Дата документу 17.04.2024
Справа № 501/1094/24
2/501/927/24
17 квітня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючої судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача ОСОБА_2
третя особа приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Бурлаченко І.К.
предмет та підстави позову: про визнання права власності на спадкове майно
ухвалив рішення про наступне та:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 21.03.2024 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (третя особа: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Бурлаченко І.К.) про визнання права власності на спадкове майно, згідно якого просить суд:
- визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 57/100 частки кім. 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- припинити право власності за ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 на 57/200 частки кім.61, загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення державного реєстратора Лещенко Ю.О., Реєстраційна служба Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області за номером 13925064 від 20.06.2014 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 №6357900 на 57/200 частки кім. 61 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,40 кв.м, що розташована в буд. АДРЕСА_2 , скасувати відкриття розділу 408889451108.
Позов обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .
На день смерті спадкодавця залишилось спадкове майно у вигляді: 57/200 частки кім. 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована в буд. АДРЕСА_1 , яка належала покійному на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07.11.2013 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 24341353 від 16.07.2014, а також 57/200 частки кім. 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4, що розташована в будинку АДРЕСА_1 , яка прийнята ОСОБА_3 після смерті брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прийняв спадщину, після смерті дружини - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дана частка належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 02.02.2001, зареєстрованого в реєстрі 1112.
На день смерті спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , всього належало 57/100 частки кім. 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті спадкодавець заповіт не залишив. Спадкоємцями першої черги є позивач, ОСОБА_1 , як дружина спадкодавця та син спадкодавця - ОСОБА_2 .
Для оформлення спадкових прав за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернулась до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської обл., ОСОБА_6 , яка надала її роз'яснення про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 57/100 частки кім. АДРЕСА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо у в'язку з тим, що є розбіжності в правовстановлюючих документах та у реєстрації права власності, а саме згідно договору посвідченого Стрижак З.І. приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу 02.02.2001 за реєстровим номером 1112, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 купили в рівних частках кв. за АДРЕСА_3 . Згідно рішення Іллічівського міського суду Одеської обл., від 07.11.2013 за ОСОБА_3 було визнано право власності на 57/200 частки кв. за АДРЕСА_4 , і зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №24341353, сформованим 16.07.2014 Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській обл., як кім. №61, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, як на 57/200 часток кім. АДРЕСА_4 відкрито окремий розділ у державному реєстрі речових прав, а фактична адреса 57/200 часток кім. №61,62, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з чим рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власності на спадкове майно 57/100 часток кім. АДРЕСА_3 , припинити право власності на 57/200 кімнати №61, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована за ОСОБА_3 та скасувати запис про право власності за №6357900 у державному реєстрі права.
З метою захисту свого спадкового майнового права позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання у якому свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглядати справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Третя особа в засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 21.03.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.52).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду від 27.03.2023 відкрито провадження у справі (а.с.57-58).
Ухвалою Іллічівського міського суду від 27.03.2023 витребувано докази у справі (а.с.60-61).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 07.12.2023 (а.с.8 ).
Спадкоємцями першої черги є дружина - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 28.04.1972 та син - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 11.05.1973 (а.с.42, 43).
Спадкодавець ОСОБА_3 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , де з ним була зареєстрована ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради про задекларованих/зареєстрованих у житловому будинку №339 від 22.01.2024 (а.с.9).
Спадкоємцю на день смерті належало 57/200 частки кім. 61, загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована в буд. АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07.11.2013 року (а.с.10-11).
Відповідно до договору купівлі - продажу від 02.02.2001, зареєстрованого в реєстрі 1112 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , купили в рівних частках кв. АДРЕСА_3 , загальною площею 29.4 кв.м. (а.с.14-15).
Згідно довідок КП «Бюро технічної інвентаризації» Чорноморської міської ради Одеського р-ну Одеської обл. від 20.09.2023 №1079, 20.09.2023 №1078 (а.с.17, 18), технічними паспортами на кв. АДРЕСА_6 від 13.05.2004, 12.10.2010, 01.12.2023 (а.с.19-21, 22-24, 25-28), витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 01.12.2023, частка вищевказаної кім. №61 має номер кім. 61,62, а згідно вимог ДБН В.2.2.-2005 зі змінами «Термін та визначення понять термін «квартира» змінено на термін «кімната» (а.с.29-32).
Крім того, ОСОБА_3 було прийнято у спадщину 57/200 частки кім. АДРЕСА_7 , після смерті брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після дружини - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка належала останній на підставі договору купівлі - продажу від 02.02.2001, зареєстрованого в реєстрі 1112, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 71930388 (а.с.14).
Згідно листа приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Бурлаченко І.К., видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 57/100 частки кім. АДРЕСА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо в зв'язку з тим, що є розбіжності в правовстановлюючих документах та у реєстрації права власності (а.с.36).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24341353 від 16.07.2014 за ОСОБА_3 зареєстровано держаним реєстратором Лещенко Ю.О. 57/200 частки об'єкту нерухомого майна: кім. АДРЕСА_8 (а.с.12-13).
Отже, на день смерті загалом спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 належало 57/100 частки кім. АДРЕСА_9 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Спадщина відкрилася в день смерті спадкодавця, ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до ст.1220 ЦК України.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, яка в свою чергу, закріплює черговість спадкоємців за законом.
ОСОБА_1 , як дружина спадкодавця відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги і своєчасно прийняла спадщину.
Відповідно до ст.67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Порядок оформлення права на спадщину встановлений главою 89 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами та являє собою визначену законодавством сукупність функцій, притаманну юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.
Верховний Суд у постанові від 09 квітня 2020 року по справі №2-887/11врахував, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі №210/1609/15-ц (провадження №61-40313св18) вказано, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Так, відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
Як передбачено підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В силу п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Виходячи із змісту ст.392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Крім того, суд зважає і на те, що у відповідності до п.3.1 роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового стоку для прийняття спадщини.
Відповідно до п.9 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
Частиною першою статті 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Відповідно до статей 1268, 1296 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.
Інший спадкоємець першої черги відповідач по справі ОСОБА_2 на спадщину не претендує, позов визнав у повному обсязі, про що надав до суду відповідну заяву. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкоємця.
Із досліджених доказів судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02.02.2001, зареєстрованого в реєстрі 1112, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , купили в рівних частках кв. АДРЕСА_3 .
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської від 07.11.2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 57/200 частини кв. АДРЕСА_10 , яка останнім була придбана на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 02.02.2001.
Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №24341353, сформованим 16.07.2014 Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 57/200 частки кім.61 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,40 кв.м, що розташована в буд. АДРЕСА_1 , де допущено помилку в адресі кімнати, що позбавляє можливість спадкодавця провести реєстрацію мною права власності на спадкове майно після смерті, ОСОБА_3 у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно їх обтяжень».
Відповідно до листів Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» за №№ №1079, №1078 від 20.09.2023 згідно вимог ДБН В.2.2.-2005 зі змінами «Термін та визначення понять термін «квартира» змінено на термін «кімната» і частка вищевказаної кім. АДРЕСА_11 . Тобто фактично було невірно вказано номер відчужуваної кімнати, а саме 61 замість вірного номеру кім.
АДРЕСА_3 того ОСОБА_3 успадкував, але не встиг оформити, за життя. правовстановлюючі документи на 57/200 частки кім. 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4, що розташована в буд. АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 смерті дружини - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На день смерті спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 належало 57/100 частки кімнати 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).
При цьому, згідно ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Той факт, що зазначене нерухоме майно належало померлому ОСОБА_3 на законних підставах, підтверджується наведеними документами.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого чоловіка, своєчасно звернулась до нотаріальної контори із завою про видачу свідоцтва на спадщину, однак існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, вказане призводить до не можливості реалізації позивачем свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. а тому вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документу на спадкове майно, а також допущена помилка у адресі спадкового майна унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 5,10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Бурлаченко І.К., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на 57/100 частки кімнати 61,62 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Припинити право власності за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 на 57/200 частки кімнати 61, загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасувати рішення державного реєстратора Лещенко Юлії Олександрівни, Реєстраційна служба Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області за номером 13925064 від 20.06.2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 №6357900 на 57/200 частки кімнати 61 загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею - 29,40 кв.м, що розташована в будинку АДРЕСА_2 і скасувати відкриття розділу 408889451108.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко