Справа № 456/5394/23 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.
Провадження № 22-ц/811/346/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
18 березня 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року в справі за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в жовтні 2023 року акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з останньої на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 38 033 грн. 49 коп., а також судові витрати у справі в розмірі 2 684 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказували, що 23 серпня 2018 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з АТ «АЛЬФА-БАНК» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630996836. Відповідно до умов такого кредитного договору, вказаний банк зобов?язувався надати відповідачці ОСОБА_1 як позичальниці кредит, а та, у свою чергу, зобов'язувалася в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені таким договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальницею його умов, остання зобов?язана достроково виконати всі боргові зобов?язання перед АТ «АЛЬФА-БАНК» протягом 30 календарних днів з дня отримання від вказаного банку інформації. АТ «АЛЬФА-БАНК» належним чином виконав свій обов?язок щодо надання відповідачці ОСОБА_1 як позичальниці кредиту. Проте відповідачка ОСОБА_1 як позичальниця, своїх зобов?язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 22 січня 2023 року заборгованість за кредитним договором становить 38 033 грн 49 коп. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача АТ «СЕНС БАНК» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року позовні вимоги акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Вирішено:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 38 033 грн 49 коп. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 2 684 грн 00 коп. судових витрат у справі.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в січні 2024 року апеляційну скаргу, яка підписана адвокатом Усенко Антоном Володимировичем, в якій міститься прохання скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника, суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, встановив обставини, які є недоведеними, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Зазначає, що із Паспорту споживчого кредитування убачається, що строк кредитування визначено 12 місяців, загальна вартість кредиту 10 785 грн. Строк кредитування за спірним кредитним договором закінчився 23 серпня 2019 року. Відсотки нараховані після спливу строку кредитування за спірним кредитним договором. З огляду на закінчення строку кредитування, нарахування позивачем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування не відповідає положенням закону. Крім того, судом першої інстанції не була надана належна оцінка розрахунку заборгованості за кредитним договором та наданій виписці по рахунку.
Крім того, відповідач частково повертав отримані кошти, а банком, в свою чергу, списувались кошти як проценти за овердрафт, проценти за користування кредитом (як за покупки, так і готівкові операції), сплата комісії за обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою смс-інформування, проте, кредитним договором не узгоджені умови щодо списання коштів за смс - інформування, списання процентів за овердрафт та інші, умовами договору від 23 серпня 2018 року сторони погодили лише процентну ставку за користування кредитним коштами у розмірі 35,99 % річних та обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості.
На думку заявника, АТ «СЕНС БАНК», не надано суду належних та допустимих доказів оформлення та укладання між сторонами кредитного договору 23 серпня 2018 року з досягненням сторонами згоди в належній формі з усіх істотних умов, отримання кредитної картки, тощо, які б свідчили про волевиявлення відповідача укласти кредитний договір та отримати, відповідно, кредитні кошти. Докази, що відповідають вимогам статей 76-80 ЦПК України, не були надані.
Надані банком докази об'єктивно не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, тому, в позові слід відмовити та скасувати рішення у зв'язку із недоведеності заявлених банком вимог.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 21-22.08.2018 уклала/підписала з АТ «АЛЬФА-БАНК»: оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630996836; заяву на відкриття поточних рахунків в АТ «АЛЬФА-БАНК» та картку із зразками підписів; анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «АЛЬФА-БАНК» та паспорт споживчого кредиту (копії містяться у справі а. с. 4-6).
Відповідно до витягу з державного реєстру банків, сформованого 02 грудня 2022 року (копія міститься у справі, а. с. 22), АТ «АЛЬФА-БАНК» 01 грудня 2022 року змінило своє найменування на АТ «СЕНС БАНК».
Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 28 лютого 2023 року у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем АТ «СЕНС БАНК» утворилась заборгованість, й така становить 38 033 грн. 49 коп. (міститься у справі, а. с. 8).
В свою чергу користування банківськими послугами відповідачкою ОСОБА_1 стверджується випискою по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard, таке користування відбувалося у період з 23 серпня 2018 року по 28 лютого 2023 року (міститься у справі, а. с. 9-16).
Відтак, позивач АТ «СЕНС БАНК» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредит у встановленому договорі про надання банківських послуг розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак відповідачка ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим допустила спірну заборгованість.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524 - 526, 533 - 535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частипна перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Положеннями частини другої статті 258 ЦК України унормовано, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
30 березня 2020 року прийнято Закон України № 540-IX, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 … цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, строк позовної давності в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, продовжено на строк дії карантину.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.09.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 679/1136/21 та номеру провадження 61-5238св22 дійшов висновку, що пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, навіть коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Між тим, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні на усій її території введено воєнний стан Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24 лютого 2022 року, який неоднократно продовжувався та діє по сьогодні.
З матеріалів справи убачається, що згідно розділу III «Умови надання Кредитної лінії» Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідачу ОСОБА_1 встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн, процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою встановлено у розмірі 35,99 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Суму кредиту, що буде доступна відповідачу в будь - який час протягом строку дії Кредитної лінії та Угоди у межах ліміту Кредитної лінії, вказаного в цій оферті на укладання Угоди (Оферти), відповідач просила повідомити в порядку, визначеному договором. Зобов'язання банку щодо надання кредиту є відкличними та без ризиковими.
Згідно розділу IV «Умови сплати платежів, визначених Угодою/Договором Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, запропоновано встановити обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Дату сплати запропоновано визначити відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення кредиту запропоновано здійснювати відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості запропоновано навести в Тарифах, які є невід'ємною частиною договору. Запропоновано банку щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами договору.
Відповідач ОСОБА_1 із змістом та умовами Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ознайомилась, що підтверджується її підписом на вищевказаному документі.
Розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи, стверджується, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 630996836 станом на 28 лютого 2023 року становить 38 033 грн 49 коп, з яких: 15 427 грн 42 коп - заборгованість за тілом кредиту; 20 920 грн 57 коп - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 23 грн 40 коп - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 1 662 грн 10 коп - заборгованість за простроченими відсоткам за користування кредитом.
Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що акціонерне товариство «СЕНС БАНК» виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту у визначеному сторонами розмірі, якими відповідач користувалась. А відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правовідносини між банком та позичальники були реальними і носили системний характер протягом кількох років, що підтверджується не спростовано відповідачем у справі.
Водночас, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, а саме неповернення ним позивачу отриманої суми кредитних коштів, підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, з якого вбачається наявність у ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 38 033 грн 49 коп. При цьому доказів повернення отриманих і використаних позичальником сум відповідачем, в порушення вимог статті 81 ЦПК України, суду не надано.
Таким чином, встановивши, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв'язку з чим договір про надання банківських послуг АТ «СЕНС БАНК», який до 01 грудня 2022 року найменувався як АТ «АЛЬФА-БАНК», від 23 серпня 2018 року, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання його сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов'язань за цим договором, допущену заборгованість нею у встановленому порядку не погашено, місцевий суд дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищенаведеним.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич