Справа № 947/10683/24
Провадження № 1-кп/947/825/24
11.04.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023163470000659 від 02.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,-
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12023163470000659 від 02.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.
На етапі досудового рсзслідування означеного кримінального провадження, 27.03.2024 ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, термін дії якого спливає.
До початку підготовчого судового засідання прокурором до канцелярії суду було скеровано клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, прокурор вказує на те, що ОСОБА_6 , без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вдатися до спроб: переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, впливу на потерпілих, свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України і не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримала, просила його задовльнити. На запитання суду відповіла, що після обрання Малиновським районним судом м.Одеси, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням певних обов'язків, останній не допускав порушення покладених обов'язків та не порушував обраний запобіжний захід. Між тим повідомила, що сторона обвинувачення не погоджується з рішенням суду, щодо обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , долучивши письмові заперечення, зауважила, що клопотання прокурора є необгрунтованим, ризики, на існування яких посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені, з огляду на наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного та сумлінну процесуальну поведінку. Крім того, захисник зауважила, що відносно її підзахисного наразі діє запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком до 13.04.2024, а тому клопотання прокурора саме про застосування запобіжного зхаоду у вигляді тримання під вартою - задоволенню не підлягає, в той час як сторона обвинувачення повинна була звертатися із клопотанням про продовження покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Просила врахувати письмові заперечення з додатками, які підтверджують соціальні зв'язки підзахисного та відмовити прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, письмові заперечення з додатками, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, судом було встановлено, що наразі відносно обвинуваченого ОСОБА_6 діє запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно з частиною 8 ст. 182 КПК України, передбачено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Водночас, прокурором не було наведено жодної обставини, яка б могла вказувати на порушення обвинуваченим ОСОБА_6 вищезазначених приписів кримінального процесуального кодексу та відповідно можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України, що безпосередньо передбачено ч. 10 ст. 182 КПК України.
При цьому, прокурор, незважаючи на те, що кримінальним процесуальним кодексом України процедура застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час діючого запобіжного заходу у вигляді застави - не передбачена, наразі звертається саме із клопотанням про застосування такого запобіжного заходу.
Крім того, суд не може залишити поза увагою заперечення захисника у тому числі в частині сумлінності процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки знову ж таки в судовому засіданні не було надано доказів, що останній порушував покладені на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд приходить до переконання, що прокурором не доведено, що зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також відсутні дані про те, що обвинувачений ОСОБА_6 дійсно порушив покладені на нього обов'язки, в рамках дії запобіжного заходу у вигляді застави.
За викладених обставин клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 177, 182, 183 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1