17.04.2024 Справа №607/22313/23 Провадження №1-кп/607/349/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Тернополі, кримінальне провадження №12023211040002102 від 03 вересня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується. Зокрема, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк тримання під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2023 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 26 квітня 2024 року.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.
Отже, вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює та враховує:
- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим в злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, багатоепізодність обвинувачення;
- розмір не відшкодованої майнової шкоди, у завданні якої підозрюється обвинувачений;
- дані, що характеризують його особу, зокрема відсутність у нього законного джерела доходу та зареєстрованого місця проживання, репутацію обвинуваченого, який раніше судимий за умисні корисливі злочини та знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності.
Таким чином, суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім цього, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії судового розгляду не встановлено.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб (потерпілих), незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на строк, що не перевищує 60 днів.
У зв'язку із цим, суд вважає, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на домашній арешт до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 годин 59 хвилин 14 червня 2024 року.
Копію даної ухвали направити в Державну установу «Чортківська установа виконання покарань №26» для відому та виконання в частині дії запобіжного заходу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1