Справа № 496/1215/24
Провадження № 1-кс/496/1139/24
12 квітня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за матеріалами кримінального провадження за №12024162160000159 від 14.02.2024 року, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України,
Слідчий СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить суд продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.05.2024 року в ДУ «ОСІ», в межах строку досудового розслідування.
Своє клопотання т.в.о. слідчого мотивував тим, що 14.02.2024 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, в період дії воєнного стану, ОСОБА_5 , з метою протиправного вилучення чужого майна, шляхом вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, заздалегідь підготувавши для вчинення злочину предмет зовні схожий пістолет «ПМ» серії НОМЕР_1 та транспортний засіб, у вигляді мопеду марки «Suzuki» моделі «UG110SW» темно-сірого кольору, направився до магазину «Comfy», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, помітивши громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з рюкзаком на плечі, який вийшов з обмінного пункту, розташованого в будівлі магазину «Comfy» та направлявся до свого автомобілю, залишивши мопед на стоянці вказаного магазину, підійшов з заду до громадянина ОСОБА_8 та за допомогою предмету, зовні схожого на пістолет «ПМ» серії НОМЕР_1 , здійснив 4 постріли в останнього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового поранення ділянки лівого кулькового суглобу, закритого перелому голівки лівого стегна та лівої вертлюжної западини, стороннє тіло (куля) у голівці лівого стегна.
Після цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, відкрито заволодів рюкзаком ОСОБА_8 , в якому знаходилися грошові кошти у сумі 18 250 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень, банківські картки, відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_8 , банку «ПУМБ», планшет марки «IPAD», вартістю 5000 гривень, всього на загальну суму 23 250 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
З протиправно вилученим майном та грошовими коштами, ОСОБА_5 на мопеді марки «Suzuki» моделі «UG110SW» темно-сірого кольору залишив місце події, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, тобто в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану. Так, підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна.
15.02.2024 року Прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_9 винесено постанову про об'єднання в одне провадження досудових розслідувань за ч. 4 ст. 187 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України.
За результатами досудового розслідування, 15.02.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, ч.1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами огляду місця події від 14.02.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2024 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 14.02.2024 року; протоколом затримання на підставі ст. 208 КПК України від 14.02.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.02.2024 року; постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15.02.2024 року; протоколом обшуку гаражного приміщення; іншими матеріалами кримінального провадження.
20.02.2024 року слідчим суддею Біляївськогорайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.04.2024 року.
06.03.2024 року Одеським апеляційним судом України скасовано вказану ухвалу та постановлено нову ухвалу, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задоволено та застосовано до підозрюваного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 15.04.2024 року в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Зважаючи на складність кримінального провадження, значний об'єм слідчих дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні з метою з'ясування обставин, що підлягають доказуванню, керівнику Біляївської окружної прокуратури Одеської області слідчим скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 15.05.2024 року.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1. ст. 177 КПК України. Також зауважив, що в клопотанні помилково слідчим вказано невірну дату 19.05.2024 року до якої підозрюваний має утримуватись в ДУ «Одеській слідчій ізолятор», уточнив, що вірною датою є 15.05.2024 року. Заперечував проти задоволення усного клопотання захисника та підозрюваного про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації, оскільки у підозрюваного немає чітко сформульованого діагнозу стану здоров'я, який вимагає зміни запобіжного заходу, оскільки згідно Медичної довідки, виданої завідувачем Одеської міської медичної частини № 21 ОСОБА_12 № 90/ОММЧ-21-24-вн від 26.02.2024 року, на даний час ув'язнений ОСОБА_5 знаходиться на стаціонарному лікуванні в медичній частині № 21, отримує лікування згідно листа лікарських призначень в повному обсязі та перебуває під постійним наглядом лікаря хірурга, лікаря невропатолога та чергового медичного персоналу, потребує постійного нагляду та сторонньої допомоги.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважає, що пред'явлена органами досудового розслідування підозра не обґрунтована, не надані підтвердження зазначених в клопотанні ризиків. Так, адвокат зазначила, що ризики, вказані прокурором є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, особа не судима, також не доведено можливості впливу на інших осіб. Саме прокурор має довести наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації під наглядом матері, оскільки у підозрюваного ОСОБА_5 зважаючи на стан здоров'я відсутній належний нагляд в місці утримання та можливість організувати всі необхідні дослідження з метою з'ясування стану здоров'я та остаточного діагнозу.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Також зазначив, що ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.02.2024 року, клопотання про обрання запобіжного заходу не задоволено, але за станом здоров'я він потрапив у лікарню. Знаходячись в лікарні без нагляду правоохоронних органів в нього була можливість втекти і впливати на свідків, але він цього не робив. Також додав, що в місці утримання взагалі відсутні належні умови, зважаючи на його вкрай тяжкий стан, медичний персонал не приділяє достатньої уваги, тому він вимушений звертатись за допомогою до інших осіб, які знаходяться з ним в медичній частині. В нього взагалі, за станом здоров'я, відсутня можливість перебувати на свіжому повітрі, він постійно знаходиться в камері.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», №48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
На підставі п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності з вимогами ч.1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м'якого виду запобіжного заходу, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконний вплив підозрюваного на потерпілу сторону, свідків, експертів, спеціалістів у вказаному кримінальному провадженні з метою викривлення фактичних обставин вчиненого злочину; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Отже, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість покарання та перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінальної відповідальності та дії перераховані в ч.1 ст. 177 КПК України, тим самим перешкоджати всебічному, повному і неупередженому проведенню досудового розслідування, так як останній офіційно не працює, офіційного джерела доходу не має, в сукупності усе вищесказане підтверджує та встановлює наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, отже підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу є не обґрунтованим та погоджується з доцільністю тримання підозрюваного під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо усного клопотання захисника ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд приймає до уваги вказані обставини, разом з тим враховує ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу - не має.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи особисто зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлених в судовому засіданні ризиків, та є таким, що не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Щодо стану здоров'я ОСОБА_5 та можливості перебування його під вартою, слідчий суддя зазначає наступне.
В судовому засіданні слідчому судді стороною захисту надано копії: виписки із медичної карти №1766 стаціонарного хворого ОСОБА_5 загальний стан середньої важкості, №1766 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого консультований хірургом - на момент огляду даних за гостру х/п немає, рекомендації при виписці - продовжити спостереження сімейного лікаря за місцем проживання.
Згідно медичної довідки Одеської міської медичної частини від 26.02.2024 року №90/ОММЧ-21-24-вн ув'язнений ОСОБА_5 , 1977 року народження, перебуває під постійним наглядом лікаря хірурга, лікаря невропатолога та чергового медичного персоналу. Потребує постійного нагляду та сторонньої допомоги.
Як вбачається з медичної довідки Одеської міської медичної частини №21 від 11.04.2024 року №176/ОММЧ-21-24-вн, ув'язнений ОСОБА_5 , 1977 року народження, на даний час останній знаходиться на стаціонарному лікуванні в медичній частині №21, отримує лікування згідно листа лікарських призначень в повному обсязі та перебуває під постійним наглядом лікаря невропатолога та чергового медичного персоналу.
Згідно Консультаційного висновку спеціаліста від 22.02.2024 року ОСОБА_13 , 1977 року народження, може перебувати в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» під наглядом лікаря, пацієнт є транспортабельним у положенні лежачи на ношах.
Крім того, згідно п.2 глави 2 розділу X наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 року №1769/5, надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572.
У СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством (п. 3 глави 2 розділу X Наказу). Надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.02.2012 року №239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Таким чином, лікування обвинуваченого у разі наявності у нього медичних захворювань можливо в умовах ДУ «Одеській слідчий ізолятор» та не може бути підставою неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, відповідно до наданих захисником медичних документів, підозрюваний перебуває під постійним наглядом лікарів, проходить обстеження та отримує відповідне лікування.
Отже, слідчий суддя враховує зазначені стороною захисту адвокатом ОСОБА_4 . доводи, але вони не можуть слугувати підставою для застосування судом до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Враховуючи все викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування є цілком обґрунтованим, отже клопотання слідчого підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто з 12.04.2024 року до 15.05.2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 17.04.2024 року о 14:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1