вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/201/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (вул. Петра Могили, буд. 57, 33001, м.Рівне, код ЄДРПОУ 32171289) до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) про стягнення 840 113,36 грн
у судове засідання з'явилися представники:
- позивача: Перепечай К.В. (в залі суду);
- відповідача: Тарасюта Н.В. (в режимі ВКЗ);
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" до АТ "НАК "Енергоатом" від імені якого діє Філія ВП "РАЕС" (далі - ВП "Рівненська АЕС") про стягнення 1 840 113,36 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Стислий виклад правової позиції позивача.
Позов обґрунтовує порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки №53-122-01-23-13777 від 16.11.2023 в частині оплати поставленої продукції.
Так, відповідачу, у відповідності до укладеної угоди, у вересні-листопаді 2023 року, за підписаними сторонами видатковими накладними (№№425, 492, 527, 559) було поставлено товару на 831 216,00 грн, прийнявши без заперечень який, останній не розрахувався.
Отож, крім основного боргу, ТОВ "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" просить стягнути з ВП "РАЕС" 7 171,23 - інфляційних втрат та 1 726,13 - процентів річних, обраховуючи їх з 23.11.2023 по 15.03.2024 (заява про збільшення позовних вимог від 18.03.2024).
Стислий виклад правової позиції відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує укладення спірного Договору поставки №53-122-01-23-13777 від 14.08.2023, за яким заборгованість щодо оплати за поставлений товар становить 831 216,00 грн. У зв'язку із визнанням ВП "Рівненська АЕС" заявлених вимог в частині стягнення суми основного боргу до початку розгляду справи по суті, просить суд, в порядку ч.1 ст. 130 ГПК України, вирішити питання щодо повернення з державного бюджету 50% судового збору.
Щодо інфляційних втрат і відсотків річних зазначає, що розрахунок здійснений не окремо за кожною видатковою накладною, щодо якої строк оплати та кінцева дата оплати визначаються індивідуально (від дати оформлення ярлика на придатну продукцію), а з перериванням періодів датою оформлення ярликів на придатну продукцію внаслідок кожної наступної поставки та з поступовим збільшенням суми боргу. Оскільки в межах договору було кілька поставок у різні дати з різними ярликами, наведений позивачем розрахунок не відображає об'єктивну дійсність та є неправильним.
Процесуальні дії у справі.
12.02.2024 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов ТОВ "Текстиль-Рівне" до АТ "НАК "Енергоатом" від імені якого діє Філія ВП "РАЕС" про стягнення 838 813,80 грн (з яких 831 216,00 грн - основна заборгованість, 6 123,63 грн - інфляційні втрати, 1 474,17 грн - проценти річних).
Ухвалою від 27.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.03.2024.
Ухвалою від 18.03.2024 представнику відповідача було забезпечено можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.03.2024 від ВП "РАЕС" надійшов відзив на позовну заяву.
14.03.2024 до суду надійшов зустрічний позов ВП "РАЕС" до ТОВ "Текстиль-Рівне" про стягнення 30 410,27 грн (з яких 17 974,07 грн - пені і 12 436,20 грн - штрафу). Наявність спірної заборгованості пов'язує з порушенням ТОВ "Текстиль-Рівне" зобов'язань за Договором поставки №53-122-01-23-13777 від 14.08.2023 в частині строку поставки продукції.
18.03.2024 від ТОВ "Текстиль-Рівне" надійшли додаткові пояснення, в яких товариство повідомляє про те, що 18.03.2024 сплатило на користь ВП "РАЕС" 30 410,27 грн - штрафних санкцій, нарахованих за прострочення вчасної поставки продукції по договору №53-122-01-23-13777 від 14.08.2023 , яка є предметом зустрічної позовної заяви.
18.03.2024 від ТОВ "Текстиль-Рівне" надійшла відповідь на відзив.
У відповіді на відзив товариство просило про збільшення розміру позовних вимог, збільшивши строк обрахунку інфляційних втрат і відсотків річних до 15.03.2024 та просить стягнути з відповідача крім 831 216,00 грн - основної заборгованості, 7 171,23 - інфляційних втрат та 1 726,13 - процентів річних. Доплата судового збору склала 15,59 грн.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Суд дійшов висновку про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, як такої, що відповідає вимогам ГПК України, та подальший розгляд справи здійснений у межах предмету спору про стягнення 840 113,36 грн.
21.03.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 21.03.2024 представник ВП "РАЕС" повідомив, що товариство, після перевірки інформації на предмет зарахування від ТОВ "Текстиль-Рівне" коштів, має намір заявити письмове клопотання про відкликання зустрічної позовної заяви.
З огляду на вищевикладене, ухвалою від 21.03.2024 судове засідання відкладено на 11.04.2024.
04.04.2024 до суду надійшла заява, в якій ВП "РАЕС" підтвердило, що після звернення до суду із зустрічною позовного заявою до постановления ухвали про прийняття її до розгляду, 18.03.2024 ТОВ "Текстиль-Рівне" перерахувало на рахунок заявника кошти в сумі 30 410,27 грн як штрафні санкції, нараховані за договором №53-122-01-23-13777 від 14.08.2023.
Ухвалою від 09.04.2024 прийнято заяву ВП "РАЕС" про відкликання зустрічної позовної заяви, зустрічну позовну заяву повернуто та повернуто останньому з Державного бюджету України 3 028,00 грн - судового збору.
11.04.2024 у судовому засіданні представники сторін підтримали доводи і заперечення викладені у заявах по суті спору.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
04.08.2023 між ТОВ "Текстиль-Рівне", як постачальником, та ДП НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє ВП "РАЕС", як замовник, було укладено Договір поставки №53-122-01-23-13777 (далі - Договір).
Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника, а Замовник в свою чергу, зобов'язується оплатити Продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до Договору).
Згідно з п.1.2 Договору предметом поставки по даному договору є Продукція: 39510000-0 (Рушники), яка передбачена специфікацією №1 до Договору.
Згідно до п.п.2.1, 2.2 Договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 831 216,00 грн (в т.ч. 138 536,00 грн - ПДВ).
Відповідно до п.3.1 Договору, продукція поставляється покупцю в період по 30.11.2023. Строк поставки даної продукції по даному Договору вказаний у специфікації №1 (додатку №1 даного договору) та визначається кількістжю календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 70 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Відповідно до пункту 6.2. договору, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Згідно з положеннями пункту 8.3. договору, успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі Стандартом Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021.
Пунктом 8.4 Договору визначено, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем.
Пунктом 9.3. Договору сторонами погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов'язання.
Згідно з п.12.1. Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30.04.2024 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків.
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.
У підписаній Сторонами Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) Сторони погодили перелік, кількість та ціну Товару, що мав бути поставлений на загальну суму з ПДВ 831 216,00 грн.
На виконання умов Договору, постачальник здійснив поставку замовнику товару в повному обсязі, що підтверджується:
- поставка на загальну суму 291 600,00 грн з ПДВ: видаткова накладна №425 від 08.09.2023, товарно-транспортною накладн №425 від 08.09.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-117 від 14.09.2023;
- поставка на загальну суму 84 000,00 грн з ПДВ: видаткова накладна №492 від 11.10.2023, товарно-транспортною накладною №492 від 11.10.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-132 від 17.10.2023;
- поставка на загальну суму 277 956,00 грн з ПДВ: видаткова накладна №527 від 03.11.2023, товарно-транспортна накладна №527 від 03.11.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-151 від 08.11.2023;
- поставка на загальну суму 177 660,00 грн з ПДВ: видаткова накладна №559 від 30.11.2023, товарно-транспортна накладна №559 від 30.11.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-160 від 04.12.2023.
Отримання товару в повному обсязі підтверджується підписом відповідальної особи замовника на вищевказаних товаросупровідних документах. Весь товар було прийнято без зауважень до якості або кількості чи асортименту.
Позивачем виконано зобов'язання з реєстрації податкових накладних за наслідками здійснених поставок, що підтверджується податковими накладними №24/1 від 08.09.2023, №24/1 від 11.10.2023, №8/1 від 03.11.2023, №44/1 від 30.11.2023.
Сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за період з 01.09.2023 по 10.12.2023, про що складено Акт звірки, відповідно до якого заборгованість ВП "Рівненська АЕС" склала 831 216,00 грн.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 утворено акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Пунктом 3 постанови установлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства та відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
10.02.2024, у зв'язку із відсутністю оплати поставленого товару, ТОВ "Текстиль-Рівне" звернулоль до ВП "РАЕС з претензією-вимогою №10/02-1, яка залишена без реакції з боку відповідача.
Наявна заборгованість стала приводом для звернення ТОВ "Текстиль-Рівне" до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.
Як унормовано положеннями ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У силу вимог ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено п.6.1 Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію, початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
З матеріалів справи вбачається, що товар на загальну суму 831 216,00 грн поставлено 4 окремими поставками, строк оплати яких настав та прострочений відповідачем з 70-го дня після оформлення ярлика на придатну продукцію:
- з 24.11.2023: по поставці на 291 600,00 грн (видаткова накладна №425 від 08.09.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-117 від 14.09.2023);
- з 27.11.2023: по поставці на 84 000,00 грн: видаткова накладна №492 від 11.10.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-132 від 17.10.2023);
- з 18.01.2024: по поставці на 277 956,00 грн: видаткова накладна №527 від 03.11.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-151 від 08.11.2023);
- з 13.02.2024: по поставці на 177 660,00 грн: видаткова накладна №559 від 30.11.2023, ярлик на придатну продукцію №1-1-160 від 04.12.2023).
Таким чином, основна заборгованість у розмірі 831 216,00 грн підтверджена матеріалами справи, визнається відповідачем у повному обсязі, а тому позов в частині її стягнення обґрунтований та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 7 171,23 - інфляційних втрат та 1 726,13 - процентів річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Пунктом 9.3. Договору сторонами погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов'язання.
При перевірці долучених ТОВ "Текстиль-Рівне" до матеріалів справи розрахунків відсотків річних і інфляційних втрат починаючи з 23.11.2023 і закінчуючи 15.03.2024 за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановлено арифметичні помилки.
Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE поперіодно по кожній поставці, суд встановив:
- по поставці на 291 600,00 грн прострочення відбулось з 24.11.2023 по 15.03.2024, інфляційні втрати за цей період складають 4 100,21 грн;
- по поставці на 84 000,00 грн прострочення відбулось з 27.11.2023 по 15.03.2024, інфляційні втрати за цей період складають 1181,13 грн;
- по поставці на 277 956,00 грн прострочення відбулось з 18.01.2024 по 15.03.2024 , інфляційні втрати за цей період складають 833,87 грн;
- по поставці на 177 660,00 грн прострочення відбулось з13.02.2024 по 15.03.2024, інфляційні втрати за цей період складають 532,98 грн.
Таким чином вимога про стягнення 7 171,23 - інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 6648,19 грн.
Здійснивши розрахунок 1% річних поперіодно по кожній поставці за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE суд встановив, що його розмір складає 1749,61 грн, а тому стягнення відсотків річних підлягає в межах заявлених 1 726,13 грн.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або госпорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 839 590,32 грн. У задоволенні стягнення в частині 523,04 грн. інфляційних втрат - слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
За ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно платіжних інструкцій №52 від 22.02.2024 і №1047 від 18.03.2024, ТОВ "Текстиль-Рівне" було сплачено 10 081,36 грн - судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 через подання позовної заяви в електронній формі)
На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 5087,79 грн (4 987,30 грн - 50% сплаченого за позовні вимоги про стягнення 831 216,00 грн і визнаного ВП "РАЕС" у заяві від 18.03.2024, а також 100,49 грн - за задоволені позовні вимоги).
Частина судового збору у розмірі 4 987,30 грн - підлягає поверненню позивачу на підставі ухвали суду, а інша частина у розмірі 6,28 грн - залишається за позивачем, у звязку з частковим задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (вул. Петра Могили, буд. 57, 33001, м. Рівне, код ЄДРПОУ 32171289) 839 590 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 32 коп., з яких 831 216 (вісімсот тридцять одна тисяча двісті шістнадцять) грн. 00 коп - основної заборгованості, 6 648 (шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 19 коп. - інфляційних втрат, 1726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн 13 коп. - відсотків річних.
3. В решті позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 523 (п'ятсот двадцять три) грн 04 коп. - відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (вул. Петра Могили, буд. 57, 33001, м. Рівне, код ЄДРПОУ 32171289) 5 087 (п'ять тисяч вісімдесят сім) грн 79 коп. - судового збору.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (вул. Петра Могили, буд. 57, 33001, м. Рівне, код ЄДРПОУ 32171289) з Державного бюджету України 4 987 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн 30 коп. - судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2024 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК