Справа № 751/1103/24 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г.
Провадження № 33/4823/344/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
18 квітня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Бредюка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з даних протоколу - військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , мол. сержант, командир відділення, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановив суд, 29 січня 2024 року, о 11 год. 19 хв., в м. Чернігові по вул. Громадська, 47, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA B-SERIE 2,54WD», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Бредюк О.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння була порушена, оскільки він не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, за результатами якого не встановлено ознак сп'яніння, тверезий.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №708105 від 29.01.2024 року, ОСОБА_1 29 січня 2024 року, об 11 год. 31 хв., в м. Чернігів по вул. Громадській, 47, керував транспортним засобом «MAZDA B-SERIE 2,54WD», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В поясненнях вказав, що «не має часу для проходження медичного огляду», протокол про адміністративне правопорушення підписав (а.с.3).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.5), працівниками поліції, за порушення Правил дорожнього руху, був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . У подальшому, при спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у нього явні ознаки наркотичного сп'яніння і йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм можливого виявлення стану наркотичного сп'яніння в разі проходження відповідного огляду на стан сп'яніння саме - у закладі охорони здоров'я, і зумовило таку його поведінку.
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданому до нього відеоматеріалу вбачається (а.с.3,5), що працівниками поліції були озвучені ОСОБА_1 та занесені до протоколу ті ознаки наркотичного сп'яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було.
Апеляційний суд не може взяти до уваги виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 96 від 29.01.2024 року, за результатами якої у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, з огляду на те, що даний результат було отримано останнім на підставі його самозвернення, без присутності поліцейських та враховуючи, що відносно ОСОБА_1 було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач