номер провадження справи 24/25/24
08.04.2024 Справа № 908/295/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/295/24
за позовом: Фізичної особи - підприємця Савро Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Фізична особа-підприємець Єрьоменко Наталя Єдуардівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення грошової суми
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області звернулась Фізична особа - підприємець Савро Ганна Олександрівна до Фізична особа-підприємець Єрьоменко Наталя Єдуардівна про стягнення 12100,00 грн отриманих коштів попередньої оплати на підставі рахунку-фактури № 112 від 02.12.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.02.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/295/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару, за який позивачем була сплачена попередня оплату на підставі виставленого відповідачем рахунку.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/295/24, присвоєно справі номер провадження 24/25/23, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 27.02.2024 об 11 год. 40 хв.
Ухвалою суду від 27.02.2024 відкладено розгляд справи на 27.03.2024 о 12 год. 15 хв.
21.03.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суд від 27.03.2024 перенесено розгляд справи на 08.04.2024 о 10 год. 40 хв.
Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 08.04.2024 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 08.04.2024 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
02.12.2022 ФОП Єрьоменко Наталією Едуардіявною виставлено ФОП Савро Ганна Олександрівна рахунок-фактуру № 112 на загальну суму 12 100,00 грн на оплату товару (автозапчастини).
Згідно платіжної інструкції № 93 від 02.12.2022 ФОП Савро Г.О. перераховано на рахунок ФОП Єрьоменко Н.Е. грошові кошти у розмірі 12 100,00 грн з призначенням платежу: за автозапчастини рахунок № 112 від 02.12.2022 без ПДВ.
Проте, в порушення своїх зобов'язань відповідач не поставив товар, який було оплачено позивачем.
Позивач звертався до ФОП Єрьоменко Наталії Едуардіявни з листом-вимогою про повернення коштів в розмірі 12 100,00 протягом одного робочого дня на розрахунковий рахунок ФОП Савро Г.О.
Даний лист-вимогу позивач направив на адресу відповідача рекомендованим лист з описом вкладень.
ФОП Єрьоменко Наталя Едуардіявна обов'язку щодо поставити товар або повернення отриманих від позивача коштів попередньої оплати не виконав, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України).
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.
Рахунок - фактура № 112 від 02.12.2022, який наданий ФОП Єрьоменко Н.Е. позивачу є пропозицією укласти договір купівлі - продажу на суму 12100,00 грн.
Цей рахунок на оплату містить назву документа, дату складання, ФОП, від імені якого складено документ, найменування товару, кількість, ціна.
Платіжна інструкція № 93 від 02.12.2022 на суму 12100,00 грн, призначення платежу в якій повністю співпадає з отриманим від ФОП Єрьоменко Н.Е. рахунком № 112 від 02.12.2022, свідчить про прийняття пропозиції на укладання договору купівлі - продажу у спрощений спосіб в порядку ч. 1 ст. 181 ГПК України.
Враховуючи зазначене, всі обов'язкові умови договору купівлі - продажу були узгоджені сторонами, що вбачається як зі змісту рахунку на оплату та платіжної інструкції, так і зі змісту конклюдентних дій, вчинених сторонами.
Отже, рахунок на оплату, який підтверджує наявність оферти та платіжне доручення, що підтверджує сплату грошових коштів за вказаною офертою, свідчить про акцепт оферти та укладання договору у спрощений спосіб в порядку ч. 1 ст. 181 ГК України та ч. 2 ст. 642 ЦК України.
Отже, сторони уклали договір купівлі - продажу у спрощений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами не було погоджено строків поставки товару, позивач, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, 30.01.2024 звернувся до відповідача з листом - вимогою від 30.01.2024 вих. № 30-01/1 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 12100,00 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, грошові кошти не повернув.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України.
Суд констатує відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару.
Таким чином, оскільки відповідачем було порушено взяті на себе за договором купівлі - продажу зобов'язання поставити товар, позивач має право вимагати від відповідача повернення грошових коштів у розмірі 12100,00 грн, які перераховані позивачем відповідачеві згідно платіжної інструкції № 93 від 02.12.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єрьоменко Наталя Єдуардівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Савро Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн 00коп отриманих коштів попередньої оплати та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян