18.04.24
22-ц/812/620/24
Справа № 490/1321/24 Головуючий у 1-й інстанції Чаричанський П. О.
Провадження № 22ц/812/620/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
18 квітня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Локтіонової О. В., Серебрякової Т. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
«Миколаївська електропостачальна компанія»
на ухвалу судді Центрального районного суду Миколаївської області Чаричанського П. О., постановлену 27 лютого 2024 року у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням її повного тексту, по справі
за заявою
ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості
з ОСОБА_1 ,
22 лютого 2024 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2022 року по грудень 2023 року включно у розмірі 8 484 грн 36 коп.
Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 лютого 2024 року у видачі судового наказу ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відмовлено.
Постановлюючи ухвалу, суддя виходив з того, що заявником не виконано вимог частини 1 статті 177 ЦПК України, а саме не надано доказ надсилання боржниці копії заяви.
В апеляційній скарзі заявник ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» просить скасувати ухвалу судді про відмову у видачі судового наказу, що перешкоджає подальшому провадженню та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судовий наказ, як особлива форма судового рішення, підлягає розгляду та видачі, або скасуванню у відповідності до положень, визначені у статтях 160 - 173 ЦПК України. Самі вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені у статті 163 ЦПК України. Зокрема, щодо подачі заявником заяви про видачу судового наказу в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд», за якими не передбачено обов'язку заявника долучати до такої заяви докази її надсилання іншим учасникам справи.
Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 25 та 27 березня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суддя керувався положеннями частини 1 статті 177 ЦПК України щодо зобов'язання заявника надати докази направлення копії заяви з доданими до неї матеріалами боржнику
Однак з такими висновками судді погодитись не можна, так як вони не відповідають нормам процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» через систему «Електронний суд» звернулося до Центрального районного суду міста Миколаєва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 8 484 грн 36коп.
До заяви додало: витяг з територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні від 21 лютого 2024 року; загальну картку ОСОБА_1 ; довідку про спожиту та оплачену послугу електропостачання від 19 січня 2024 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг із Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»; витяг з особового рахунку ОСОБА_1 ; докази сплати судового збору (а.с.6-18).
Статтею 19 ЦПК України регламентовано, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Правилами статті 163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, частиною третьою цієї статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, вказаною нормою закону на заявника, який подав заяву про видачу судового наказу, не покладено обов'язку надання доказів направлення боржнику копії такої заяви через систему «Електронний суд» або в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку.
Натомість у частині 2 статті 169 ЦПК України передбачено обов'язок суду після видачі судового наказу одночасно з копією судового наказу надіслати боржникові копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Суддя суду першої інстанції не звернув уваги на ці обставини і всупереч вимогам вищевказаних процесуальних норм безпідставно відмовив ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» у видачі судового наказу.
За такого висновок судді про те, що на заяву про видачу судового наказу розповсюджуються вимоги щодо подання позовної заяви, передбачені у частині 1 статті 177 ЦПК України, є хибними.
Частина 1 статті 177 ЦПК України регламентує, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частини 5-7 статті 43 ЦПК України передбачають, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 174 ЦПК України).
Зазначені норми законодавства зобов'язують тільки у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, надавати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Отже питання надсилання боржнику копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами нормами цивільного процесуального законодавства покладено безпосередньо на суд.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала судді Центрального районного суду міста Миколаєва постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» - задовольнити.
Ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 лютого 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді О. В. Локтіонова
Т. В. Серебрякова