Справа №491/1158/23
17 квітня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Надєр Л.М.
секретаря судового засідання - Рачкової І.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 січня 2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1142-6896, який підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А3240. При укладенні договору відповідачем здійснено дії з оформлення кредитної угоди за допомогою вебсайту позивача, які свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору та без яких укладення договору було б неможливе, одними з яких є: створення заявки на отримання кредиту, самостійне внесення до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номеру своєї банківської картки для отримання кредиту, підписання Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. Після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті клієнта) та перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10000,00 грн; строк кредитування 300 днів; заявлений строк 18 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а відповідач підтвердила виникнення в неї зобов'язань, отримавши кредитні кошти, та не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Відповідач порушила умови Кредитного договору, не повернула в повному обсязі кредит та не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором, тому станом на 02 липня 2023 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 27035,33 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9773,50 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17261,83 грн. Позивач вказує, що він направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1142-6896 від 19.01.2023 року, щодо сплати процентів, однак вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.
Посилаючись на зазначене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_1 загальну заборгованість за Кредитним договором № 1141-6896 від 19.01.2023 року у сумі 27035,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9773,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17261,83 грн., та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження також клопотала у позовній заяві представник позивача (а.с.6), яка діє на підставі довіреності від 21 липня 2023 року (а.с.25).
Зазначену ухвалу було надіслано відповідачу, ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем її проживання - АДРЕСА_1 , відомості про що містяться в матеріалах справи.
Згідно поштового повідомлення ф.119, відповідач отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 12 грудня 2023 року (а.с. 44).
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення 02 жовтня 2023 року та надав суду докази їх надсилання (а.с. 20).
Відповідач повідомлена про розгляд справи, який було призначено на 20 грудня 2023 року (а.с. 44), однак від неї надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготовкою відзиву. Оскільки в Ананьївському районному суді відсутня маркована продукція, необхідна для повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення судової повістки листом з рекомендованим поштовим повідомлення, про розгляд справи призначений з 05 лютого 2024 року, 14 березня 2023 року та 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 була повідомлена шляхом направлення судових повісток на електронну адресу, вказану нею у клопотанні про відкладення розгляду справи (ovveduta@ukr.net а.с. 42,43), що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 47, 62, 65). Крім того інформація, щодо даної справи, також була розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. До початку судового засідання надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 06.11.2023 року (а.с.39-40) про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 38).
Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась по не відомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У відзиві на позовну заяву вона зазначає, що вона вимушена виїхати за кордон (а.с. 54). Інших заяв, клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.
11 січня 2024 року на адресу суду, від відповідача, надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-55), з додатками (а.с.56, 58), у якому ОСОБА_1 зазначає, що дійсно 19.01.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та нею було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1142-6896, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 10000 грн. строком на 18 днів. На виконання умов Договору нею було оплачено суму коштів у розмірі 27331,33 грн., на підтвердження чого вона надала скріншот з особистого кабінету (а.с.56). Водночас відповідач вважає, що надана позивачем паперова копія кредитного договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), так як, на її думку, вона не відповідає вимогам статей 5,7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є належним доказом укладення договору між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», оскільки відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа в якому втілюється воля останніх. Та вказує на те, що згідно ч.5 ст.100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність даної копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Також відповідачка розрахунок заборгованості за договором неналежним та недопустимим доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування, тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити правильність нарахування відсотків позивачем. Відповідач не згодна із сумою заборгованості у розмірі 17261,83 грн. за користування кредитом, так як вважає що заборгованість за користування кредитом нарахована поза межами дії договору, оскільки погоджений заявлений строк повернення кредиту відповідно до умов договору становить 18 днів, а заборгованість нарахована станом на 02.07.2023 року. На підставі викладеного відповідачка просить відмовити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у задоволенні позовних вимог. Також, у відзиві, ОСОБА_1 вказує на те, що тільки 20 грудня 2023 року вона змогла ознайомитись із матеріалами справи, тому вважає, що строк для подання відзиву нею пропущено не було. Подати відзив через ЄСІТС вона не змогла тому, що вимушена виїхати за кордон, а телефон не підтримує вхід.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Одеси, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради №1808 від 24 жовтня 2023 року про реєстрацію місця проживання особи (а.с.32).
Судом встановлено, що 19 січня 2023 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Договір про відкриття кредитної лінії № 1142-6896 (далі Договір) (а.с. 7-9), шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3240.
Інформація про те, що відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем): А3240 19 січня 2023 року також Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.14-17), Паспорт споживчого кредиту (а.с.17, зворотна сторона, - 18) та таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с.18, зворотна сторона), що свідчить про те, що відповідач дійсно була ознайомлена з правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчого кредиту) та усіма істотними умовами договору про відкриття кредитної лінії.
Крім того в Паспорті споживчого кредиту зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Підтверджує отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов'язань за таким договором.
ОСОБА_1 ознайомлена з графіком платежів за укладеним Договором, про що свідчить таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1142-6896.
Позивач виконав свої зобов'язання перед позичальником, перерахував суму кредиту
у розмірі 10000.00 грн. на платіжну картку відповідачки, номер якої вона надала позивачу і який міститься в п.12 договору (Реквізити Сторін), що підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту № 1142-6896 від 19.01.2023 року (а.с. 13) та листом АТ КБ «Приватбанк» від 12.07.2023 року про перерахування кошті через систему LigPay (а.с. 12).
Перевіркою розрахунку заборгованості який наведено у Довідці про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 02.07.2023 року (а.с. 10-11) встановлено, що він відповідає умовам кредитного договору №1142-6896 від 19.01.2023 року. Розрахунок заборгованості надано за 165 днів користування кредитними коштами, з 19.01.2023 року по 02 липня 2023 року (Згідно п.4.8. договору строк кредитування складає 300 календарних днів. Дата повернення кредиту 14.11.2023 року). Відповідач частково вносила кошти на виконання своїх зобов'язань перед кредитодавцем, що підтверджується також скріншотом особистого кабінету відповідачки, який вона надала суду разом із відзивом (а.с.56 історія платежів). Відсоткова ставка за якою нараховувалась заборгованість за користування кредитом відповідає умовам договору. Тож суд погоджується із розрахунком заборгованості, який надав позивач та вважає його належним та допустимим доказом у даній справі.
Відповідно до п.8.5 договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п.4.8. даного договору (а.с.8, зворотна сторона).
Вимогу про усунення порушень умов договору №1142-6896 від 19.01.2023 року позивач надсилав ОСОБА_1 23 серпня 2023 року, що підтверджується копією опису вкладення поштового відправлення (а.с. 19) та копією списку згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт з повідомленням від 23.08.2023 року (а.с. 21), однак відповідач залишила вказану вимогу без уваги.
Відповідач позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не визнає, та просить відмовити у їх задоволенні, про що вказала у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 11 січня 2024 року (а.с.48-55). Одночасно із цим підтверджує той факт, що дійсно 19.01.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та нею було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1142-6896, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 10000 грн.. Із ствердженням відповідачки щодо отримання нею кредиту строком на 18 днів суд не може погодитись, оскільки п. 4.8. договору, укладення якого вона підтверджує, зазначено, що строк дії договору 300 днів. П. 4.4 договору вказано, що 18 календарних днів складає базовий період - проміжок часу впродовж строку дії договору, в останній день якого у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Підтвердженням того, що відповідачка знала на який строк укладено договір кредитування і розуміла що 18 календарних днів це саме базовий період в останній день якого необхідно сплатити відсотки за користування кредитом, свідчить порядок і характер здійснених нею платежів. Суми коштів і дати в які відповідачка сплачувала заборгованість відображені у скріншоті її особистого кабінету (історія платежів, надано відповідачкою, (а.с. 56) та повністю співпадають із даними які вказані у розрахунку заборгованості наведеному у Довідці про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 02.07.2023 року (а.с. 10-11). Із сплачених відповідачкою 27035,33 грн. на погашення тіла кредиту списано лише 225 грн.
Щодо не відповідності наданої позивачем копії кредитного договору у паперовій формі вимогам ст.ст. 5,7 ЗУ «Про електроні документи та електронний документообіг».
«Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами »,- такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р..
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р., у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Проаналізувавши зазначені вище постанови Верховного Суду, можна дійти висновку, що кредитодавець вправі надати доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі. Такі дії є законними та свідчать про волевиявлення сторін на укладення договору, тож за таких обставин у суду немає підстав для визнання електронного кредитного договору недійсним.
Відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі 12 грудня 2023 року. Відзив надійшов до суду поштою 11 січня 2024 року. Згідно інформації яка міститься на поштовому конверті (а.с.57), штампу Укрпошти на бланку опису вкладення у поштовий конверт ф. 107 (а.с. 59), поштове відправлення було прийнято Укрпоштою 04 січня 2024 року.
Відповідно до ч.7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Отже строк для надання до суду відзиву відповідачем пропущений.
Щодо причин пропуску строку для подання відзиву, ОСОБА_1 вказує на те, що тільки 20 грудня 2023 року вона змогла ознайомитись із матеріалами справи, тому вважає, що строк для подання відзиву нею пропущено не було. Подати відзив через ЄСІТС вона не змогла тому, що вимушена виїхати за кордон, а телефон не підтримує вхід.
З урахуванням введенням в Україні воєнного стану у зв'язку із збройною агресією Росії проти України, що спонукає громадян до виїзду за її межі, суд приймає відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Статтею третьою Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.3 ст.11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст.11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону №675-VIII).
Частиною 12 ст.11 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі ч.13 ст.11 Закону №675-VIII електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Зі змісту абз.3 ч.1 ст.12 Закону №675-VIII вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону №675-VIII).
Зі змісту ч.1 ст.205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч.1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).
Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абз. 2 ч.1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в сумі 10000,00 грн., перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за кредитними договором №1142-6896 від 19.01.2023 року за допомогою системи LIQPAY та листа АТ КБ «Приватбанк» від 12.07.2023 року (а.с. 12,13).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч.1 ст.611 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі абз.1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Нормами ч.2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 02.07.2023 ОСОБА_1 повністю використала надану їй суму кредиту, при цьому порушила умови договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у відповідачки утворилась заборгованість у сумі 27035.33 грн., з яких: основний борг складає 9773,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17261.83грн.
Отже судом встановлено, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір в електронній формі про відкриття кредитної лінії №1142-6896 від 19.01.2023. Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів за Договором між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» містять електронні підписи відповідача та представника позивача. З їх змісту вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк дії договору, розмір процентів, умови кредитування, з якими позичальник у свою чергу погодилася та договір було укладено саме такого змісту, про що свідчить підписання зазначених документів, тому Договір, Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів мають силу договору, який вважається таким, що вчинений у письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.205 та ст.207 ЦК України.
В порушення зазначених норм ЦК України та умов Договору про відкриття кредитної лінії №1142-6896 від 19.01.2023 року відповідач не надала позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за договором у зв'язку з чим, згідно з наданою позивачем довідкою, у ОСОБА_1 станом на 02.07.2023 року існує заборгованість в сумі 27035,33 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 9773.50 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 17261,83 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в сумі 27035,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 2147,20 грн., який позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1142-6896 від 19 січня 2023 року у розмірі 27035 (двадцять сім тисяч тридцять п'ять) гривень 33 копійки, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9773 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 50 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 17261 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, судові витрати у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного
суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області
Суддя: Надєр Л.М..
Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №491/1158/23 Ананьївського районного суду Одеської області.