вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.04.2024 Справа № 917/1532/22
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» (Код ЄДРПОУ 32478714, місцезнаходження: 38310, Полтавська обл., Великобагачанський район, селище міського типу Гоголеве, вул. Ради Європи, 15)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Емін» (Республіка Білорусь, 225612, Брестська область, Дрогичинський район, с/с Дрогичинський, д. 57 (1,3 км. Восточнее д. Нагорье), УПН 193222032)
про стягнення 158064,00 доларів США
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Емін» про стягнення 158064,00 доларів США заборгованості по договору № 29/09 від 29 вересня 2021 року.
Ухвалою від 19.05.23 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 16.11.2023, зобов'язати позивача у строк до 12.06.2023 (включно) надати суду переклад позовної заяви, ухвали Господарського суду Полтавської області про відкриття провадження від 19.05.2023, судового доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі №917/1532/22 на білоруську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках.
07.06.23 від представника позивача надійшла заява, в якій він просив надати додатковий час на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 19.05.2023 року по справі № 917/1532/22 в частині надання суду переклад позовної заяви, ухвали Господарського суду Полтавської області про відкриття провадження від 19.05.2023, судового доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі №917/1532/22 на білоруську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках.
Ухвалою від 06.06.23 суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» задовольнити; продовжити для позивача строк на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 19.05.2023 року по справі № 917/1532/22 в частині надання суду переклад позовної заяви, ухвали Господарського суду Полтавської області про відкриття провадження від 19.05.2023, судового доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі №917/1532/22 на білоруську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках, до 26 червня 2023 року.
22.06.23 від представника позивача надійшла заява, в якій він повідомив про відсутність судового доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі № 917/1532/22 та просить надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» судове доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі № 917/1532/22 для подальшого перекладу на білоруську мову з нотаріальним посвідченням; надати додатковий час на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 19.05.2023 року по справі № 917/1532/22 в частині надання суду перекладу судового доручення (прохання) про надання правової допомоги у справі №917/1532/22 на білоруську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках.
12.07.23 господарський суд Полтавської області на виконання ухвали від 19.05.23 по справі направив на адресу Міністерства юстиції України документи для звернення до Центрального органу Республіки Білорусь з Проханням про вручення судових документів відповідачу у справі № 917/1532/22.
26.07.23 від Міністерства юстиції України надійшов лист з пакетом документів, в якому зазначено про припинення доставки поштових відправлень до росії та білорусі.
Ухвалою від 16.11.23 поновлено провадження по справі.
Ухвалою від 16.11.23 суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.03.2024 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, повідомлення відповідача, який є нерезидентом України, про розгляд даної справи здійснити шляхом додаткової публікації відповідного оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України за посиланням: https://court.gov.ua.
Від відповідача відзив на позов не надходив.
Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.
У підготовчому засіданні, 19.03.2024р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 19.03.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1532/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 18.04.2024, копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України, повідомлення відповідача, який є нерезидентом України, про розгляд даної справи здійснити шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України за посиланням: https://court.gov.ua.
В судове засідання 18.04.2024 року представник позивача не з'явився.
Відповідач також не направив свого повноважного представника в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце судового засідання.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
29 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Емін» (Покупець) укладено Договір № 06/09.
28 грудня 2021 року Сторонами укладено Додаткову угоду № 1, якою договір № 29/09 від 29 вересня 2021 року викладено в новій редакції (надалі - Контракт 29/09).
У відповідності до п. 1.1. Контракту 29/09 Продавець постачає та продає, а Покупець приймає та оплачує шрот соняшниковий, вироблений з насіння соняшнику українського походження врожаю 2020 року.
Згідно п. 2.2., п. 4.1. Контракту 29/09 кількість товару становить 493,95 МТ за ціною 320,0 доларів США. (метрична тона - 1000 кг, п. 2.1. Контракту 29/09).
Згідно п. 2.3, 5.3 Продавець на умовах СРТ постачає товар на станцію Дргогичин БЧ (код 132905) в строк до 30 жовтня 2021 року.
У відповідності до п. 6.1. Контракту 29/09 Покупець сплачує 100% вартості партії Товару, поставленого на станцію з.д. транспортом на рахунок Продавця, що зазначений у цьому Контракті банківським переказом протягом 60 (шестидесяти) банківських днів.
Пунктом 11.1 Контракту 29/09 передбачено вирішення спорів, які виникають з Контракту 29/09, підлягають вирішенню в господарському суді Полтавської області.
На виконання умов Контракту 29/09 Продавцем здійснено поставку Товару:
1. 04.10.2021 року - 70,60 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000428 від 04.10.2021 року, СМГС 43724459 від 04.10.2021)
2. 04.10.2021 року - 70,65 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000429 від 04.10.2021 року, СМГС 43724483 04.10.2021)
3. 04.10.2021 року - 70,70 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000430 від 04.10.2021 року, СМГС 43724491 від 04.10.2021)
4. 04.10.2021 року - 70,50 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000431 від 04.10.202Іроку, СМГС 43724475 від 04.10.2021)
5. 04.10.2021 року - 70,55 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000432 від 04.10.202Іроку, СМГС 43724467 від 04.10.2021)
6. 04.10.2021 року - 70,45 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000433 від 04.10.2021 року, СМГС 43724509 від 04.10.2021)
7. 04.10.2021 року - 70,50 МТ (залізнична накладна МД-2 UА806040/2021/000434 від 04.10.2021 року, СМГС 43724517 від 04.10.2021)
загальною кількістю 493,95 МТ за ціною 320,0 доларів США на суму 158064,00 доларів США (рахунок № 29/09 від 29.09.2021 року).
25 лютого 2022 року Сторонами підписано акт звірки за даним контрактом, яким підтверджено розмір заборгованості в сумі 158064,00 доларів США.
Однак, відповідачем товар не оплачений, будь-яких претензій відносно якості, кількості з боку відповідача (покупця) не заявлено.
Станом на момент звернення до суду розмір основного боргу ТОВ «Торговий дім «Емін» перед ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» за Контрактом 29/09 від 29.09.2021 року становить доларів США, строк виконання якого настав.
Всі відповідні копії документів на підтвердження викладених обставин містяться в матеріалах справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов'язань передбачено господарські Договори.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Контракту, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, відповідач свої зобов'язання, щодо оплати не виконав.
Поставка товару підтверджена наявними в матеріалах справи доказами. Строк оплати визнається судом таким, що настав.
Пунктом 11.1 контракту 29/09 визначено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору/контракту або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у господарському суді Полтавської області відповідно до Господарського процесуального Кодексу України.
Судом встановлено, що сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків, який погоджений та підписаний сторонами без зауважень, згідно якого сума заборгованості відповідача на користь позивача станом на 25.02.2022 становить 158064,00 доларів США.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено наступну позицію:
"Касаційний господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу."
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 158064,00 доларів США є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем не спростована, а відтак підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Емін" (с/с Дорогочинський, б. 57, Дорогочинський район, Брестська область, 225612, Республіка Білорусь (1,3 км східніше д. Нагорье), УПН 193222032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ "Гарант" (вул. Ради Європи, 15, смт. Гоголеве, Великобагачанський район, Полтавська область, 38310, адреса для листування: вул. Соборності, 19, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 32478714) 158064,00 доларів США основного боргу та 86 702,69 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.04.24 р.
Суддя Киричук О.А.