17 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17892/23
Провадження № 22-ц/4820/872/24
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/17892/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
В липні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2021 року у розмірі 57035 грн 51 коп, яка виникла станом на 14 червня 2023 року та складається із: заборгованості за тілом кредитом - 46427 грн 73 коп; заборгованості за простроченими відсотками - 10607 грн 78 коп.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 07 липня 2021 року з метою отримання банківських послуг, а саме - отримання кредиту, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг. При підписанні заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Позивач зазначав, що підписана ОСОБА_1 . Заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, підтверджує той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
На підставі підписаної заяви ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок, для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом.
Свої зобов'язання банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по договору б/н від 07 липня 2021 року, яка утворилася станом на 14 червня 2023 року в розмірі 34319 грн, а також стягнуто 1615 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити вказані позовні вимоги у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Банк посилається на те, що відмовляючи у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підписаній відповідачем 07 липня 2021 року, зазначено усі істотні умови кредитування, зокрема, тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредитного ліміту, строк кредитування, мета отримання кредитних коштів, спосіб і строк надання кредиту, процентна ставка в розмірі 42% річних для карти «Універсальна» та 40,8% для карт «Універсальна Gold», загальні витрати по кредиту та орієнтовна загальна варість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, та інша інформація щодо кредитування. Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач добровільно погодився на такі умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов'язання. При зверненні до суду було надано довідку на підтвердження отримання відповідачем 07 липня 2021 року картки «Універсальна» № 5457082271878568, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, згідно якої збільшений кредитний ліміт становив 45000 грн і який було зменшено до 0,00 грн. Крім того, розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджено наданим розрахунком та випискою по рахунку з яких вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично вносив кошти на погашення заборгованості, однак через неналежне виконання взятих на зобов'язань, станом на 14 червня 2023 року має заборгованість за тілом кредитом - 46427 грн 73 коп та простроченими відсотками - 10607 грн 78 коп, розмір яких нараховано згідно погодженої відсоткової ставки 3,5% або 42 % річних.
Тому, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що банком не надано належних доказів на підтвердження погодження умов кредитування щодо сплати відсотків, а відтак безпідставно відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення 10607 грн 78 коп прострочених відсотків.
Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення в частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідача та перевіривши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення в частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками, суд першої інстанції, керуючись правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, виходив з того, що у заяві позичальника від 07 липня 2021 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг процентна ставка сторонами не визначена, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем Правила та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено,що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 указаного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 12, 18ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так судом встановлено, що 07 липня 2021 року за допомогою спеціально призначеного пера - стилуса на електронному сенсорному пристрої ОСОБА_2 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Так, в п. 3 вказаної Заяви вбачається, що сторони погодили умови угоди про використання простого електронного підпису, де банк та клієнт узгодили при наданні банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч. але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між сторонами Кредитних договорів та будь-яких інших правочинів з використанням простого електронного підпису.
Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: ОТР-пароль, QR-код, Кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операцій з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
Сторони визнають правочин у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. Сторони узгодили, що банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.5 ч.3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;
Отже, сторони узгодили те, що підписання Заяви буде в електронному вигляді, в даному випадку заява про приєднання до Умов та правил була підписана відповідачем за допомогою спеціально призначеного пера - стилуса на електронному сенсорному пристрої у відділенні Банку, тобто, підписуючи в електронному вигляді дану заяву, відповідач погодився зі всіма умовами та правилами кредитного договору, сторонами погоджена умови кредитування, розмір відсотків за користування кредитними коштами, проте суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, вказавши на відсутність підпису в Умовах відповідача, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає нормам матеріального права та підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні стягнення відсотків у розмірі 6610,72 грн., оскільки надані розрахунки заборгованості за відсотками відповідають обставинам справи та наданим доказам.
З матеріалів справи вбачається, що заперечення щодо підписання відповідачем даної Заяви від останнього до суду першої інстанції не надходили. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд вказаної апеляційної скарги, копію апеляційної скраги отримав засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, до суду апеляційної інстанції будь-які заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
За таких обстав, апеляційний суд вважає, що підписавши за допомогою спеціально призначеного пера - стилуса на електронному сенсорному пристрої Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_1 07 липня 2021 року погодився зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пеню, розміром відсотків за користування кредитними коштами і такі умови договору погоджені обома сторонами, отже між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір.
Судом також встановлено, що в цей же день відповідачу було видано кредитну картку № НОМЕР_1 «Універсальна», строком дії до 07/25 та 30 листопада 2021 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 30000 грн. За умовами договору сторонами було погоджено відсотки за користування кредитними коштами по картці «Універсальна» в розмірі 42%.
Кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та періодично погашаючи кредит.
Однак, через неповне та несвоєчасне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання виникла заборгованість, яка, за розрахунком Банку, доданим до позову, станом на 14 червня 2023 року становить - 46427 грн. 73 коп. за тілом кредитом та 10607 грн 78 коп. - за нарахованими відсотками (розмір відсотків 42%), а всього 57035 грн.51 коп.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за відсоткамми надав також розрахунок кредитної заборгованості за договором від 14 червня 2023 року та виписку за договором №б/н за період з 07 липня 2021 року по 19 червня 2023 року.
Отже, за матеріалами справи встановлено, що 07 липня 2021 року між сторонами був укладений кредитний договір. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за вказаним довором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, тому позов АТ КБ «ПриватБанк» слід було задовільнимти в повному обсязі.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2021 року у розмірі 57035 грн 51 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредитом - 46427 грн 73 коп; заборгованості за простроченими відсотками - 10607 грн 78 коп.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплаченим ним судовий збів за подання позовної заяви - 2684 грн. та апеляційної скарги - 4026 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПУО 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2021 року у розмірі 57035 грн 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПУО 14360570) 6710 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2024 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова