61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
15.04.2024р. Справа №905/55/24 (905/1201/23)
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»
про стягнення 16 747 685,91 грн.
За участі представників сторін (в режимі відеоконференції):
від позивача: Будник К.А.
від відповідача: Середа В.В.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про повернення в натурі безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 506283,19 куб.м.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскільки у зв'язку з невиконанням ТОВ «ДТЕК Східенерго» умов п. 11 Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 19.10.2018 №867, як це визначено договорами постачання природного газу, укладеними 30.09.2019 між позивачем та відповідачем, у період з 01.04.2020 по 04.04.2020 отримання ТОВ «ДТЕК Східенерго» природного газу на підставі договорів ПСО не здійснювалось, тому у цей період природний газ набутий ТОВ «ДТЕК Східенерго» без достатньої правової підстави.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.09.2023 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 11.10.2023.
28.09.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву до 27.10.2023, оскільки відповідач залучив адвоката для надання правової допомоги 27.09.2023 і необхідний додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, відокремлений підрозділ «Луганська теплова електрична станція «ТОВ «ДТЕК Східенерго» знаходить на окупованій території, що ускладнює збирання доказів та отримання необхідної інформації по справі.
05.10.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про направлення позову з додатками на його електронну адресу, оскільки більшість надісланих позивачем документів є нечитабельними.
06.10.2023 судом було здійснення направлення копії позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача: panovdi@dtek.com.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2023 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 27.10.2023; відкладено підготовче засідання у справі на 08.11.2023.
26.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.11.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій зазначає, що відповідачем було набуто природний газ з ресурсу НАК «Нафтогаз України» без згоди останнього. Згідно висновків Верховного суду, що викладені у постанові №906/567/18 від 29.05.2019, природний газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. Верховний суд визнав обґрунтованим саме відшкодування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, оскільки природний газ не може бути повернутий в натурі. Таким чином, відповідач має відшкодувати позивачу вартість спожитого природного газу у розмірі 16747685,91 грн.
02.11.2023 на поштову адресу суду від позивача також надійшла відповідь на відзив.
Судове засідання, призначене на 08.11.2023, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.11.2023 повідомлено сторін, що підготовче засідання відбудеться 29.11.2023.
13.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про зміну предмету позову.
27.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.11.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, подану 02.11.2023; відкладено підготовче засідання у справі на 13.12.2023; запропоновано відповідачу у строк до 12.12.2023 надати суду письмові пояснення/заперечення (відзив) по суті спору з урахуванням заяви про зміну предмету спору.
06.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у якому зазначає, що оскільки 04.04.2020 позивача включено до Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС, твердження, що останній всупереч ст. 1212 Цивільного кодексу України набув природній газ за 04.04.2020 без достатньої правової підстави є безпідставним. Також відповідач зазначає, що вартість нібито безпідставно набутого майна відповідачем зазначена в позовній заяві не відповідає вартості середнього рівня цін на природний газ за вересень-грудень 2023 року.
Крім того, у зв'язку із відсутністю порушень зі сторони відповідача умов Договорів ПСО та вимогам законодавства України, що підтверджено рішенням суду, спожитий відповідачем природній газ за спірний період не може вважатися набутим без достатніх правових підстав.
Відповідач наголошує, що позивачем неналежним чином було здійснено повідомлення про припинення газопостачання, таким чином, у відповідача з вини самого позивача були відсутні правові підстави для самостійного припинення споживання природного газу. Також за усталеною правовою позицією договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що акт врегулювання щодобових небалансів за квітень 2020, складений ТОВ «Оператор ГТС», не підтверджує обсяги відбору природного газу відповідачем у період 01.04.2020-04.04.2020, а лише вказує на обсяг небалансу за квітень 2020.
12.12.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у якій зазначає, що відповідачем не спростовано, що у спірний період товариством було порушено строки оплати за договорами, тобто не було дотримано умови п. 11 Положення №867, а тому згідно п.п. 3.2-3.4 Договорів ПСО у період з 01.04.2020 по 04.04.2020 природний газ на підставі Договорів ПСО не постачався, а отже є набутим без достатньої правової підстави. Крім того, відповідач був обізнаний про порушення строків оплати за договором, а тому згідно умов Договорів ПСО у нього виник обов'язок самостійно припинити споживання природного газу незалежно від заходів припинення газопостачання позивачем. Також позивач зазначає, що споживання природного газу відповідачем підтверджується як алокаціями та відомостями з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи так і безпосередньо листом самого оператора від 20.04.2023.
У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.01.2024; встановлено строк відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив до 29.12.2023.
25.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у яких зазначає, що з огляду на Розпорядження №921-р та Договори ПСО споживання природного газу Луганською ТЕС у спірний період відповідає положенням чинного законодавства і не може вважатися несанкціонованим.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2024.
У судовому засіданні 31.01.2024 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 21.02.2024.
01.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло вступне слово, викладене письмово.
13.02.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, до яких додано лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-21-4867 від 26.04.2021.
21.02.2024 через систему «Електронний суд», а також на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про передачу справи №905/1201/23 для розгляду в межах справи №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 (суддя Хабарова М.В.) вирішено справу №905/1201/23 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення 16747685,91 грн передати за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 18.03.2024 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.03.2024, справа №905/1201/23 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.03.2024 суддя Зекунов Е.В. прийняв до провадження справу №905/55/24 (№905/1201/23), розпочати справу зі стадії розгляду по суті з початку; розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 15.04.2024 року об 11:00 год. зал судового засідання № 412.
У судове засідання 15.04.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 15.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
30.09.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (відповідач, споживач) були укладені Договори постачання природного газу №6172/1920-БО-20, №6170/1920-ТЕ-20, №6171/1920-КП-20 та №6173/1920-ЕЕ-20, відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов'язувався поставити споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах, визначених вказаними Договорами.
У п. 2.1 Договорів сторонами було погоджено обсяг (об'єм) природного газу, зокрема:
- Договір №6170/1920-ТЕ-20: лютий 2020 - 1212,45 тис. куб. м.; березень 2020 - 1024,34 тис. куб. м.; квітень 2020 - 15 тис. куб. м. (в редакції додаткової угоди від 06.04.2020);
- Договір №6171/1920-КП-20: лютий 2020 - 1510,97 тис. куб. м.; березень 2020 - 1 273,96 тис. куб. м.; квітень 2020 - 123,22 тис. куб. м.;
- Договір №6172/1920-БО-20: лютий 2020 - 2,03 тис. куб. м.; березень 2020 - 2,04 тис. куб. м.; квітень 2020 - 3,0 тис. куб. м. (в редакції додаткової угоди від 06.04.2020);
- Договір №6173/1920-ЕЕ-20: люти й - 29547 тис. куб. м.; березень - 31572 тис. куб. м.; квітень - 1075,5 тис. куб. м. (в редакції додаткової угоди від 06.04.2020).
Підписанням вказаних Договорів споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем п. 3.3 Договорів (п. 2.3 Договорів).
Постачання газу за цими Договорами здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС (п. 3.2 Договорів).
Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за Договорами здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п. 11 Положення та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3 Договорів).
Якщо споживач порушив умови п. 11 Положення, постачальник припиняє постачання газу шляхом виключення споживача з Реєстру без погодження із споживачем. При цьому постачальник надає оператору ГТС повідомлення про виключення споживача з Реєстру, копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в п. 12 Договорів. Включення споживача до Реєстру відбувається після усунення споживачем фактів, зазначених в повідомленні, виключно в робочі дні, про що постачальник інформує споживача електронною поштою. При цьому додаткова згода споживача на включення до Реєстру не потребується (п. 3.4 Договорів).
Договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діють в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договорів).
Листом від 23.01.2020 позивач повідомив відповідача про про відсутність правових підстав для подальшого його включення до Реєстру, а також про необхідність самостійно припинити споживання газу з 01.02.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211», яка набрала чинності 04.04.2020, на період встановлення карантину Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов'язано на умовах та у порядку, передбачених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 №867, здійснювати постачання природного газу виробникам теплової та електричної енергії незалежно від стану виконання умов щодо розрахунків, передбачених пунктом 11 зазначеного Положення, за умови наявності укладених належним чином договорів постачання природного газу з такими виробниками теплової та електричної енергії.
Як зазначає позивач, 04.04.2020 відповідача включено до Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС і позивач був постачальником природного газу для відповідача з 05.04.2020 по 30.04.2020 включно.
Таким чином, за твердженням позивача, відповідач у період 01.04.2020-04.04.2020 споживав природний газ з ресурсів позивача без правової підстави, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, зобов'язано Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в Реєстрі споживачів постачальника у лютому, березні 2020 року та з 01.04.2020 по 04.04.2020.
Як встановлено у вказаному рішенні, пунктами 1, 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 №921-р «Деякі питання опалювального періоду 2019/20 року» (далі - Розпорядження № 921-р) зобов'язано Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж забезпечити протягом опалювального періоду 2019/20 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах; операторам газорозподільних мереж заборонено відключення та обмеження енергопостачання об'єктів теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від системи розподілу газу в опалювальний період 2019/20 року нижче технологічного мінімуму споживання природного газу.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Пунктом 11 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (далі - Положення № 867 в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання) виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018 по 1 травня 2020 придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК «Нафтогаз України» у разі виконання таких умов:
1) укладення виробником теплової енергії договору постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України» відповідно до законодавства;
2) виконання виробником, на якого станом на 30 вересня 2015 поширювалася дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання» або якому надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс або індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії, що використовувалися виробником теплової енергії, на якого станом на 30 вересня 2015 поширювалася дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», обов'язку щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
3) виконання виробником теплової енергії, що також придбаває природний газ, у тому числі для виробництва електричної енергії, установлених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 №670 «Про порядок розрахунків за спожитий природний газ виробниками електричної енергії, які використовують природний газ для її виробництва» вимог щодо проведення розрахунків з використанням механізму розподілу коштів, що надходять за відпущену електричну енергію на рахунки із спеціальним режимом використання.
Крім того, виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов:
- досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та неперерахованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256, за усіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 1 грудня 2018 до 1 квітня 2019 - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 до 1 квітня 2019 - не нижче 60 відсотків); або
- укладення з НАК «Нафтогаз України» договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або
- подання виробником теплової енергії до НАК «Нафтогаз України» погодженого НАК «Нафтогаз України» та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 щодо всіх договорів з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК «Нафтогаз України», та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядку розрахунків, установленого між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
Пунктом 3 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 (далі - Правила постачання природного газу в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до п. 5 Правил постачання природного газу постачальник із спеціальними обов'язками - це суб'єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу; Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Згідно з п. 13 Розділу ІІ Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.
Відповідно до пункту 1 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687 (далі - Порядок припинення (обмеження) газопостачання в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання), цей Порядок визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань (далі - відповідний графік), а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць (далі - ліміт природного газу), який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку припинення (обмеження) газопостачання газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам. Газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Пунктом 6 Порядку припинення (обмеження) газопостачання передбачено, що споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (далі - уповноважене підприємство), про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п'ять діб. З цією метою уповноважене підприємство надсилає споживачеві повідомлення (за встановленою Міненерговугіллям формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання, і водночас про це інформує відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а також територіальні органи Держжитлокомунінспекції.
Відповідно до частин 1, 2 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів. Обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу.
Пунктом 3 Положення №867 на НАК «Нафтогаз України» покладено спеціальний обов'язок постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме: виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).
Згідно з п. 2 глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс газотранспортної системи в редакції станом на дату укладення Договорів постачання), з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу даним споживачем.
Пунктом 3 глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов'язками, на якого в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов'язками Реєстр закріплених за ними споживачів. У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов'язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов'язками. У разі якщо постачальник із спеціальними обов'язками з причин заборгованості споживача (неналежних розрахунків) хоче відмовитись від фізичного постачання природного газу такому споживачу в певному періоді постачання, він повинен ініціювати заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу відповідно до Правил постачання природного газу.
У рішенні №910/1403/20 суд дійшов висновку, що оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України №921-р на НАК «Нафтогаз України» було покладено обов'язок щодо безперебійного постачання природного газу ТОВ «ДТЕК Східенерго» як виробнику теплової енергії протягом опалювального періоду 2019/20 року, відтак його невключення до Реєстру споживачів постачальника в опалювальний період є протиправним.
При цьому, Розпорядження №921-р не містить положень щодо можливості припинення постачання природного газу відповідачем у зв'язку з несплатою вартості поставленого позивачу природного газу.
Наявність заборгованості у ТОВ «ДТЕК Східенерго» з оплати вартості поставленого НАК «Нафтогаз України» природного газу за Договорами постачання, за висновком суду у справі №910/1403/20, може бути предметом окремого позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у листі №ТОВВИХ-21-4867 від 26.04.2021, воно готове надати можливість НАК «Нафтогаз України» виконати рішення Господарського суду м. Києва №910/1403/20 від 18.11.2020 щодо здійснення реєстрації ТОВ «ДТЕК Східенерго» в Реєстрі споживачів постачальника - НАК «Нафтогаз України» у лютому, березні 2020 та з 01.04.2020 по 04.04.2020. Відносно здійснення реєстрації ТОВ «ДТЕК Східенерго» в Реєстрі споживачів постачальника - НАК «Нафтогаз України» з 01.04.2020 по 04.04.2020, слід зазначити, що така реєстрація здійснена на інформаційній платформі.
Таким чином, суд зазначає, що включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника з 01.04.2020 по 04.04.2020 свідчить про те, що він є санкціонованим споживачем природного газу в межах, передбачених Договорами постачання обсягів природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як відшкодування збитків.
Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Наведені висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна - природного газу, за період 01.04.2020-04.04.2020 у розмірі 16747685,91 грн.
Велика Палата Верховного Суду зазначає про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов'язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.
Суд, врахувавши рішення №910/1403/20 від 18.11.2020, встановив, що у період 01.04.2020-04.04.2020 відповідач спожив природний газ з ресурсів позивача на підставі Договорів постачання, які діяли в той період. Отже, твердження позивача, що природний газ набутий без достатньої правової підстави є хибним, а тому, позивач повинен звертатися з позовом до суду про стягнення заборгованості за Договорами постачання (якщо така заборгованість існувала).
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 15.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2024.
Суддя Е.В. Зекунов