при ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду від у справі № 927/491/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 917/1062/21 від 02.11.2021.

Як наслідок, на переконання суду, у документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Як установив суд, наявні в матеріалах справи довідка Торгово-промислової палати України №2417/08.0-7.3 від 16.09.2021 та довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/27 від16.02.2021, №121/150 від 10.08.2021, №121/174 від 26.08.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору до дати укладення відповідних додаткових угод.

У довідках зазначено, що інформація, яка у них надана, вважається досить вірогідною, але ТПП України не може гарантувати факт її достовірності, а також довідки носить виключно інформативний характер.

Отже, вказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, в них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь - які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Ураховуючи, що у спірних правовідносинах недотримані визначені преамбулою та статтею 3 Закону принципи процедури закупівлі, то суд вважає, що додаткові угоди №3-8 слід визнати недійсними на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків, договірні відносини між позивачем 2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії мають регулюватися Договором від 28.12.2020. Натомість, на виконання умов додаткових угод Територіальним управлінням було оплачено 917 291,48 грн.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 59 916,24 грн. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

Інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З приводу заяви про визнання позову суд зазначає, що в ході судового розгляду цього спору судом не встановлено, що таке визнання позовних вимог порушує вимоги законодавства або права інших осіб, що не є учасниками цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладені процесуальні норми, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки таке клопотання подане прокурором, то судовий збір у розмірі 9 084 грн слід повернути Тернопільській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 25.02.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.03.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 18.08.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 31.08.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору №26198838/267-20 від 28.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області (вул. Грушевського, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 26198838) грошові кошти в сумі 59 916 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 24 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) - 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

10. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкцій №233 від 20.02.2024, на суму 18 168 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 18.04.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко

Попередній документ
118454091
Наступний документ
118454093
Інформація про рішення:
№ рішення: 118454092
№ справи: 921/102/24
Дата рішення: 10.04.2024
Дата публікації: 22.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.04.2024)
Дата надходження: 22.02.2024
Предмет позову: про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 59 916,24 грн
Розклад засідань:
27.03.2024 10:00 Господарський суд Тернопільської області
10.04.2024 10:00 Господарський суд Тернопільської області