36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.04.24 Справа №917/1374/23.
заява Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 917/1374/23
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 , ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
до Фізичної особи-підприємця Брожиної Світлани Михайлівни, АДРЕСА_2
про стягнення грошових коштів
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи: до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича до Фізичної особи-підприємця Брожиної Світлани Михайлівни про стягнення 850693,93грн. заборгованості за договором суборенди №17/09/21-БСБ від 17.09.2021, а саме: 691544,61грн. - заборгованість з орендної плати, 2639,31грн. - заборгованість зі сплати комунальних послуг, 127888,39грн. - пеня, 20948,32грн. - інфляційні втрати, 7673,30грн. - 3% річних.
У позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу - 40000,00грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2024 задоволено позовні вимоги частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брожиної Світлани Михайлівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості за договором суборенди №17/09/21-БСБ від 17.09.2021, а саме: 691544,61грн. - заборгованість з орендної плати, 127888,39грн. - пеня, 20948,32грн. - інфляційні втрати, 7673,30грн. - 3% річних, а також. судовий збір у розмірі 12720,81грн.
Однак, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині покладення на відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
25.04.2024 до Господарського суду Полтавської області від Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00грн. Разом з заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку для подання доказів. З огляду на викладені обгрунтування обставин пропуску строку, зазначених у заяві, суд дану заяву задовольнив.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, позивачем в підтвердження вимог були додані: копія договору про надання юридичних послуг №18/07 від 18.07.2023, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Пенделя Олександром Миколайовичем ((Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мельник Олексієм Валерійовичем (Виконавець), відповідно до якого
- Виконавець зобов'язується забезпечити Замовнику надання юридичних послуг адвокатом Мельник Іванною Володимирівною (свідоцтво №000597 від 04.06.2015р.), пов'язаних з вирішенням правових питань, що виникають в процесі господарської діяльності Замовника (надалі - Послуги), а саме: юридичні послуги спрямовані на стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Брожиної Світлани Михайлівни, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані Послуги та оплатити їх вартість у порядку та на умовах даного Договору ( п.1.1 Договору)
- Послуги, зазначені в п. 1.1 цього Договору включають але не обмежуються:
- аналіз документів по заборгованості ФОП Брожиної С.М., а саме: аналіз договору суборенди, додаткових угод, протоколів, -актів, розрахунків оплати тощо;
- послуги, пов'язані з наданням правових консультацій по боржнику Замовника - ФОП Брожина С.М.;
- правова допомога при оформленні листів, претензій, позовних заяв, інших заяв з процесуальних питань, клопотань, скарг тощо, які необхідні Замовнику для стягнення заборгованості з ФОП Брожиної С.М. (п.1.2 Договору).
- Вартість юридичних послуг Виконавця за цим Договором складає суму у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 коп.) грн. Грошові кошти, зазначені в п.3.1. даного Договору, сплачуються Замовником шляхом безготівкового перерахування на рахунок Виконавця, зазначений в реквізитах даного Договору не пізніше дати розгляду справи по суті Господарським судом Полтавської області. ( п. 3.1, п. 3.2 Договору), Ордер №1428184 від 10.03.2023, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЧК №000597 від 04.06.2015
Також позивачем надано Акт надання послуг від 22.03.2024 до Договору №18/07 про надання юридичних послуг від 18.07.2023.
Так, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).
Крім того, у зазначеній вище постанові вказано наступне: «Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорар Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права» (п.п. 142, 145).
У пункті 147 постанови суд дійшов до висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.
В постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.
Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена доказами, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 917/1374/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі.
Понесення позивачем таких витрат було наслідком звернення позивача з позовом до суду та у зв'язку з цим необхідністю захисту позивачем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, заявлена до стягнення сума є адекватною до розміру заявлених до стягнення та задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги в даній справі задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають відшкодуванню відповідачем в сумі 39875,90 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича задовольнити частково
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Брожиної Світлани Михайлівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Пенделя Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 39875,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кльопов І.Г.