ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.04.2024Справа № 910/18778/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про зміну договору
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Данилюк М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача не з'явилися;
від відповідача Олексієнко М.Г.
В судовому засіданні 04.04.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача, що повне рішення буде складено 18.04.2024 року.
08 грудня 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 08.12.2023 року до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку змінити договір купівлі-продажу товарів № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року та викласти п. 6.10 цього договору в наступній редакції: "У разі несвоєчасної або неповної оплати Товару відповідно до умов, визначених цим Договором, Покупець несе відповідальність - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування та стягнення пені здійснюється протягом трьох років з моменту, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано зобов'язаною стороною. Строки позовної давності щодо стягнення пені збільшується до трьох років. Умови зміненої редакції договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з моменту укладення договору".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року, зокрема, у визначені договором строки у повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару. За вказаних обставин, позивач просить суд змінити п. 6.10 договору купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року в редакції викладеній в прохальній частині позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18778/23, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2024 року.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 11.01.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/18778/23 до судового розгляду по суті на 12.03.2024 року.
У зв'язку з сигналом "Повітряна тривога" судове засідання, призначене на 12.03.2024 року о 11:00 не відбулося, судове засідання призначено на 04.04.2024 року.
В судовому засіданні 04.04.2024 року представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові.
Представник позивача в судове засідання 04.04.2024 року не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (надалі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Відповідно до п. 3.2. договору оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатком 1, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.
У додатку № 1 до договору визначено умови оплати товару - 25% передоплата, решта по факту поставки партії товару протягом 30 календарних днів.
Згідно з п. 6.10. договору у разі несвоєчасної або неповної оплати товару відповідно до умов, визначених цим договором, покупець несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.
На виконання умов договору № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 082 765,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-02152 від 05.12.2022 року на суму 868 263,60 грн. та № РН-02153 від 05.12.2022 року на суму 214 152,00 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 135 301,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12428УГ23 від 17.03.2023 року.
Заборгованість за отриманий товар складає 947 463,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок істотного порушення відповідачем договору купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, оскільки позивач не отримав оплату за поставлений товар у визначений договором строк. Наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, виражена у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерплій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Сума невиконаного відповідачем зобов'язання складає 90% від суми отриманого відповідачем товару і є істотною різницею між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати. Позивач вказує, що договір передбачає штрафні санкції для продавця, проте не передбачає жодної для покупця, окрім ст. 625 ЦК України, тоді як справедливим буде встановлення відповідальності у договорі для обох сторін. Позивач звернувся до відповідача з листом від 05.10.2023 року № 1152/1169/23-1 про внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди, доповнивши його забезпеченням виконання зобов'язання з боку покупця пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Вказана пропозиція залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про зміну договору купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року, виклавши п. 6.10 цього договору в наступній редакції: «У разі несвоєчасної або неповної оплати Товару відповідно до умов, визначених цим Договором, Покупець несе відповідальність - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування та стягнення пені здійснюється протягом трьох років з моменту, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано зобов'язаною стороною. Строки позовної давності щодо стягнення пені збільшується до трьох років. Умови зміненої редакції договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з моменту укладення договору».
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що (1) закупівля вищевказаного товару проводилась через платформу комерційних закупівель «Smart Tender» (https://smarttender.biz/), на якій було розміщено документацію відкритих торгів ПАТ «Укрнафта» на закупівлю № 17412457 від 09.08.2022 року, до складу якої входив проект договору купівлі-продажу; (2) договір купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року було укладено після ознайомлення ТОВ «Технохімреагент» з документацією відкритих торгів, у тому числі з проектом договору купівлі-продажу; (3) договір купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року містить пункт 6.10., за умовами якого у разі несвоєчасної або неповної оплати товару, відповідно до умов визначених цим договором, покупець несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України; (4) ТОВ «Технохімреагент» погодилось з такими положеннями договору, що призвело до підписання сторонами договору купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Спір у справі стосується внесенням змін до договору купівлі-продажу № 09/03/1169-МТР від 26.09.2022 року, згоди про які сторонами досягнуто не було.
Суд зазначає, що до предмету доказування у даному спорі входить наявність у позивача права на односторонню зміну умов договору та у зв'язку з цим існує ключове питання спору: чи довів позивач наявність підстав для внесення змін до договору за рішенням суду.
Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:
- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;
- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.
Таким чином, зміна умов договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб'єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни договору.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Застосування такого правового наслідку, як зміна умов договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб'єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).
Отже, на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору чи його розірвання не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.
Суд звертається до правових висновків Верховного суду щодо застосування ст. 651 Цивільного кодексу України, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 914/2649/17, які є загальними для такої категорії спорів.
Звертаючись із даним позовом, позивач обґрунтовував необхідність внесення змін у договір істотним порушенням відповідачем його умов, а саме (1) несплатою заборгованості за поставлений товар у визначений договором строк, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору; (2) наявністю шкоди у вигляді реальних збитків; (3) наявністю упущеної вигоди, розмір якої не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору; (4) не встановленням у договорі санкцій для відповідача за порушення виконання зобов'язання.
Так, підставою позову позивач вказує - істотне порушення відповідачем умов договору, позбавлення позивача того, на що останній розраховував при його укладенні, однак, позивач не обґрунтовує та документально не підтверджує настання для позивача будь-яких негативних матеріальних наслідків, з огляду на неналежне виконання відповідачем договору, або щодо понесення позивачем будь-яких збитків, які виникли у зв'язку з порушенням договору з боку відповідача, як не доводить і наявності шкоди, завданої йому відповідачем порушенням умов договору, не доводить істотної різниці між тим, на що розраховував позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він міг отримати та наскільки позивач позбавився того, на що розраховував при укладанні договору.
Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, урахувавши положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини, надавши оцінку умовам спірного договору, доводам обох сторін, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтовує та документально не підтверджує позов критеріями істотного порушення договору, про які зазначено вище.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що позивач задля здійснення ним господарської діяльності, укладаючи договір діяв згідно власного волевиявлення та був ознайомлений з умовами такого договору, тому підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження з умовами відповідно укладеного правочину.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.04.2024р.
Суддя О.В. Котков